17 грудня 2015 р. набрало законної сили рішення Вищого адміністративного суду України у справі за позовом Депутата Анатолія Віталійовича до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Черкаського міського голови Одарича С.О. та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про поновлення на роботі.

Вищий адміністративний суд України відмовив у задоволенні касаційної скарги Одарича С.О. та залишив без змін рішення суду першої інстанції від 8 жовтня 2014 р. та рішення суду апеляційної інстанції від 19 лютого 2015 р., відповідно до яких Депутата А.В. було поновлено на посаді начальника Управління освіти виконкому Черкаської міської ради. Тим самим касаційний суд поставив крапку у майже 9-річній судовій тяганині у справі про поновлення Депутата А.В. на роботі, яка розпочалася після того, як в травні 2007 р. міський голова Одарич С.О. незаконно звільнив Депутата А.В. з посади начальника Управління освіти виконкому Черкаської міської ради.

Багаторічна судова тяганина у справі про поновлення Депутата А.В. на роботі неодноразово висвітлювалася у ЗМІ, у тому числі на сайті «Антени».

Незаконне звільнення Одаричем С.О. Депутата А.В. з посади начальника міського управління освіти було одним з епізодів кримінального провадження, порушеного проти Одарича С.О. в 2013 р. Це кримінальне провадження розглядалося судами у період 2013 – 2015 років та стосувалося незаконних звільнень Одаричем С.О. декількох працівників та невиконання судових рішень про їх поновлення на роботі.

Поновлення Депутата А.В. на посаді начальника Управління освіти виконкому Черкаської міської ради було ускладнене через реорганізацію цього Управління. Так, через півтора роки після незаконного звільнення Депутата А.В. в травні 2007 р. з вказаної посади, а саме: 25 грудня 2008 р. Черкаська міська рада під керівництвом Одарича С.О. прийняла рішення №4-759, відповідно до якого Управління освіти виконкому Черкаської міської ради разом з деякими іншими управліннями було перетворено на Департамент освіти та гуманітарної політики виконкому Черкаської міської ради.

Реорганізація Управління освіти виконкому Черкаської міської ради відбулася саме у період, коли справа про поновлення Депутата А.В. на посаді керівника цього Управління перебувала на розгляді у суді. Реорганізація міського управління освіти та нібито скорочення посади начальника цього управління стали мотивом для окремих суддів незаконно відмовляти Депутату А.В. у його поновленні на роботі та призвели до подальшої судової тяганини у справі про його поновлення на роботі.

Касаційний суд неодноразово розглядав справи за позовом Депутата А.В. до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та Черкаського міського голови Одарича С.О. про поновлення на роботі. При цьому, касаційний суд скасовував рішення судів попередніх інстанцій та направляв ці справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, 8 квітня 2014 р. у справі про поновлення Депутата А.В. на роботі Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою скасував рішення судів попередніх інстанцій з мотивів порушення ними норм процесуального права та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В цій справі Депутат А.В. оскаржував своє звільнення з посади начальника управління освіти виконкому Черкаської міської ради, яке відбулося наприкінці грудня 2010 р. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2011 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 р., його позов було залишено без задоволення.

16 липня 2014 р. в іншій справі про поновлення Депутата А.В. на роботі Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою скасував рішення судів попередніх інстанцій з мотивів невирішення ними питання про дотримання позивачем строків звернення до суду та направив цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В цій справі Депутат А.В. оскаржував своє звільнення з посади начальника Управління освіти виконкому Черкаської міської ради, яке відбулося в травні 2007 р. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 квітня 2009 р. позов було задоволено частково, але при цьому було відмовлено у поновленні Депутата А.В. на роботі. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2010 р. рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове, яким апеляційний суд частково задовольнив позовні вимоги, у т.ч. поновив Депутата А.В. на роботі.

В 2014 р. після направлення касаційним судом справ про поновлення Депутата А.В. на роботі на новий судовий розгляд, суд першої інстанції об’єднав їх в одне провадження, поновив Депутату А.В. строк звернення до суду та поновив його на роботі. Так, 8 жовтня 2014 р. Соснівський районний суд м. Черкаси виніс постанову, якою поновив Депутата А.В. на посаді начальника Управління освіти та стягнув на його користь середній заробіток за період вимушеного прогулу.

19 лютого 2015 р. Київський апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу, якою підтримав постанову Соснівського районного суду м. Черкаси про поновлення Депутата А.В. на роботі та залишив без задоволення апеляційні скарги відповідачів – виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та Черкаського міського голови Одарича С.О..

Оскільки в частині поновлення на роботі рішення суду підлягає до негайного виконання, в жовтні 2014 р. Одарич С.О. видав розпорядження про поновлення Депутата А.В. на роботі, але більше року з моменту постановлення цього рішення не допускав Депутата А.В. до фактичного виконання посадових обов’язків. Як наслідок, протягом 2014 – 2015 років у міському департаменті освіти та гуманітарної політики за рахунок бюджетних коштів було своєрідне «двовладдя», при якому посаду начальника Управління освіти обіймали дві особи: поновлений на посаді судом Депутат А.В. та призначений на посаду міським головою Степко Є.П..

Лише після обрання в листопаді 2015 р. під час місцевих виборів нового Черкаського міського голови Бондаренка А.В. було вирішено питання про фактичний допуск Депутата А.В. до роботи на посаді керівника одного із структурних підрозділів міського департаменту освіти та гуманітарної політики.

Хоча Депутату А.В. вдалося через суд частково відновити свої права та добитися поновлення на роботі, на судову тяганину йому довелося витрати майже 9 років, що є порушенням його права на справедливий суд. Суди розглядали його справи про поновлення на роботі з грубим порушенням законодавчо встановлених строків та неодноразово незаконно відмовляли Депутату А.В. у задоволенні його позовних вимог, тим самим діючи в інтересах Одарича С.О. Більш того, за часів керівництва містом Одаричем С.О. органи державної влади часто зволікали з виконанням рішень, винесених судами на користь Депутата А.В. в справах про його поновлення на роботі, а також не забезпечували належним чином виконання цих судових рішень.

В цілому ситуація, яка склалася навколо незаконного звільнення Депутата А.В. та судової тяганини у справі про його поновлення на роботі, свідчить, що за часів керування містом Одаричем С.О. в Черкасах грубо порушувалися права людини та закони особами, які пов’язані з місцевою владою. При цьому, окремі працівники Черкаської міської ради та її структурних підрозділів витратили значну частину свого робочого часу, який їм оплачувався за рахунок бюджетних коштів, для представництва в судах інтересів відповідачів у справі про незаконне звільнення Одаричем С.О. Депутата А.В.

Внаслідок незаконного звільнення Одаричем С.О. Депутата А.В. Державний бюджет зазнав збитків на суму близько 280 тисяч гривень, які були стягненні судом на користь Депутата А.В. за період вимушеного прогулу та виплачені йому на підставі судових рішень. Так, суд стягнув на користь Депутата А.В. середній заробіток у розмірі: 111 309 гривень 12 коп. за час вимушеного прогулу з 18 травня 2007 р. по 21 квітня 2009 р., 83 681 гривень 01 коп. за час вимушеного прогулу з 22 квітня 2009 р. по 22 жовтня 2010 р. та 83 624 гривень 59 копійок за час вимушеного прогулу з 30 грудня 2010 р. по 8 жовтня 2014 р..

Відповідно до законодавства України особа, яка незаконно звільнила працівника, повинна відшкодувати шкоду, завдану цим незаконним звільненням. Для вирішення питання про відшкодування Одаричем С.О. шкоди, завданої незаконним звільненням ним Депутата А.В., уповноважений орган державної влади повинен звернутися з відповідним позовом до суду. Правом на звернення до суду наділені у т.ч. Черкаська міська рада та її відповідні структурні підрозділи.

Так, відповідно до ст. 237 Кодексу законів про працю України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов’язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв’язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов’язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачає виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган або державні підприємство, установа, організація. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону кошти, виплачені за рішенням суду про стягнення коштів згідно з цим Законом, вважаються збитками державного бюджету, а посадова, службова особа державного органу, державного підприємства або юридичної особи, дії якої призвели до збитків державного бюджету, несе відповідальність згідно із законом.

В 2014 р. на підставі позову прокурора судом вже було стягнено з Одарича С.О. на користь Черкаської міської ради кошти у розмірі близько 185 тисяч гривень, які були виплачені у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу Прокопову А.М., якого в 2009 р. Одарич С.О. незаконно звільнив з посади заступника Черкаського міського голови. На виконання судового рішення про стягнення з Одарича С.О. цих коштів було заарештовано та продано з аукціону його автомобіль «Toyota Camry».

Отже, вже існує прецедент із стягнення коштів з Одарича С.О. для відшкодування збитків, які завдані незаконним звільненням ним працівника. Для вирішення питання про відшкодування Одаричем С.О. шкоди, яка завдана бюджету незаконним звільненням ним інших працівників, повинні бути подані відповідні позови до суду.

Анастасія Чернявська