Приватбанк незаконно заблокував рахунки телеканалу та свідомо перешкоджає діяльності ЗМІ

Дивна історія сталася у стосунках телеканалу “Антена” та скандально відомим українським державним банком “Приватбанк”. Наприкінці листопада 2019 року банк заарештував рахунки телеканалу, не вважаючи за потрібне навіть повідомити медіа належним чином про це.

У цей час на рахунки продовжували надходити кошти контрагентів телеканалу, а бухгалтери – нараховувати заробітну плату.

Неладне відчули і побачили, коли з’ясувалося, що жоден платіж не надходив до контрагентів. Телеканал не зміг оплатити ані послуги за постачання електроенергії, ані за розміщення серверного обладнання, ані, навіть, податки.

Після бесіди з менеджером банку з’ясувалося, що банкіри звинуватили медіа в ненаданні інформації про бенефіціарних власників, а точніше, банківська система та ПО, в сукупності із тугим розумом деяких його співробітників, не могла усвідомити, що існують організаційно-правові форми підприємств, коли таких власників просто немає.

Лише після візиту до банку і реєстрації скарги через канцелярію банк спустився на землю та відправив ПЕРШИЙ електронний лист до телеканалу про встановлення обмежень на рахунки. Прохання перерахувати залишки коштів на інший рахунок банк залишив без задоволення.

Абсурдність та протиправність ситуації можна обговорювати довго та емоційно. Епітети, що заслуговує цей сумнозвісний банк, особливо в період, коли він став державним, доволі яскраві та навряд чи вписуються в рамки нормативної лексики. Тому пропонуємо просто ознайомитися з текстом листа, спрямованого телеканалом до НБУ зі скаргою на протиправні дії банкірів.

Крім того, повідомимо, що аналогічні звернення були направлені в багато інстанцій, включно з правоохоронними органами (з повідомленням про злочин за ст. 171 ККУ “Перешкоджання законній діяльності журналістів). А також прийнято рішення про припинення співпраці з українським банком, який фактично пограбував телеканал і не бажає визнавати свою провину.

Нижче текст, адресований скоріше для людей, що орієнтуються в юридичних тонкощах питання, а також для тих, хто потрапив в аналогічну ситуацію і не знає, як з неї вийти.

17.12.2019 р.

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

01601, Київ, вул. Інститутська, 9

27 листопада нам стало відомо про те, що поточний рахунок підприємства, відкритий у Приватбанку, заблокований. Як з’ясувалося, через відсутність у банку інформації про кінцевих бенефіціарних власників Товариства.

16.07.2019 року керівник Товариства заповнив і надав представникам банку Анкетні дані, на сторінці «Документи корпоративного клієнта» є відмітка про останнє внесення змін. У Товариства на підставі закону відсутні кінцеві бенефіціарні власники, про що і повідомлено банк.

Повідомлення про відсутність бенефіціарних власників також надавалося банку 23.08.2018 р., тоді до банку було направлено Повідомлення про структуру власності суб’єкта інформаційної діяльності, в якому з посиланнями на чинне законодавство було обґрунтовано роз’яснено причини відсутності кінцевого бенефіціара.

Тим не менше, 27 листопада 2019 р. ми виявили, що наш поточний рахунок заблокований – без попередження і, як з’ясувалося, саме через відсутність інформації про кінцевого бенефіціарного власника.

Працівники відділення запропонували Товариству вихід – «ну впишіть якусь фізичну особу як бенефіціара». Ми вважаємо таку пропозицію протиправною і такою, що спонукає до порушення законодавства.

Лише після особистого візиту у відділення, 10 грудня, на електронну пошту керівника надійшов лист-повідомлення про те, що на рахунки Товариства встановлено обмеження.

Маючи заблокований рахунок, ми позбавлені можливості здійснювати навіть платежі до бюджету, що вважаємо неприпустимим.

Ми вважаємо, що банк такими діями порушує чинне законодавство і втручається у господарську діяльність суб’єкта інформаційної діяльності (ЗМІ), оскільки:

Відповідно до ч.1, 2 ст. 59 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Відповідно до розділу VIII ПП НБУ від 26.06.2015 № 417 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу»,

п. 91. Банк зобов’язаний інформувати визначені законодавством України правоохоронні органи за місцем розташування банку про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та їх учасників у день виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій.

п. 104. Банк відповідно до частини першої статті 17 Закону: 1) має право зупинити здійснення фінансової(их) операції(ій), яка/які містить(ять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України; 2) зобов’язаний зупинити здійснення фінансової(их) операції(ій), якщо її/їх учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій).

Зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

п. 107. Відповідальний працівник банку видає внутрішнє розпорядження в разі прийняття рішення про: 1) зупинення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 17 Закону, – у день зупинення фінансової операції; 2) подальше зупинення фінансової операції на виконання рішення спеціально уповноваженого органу відповідно до частини другої статті 17 Закону, тобто спеціальним суб’єктом (відповідним правоохоронним органом).

п. 111. Рішення та/або доручення спеціально уповноваженого органу на паперовому носії має бути надіслане до банку із забезпеченням його гарантованої доставки.

п. 114. У разі прийняття спеціально уповноваженим органом рішення про зупинення видаткових фінансових операцій за рахунками клієнтів (осіб) на строк до п’яти робочих днів та отримання банком відповідного файла-рішення/рішення на паперовому носії банк повинен негайно в день надходження рішення про зупинення видаткових фінансових операцій за рахунками клієнтів (осіб) зупинити такі видаткові фінансові операції. Якщо файл-рішення/рішення на паперовому носії надійшов(ло) до банку після закінчення робочого дня, то днем надходження файла-рішення/рішення до банку є наступний робочий день банку.

п. 119. Банк поновлює проведення фінансових операцій: 1) на третій робочий день із дня зупинення фінансової операції в разі неотримання протягом строку, передбаченого частиною першою статті 17 Закону, рішення спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової(их) операції(ій).

Тобто, блокування рахунків при всіх умовах можливе максимум на 2 дні, а при блокуванні правоохоронними органами – на місяць. Станом на 12 грудня блокування рахунка Товариства триває вже 16 (шістнадцятий) день.

Законодавством встановлено, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов’язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).

Під час встановлення ділових стосунків (відкриття рахунку) банк отримав усі необхідні для верифікації клієнта документи. Від того часу дані Товариства незмінні, у тому числі – інформація про бенефіціарних власників.

При цьому, потрібно враховувати той факт, що під час вивчення клієнта законодавство не обмежує можливості суб’єкта первинного фінансового моніторингу отримувати інформацію з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою) (абзац тертій частини сьомої статті 9 Закону). Наприклад, із Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Засновником ТОВ «ТК «Антена» є громадська організація «Центр медіаініціатив». У ст. 20 ЗУ «Про об’єднання громадян» зазначено, що «для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані об’єднання громадян користуються правом … засновувати засоби масової інформації, …засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей».

Із визначення «бенефіціар» (п.20 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення») випливає, що ним є фізособа, яка має вирішальний вплив на юрособу:

«кінцевий бенефіціарний власник (контролер) — фізична особа,яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі».

Відповідно до п.7 ст.7 ЗУ «Про громадські об’єднання» повноваження засновника громадського об’єднання закінчуються після державної реєстрації громадського об’єднання в установленому законом порядку.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.9 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» в Єдиному державному реєстрі міститься інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник — юридична особа (КРІМ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ).

Таким чином, кінцевий бенефіціарний власник у ТОВ «ТК «Антена», як і її засновника — громадської організації «Центр медіаініціатив» — з точки зору чинного законодавства ВІДСУТНІЙ.

Просимо розглянути цю заяву та визначити, чи правомірно КБ Приватбанк обмежив користування рахунками клієнта протягом 16 діб без відповідних рішень судових або правоохоронних органів та з огляду на чинне українське законодавство у сфері інформаційних відносин та державної реєстрації.