Перегляд TV On-line

УСЕ  З НІГ НА ГОЛОВУ,  АБО  ЯК ПРАЦЮЄ РОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДА

Російський агресор продовжує використовувати проти України не тільки зброю, військову техніку, терористів, а й активні форми інформаційно-психологічного впливу та відверту пропаганду з метою консолідації власного населення, дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні, а також «легітимізації» своїх агресивних дій на світовій арені, - повідомляє інформаційний ресур "News-Front"

Зовсім невипадково впродовж останніх 5–6 місяців ці форми гібридної агресії в арсеналі нинішнього кремлівського режиму стали найбільш вживаними.

Агресію Росії проти України із самого початку супроводжує потужна  інформаційна війна, у зв’язку з чим важливо розуміти маніпулятивні мовні засоби, за допомогою яких російська пропаганда фальшує реальність, створюючи хибну картину світу. Серед них – використання щодо українців таких визначень, як «нацисти», «бандерівці», приниження національної гідності тощо.
Як вже тільки не намагаються при цьому дошкулити українцям проплачені російські «журналісти». Ось і черговий пасквіль –  «Шароварний нацизм – история одной деградации» –  «створив» такий собі Олександр Роджерс.  Й  надрукував його на відомому своїми антиукраїнськими настроями  ресурсі news-front.info.

О. Роджерс, виконуючи замовлення кремлівських пропагандистів,  плюндрує історію України та  її культурні надбання, називаючи Богдана Хмельницького «русским полковником» й відзначаючи, що в Україні ніколи не було видатних письменників, композиторів, вчених. Ну не знає людина історії світової літератури й культури, до якої увійшли імена Т.Шевченка та М. Лисенка, Л.Українки та Г. Сковороди, багатьох інших видатних українців!  Отакий рівень освіченості мають кремлівські «писаки». А українці для цього «недожурналіста»  лише  «нищие, холопствующие и пресмыкающиеся свидомиты.»
Іноді, намагаючись вдатися до чергової брехні, Роджерс потрапляє у власну пастку. Так, він стверджує: «Укрорагули никак не могут понять, что цивилизация – это всегда город.  А не хутор и «садок вышневый биля хаты». Але що ж тоді можна сказати про «цивілізованість» росіян, адже Росія – на 97% глухі села, ліси та болота. Звідки там, на межі із Азією,  взятися «цивілізованості»? Зі злістю О.Роджерс  пише про європейський вибір України: «Вторичность в стремлении «как у Эуропе», а ещё больше – в стремлении в эту самую Европу сбежать любой ценой». А  ми дійсно горді з того, що споконвіку належимо до європейської спільноти, що Європа відчинила нам свої кордони. А ще добре, що ми пішли від того, хто нав’язував нам братерство, а насправді встромив ножа у спину.

Загалом, будь-якому українському споживачеві продукту російських ЗМІ треба пам’ятати одну просту річ, яка, об’єктивно кажучи, вже повинна насторожувати щодо достовірності та правдивості поданої інформації. У Росії всі більш-менш популярні ЗМІ є державними (федеральними) або перебувають у власності людей і компаній, які беззаперечно лояльні до кремлівського режиму, працюють на нього. Тож, будьмо пильними. Пам’ятаймо, що війна йде й  шпальтах газет, екранах телевізорів та у просторі Інтернету.