Архів категорії: Історія

На Черкащині знімають україно-польський фільм

Стрічка під назвою “Загублені сліди історії” присвячена спільній історії двох країн XVI-XVIII ст. Втілення проекту у життя відбувається за підтримки Українського культурного фонду.

Над створенням першої серії документального кіно працює творча група  телекомпанії «Антена» разом із польськими колегами та експертами. Зйомки епізодів відбуваються на Черкащині, зокрема у Корсунь-Шевченківському, у селі Медведівка та заповіднику Трахтемирів.

Участь у знімальному процесі беруть відомі польські громадські діячі та науковці, такі як Ядвіга Хмельовська, Маріуш Патей, Анатоль Каліновський. Презентувати режисерську версію стрічки творці обіцяють до кінця року.

Дивіться також: Телеканал “Антена” знімає документальне кіно.

 

Телеканал “Антена” знімає документальне кіно

Шановні колеги!
Запрошуємо вас на прес-конференцію з приводу початку зйомок документального науково-популярного фільму "Загублені сліди історії", присвяченого спільній історії України та Польщі XVI-XVIII ст.
Грантодавець - Український Культурний Фонд (УКФ). Грантоотримувачі - ТК "Антена" та ГО "Центр медіаініціатив".
Презентація проекту відбудеться за участі представників УКФ, українських та польских експертів:
- Анастасія Політіко, керівник комунікацій УКФ
- Ядвіга Хмельовська, генеральний секретар Спілки журналістів Польщі
- Маріуш Патей, директор інституту ім. Р. Рибарського
- Анатолій Каліновський, організація ім. С.Петлюри (Варшава)
- Пшемислав Станко, доктор історичних наук,
інститут історії ім. Іоана Павла ІІ (Краків)
- Олександр Пашковський, Музей історії міста Києва

Прес-конференція відбудеться 17 жовтня, о 14-00 год. у приміщенні прес-центру Черкаської ОДА.
Увага! Вхід у приміщення ОДА – з боку вулиці Лазарєва. Центральний вхід з 17 по 19 жовтня закрито.

Дмитро Кухарчук, ветеран АТО – спогади про війну

Спогади про війну. Дмитро Кухарчук, ветеран АТО, в 2014-15 роках боєць батальйону АЗОВ, учасник "широкинської операції" та визволення Мар'їнки від російських окупантів.
Антена розпочинає новий цикл програм, присвячених спогадам ветеранів АТО про найтяжчі дні російсько-української війни.

Унікальний артефакт: на Черкащині зберігається фотоальбом Юрія Горліс-Горського

Альбом зі світлинами подарований дружині видатного українця 60 років тому нині знаходиться у с. Медведівка Черкаської обл.

Про незвичайну знахідку журналістам «Антени» розповів краєзнавець Андрій Кравець. Зокрема, він зазначив, що палітурка альбому виконана вручну за допомогою соломи. Всередині – фотографії родини Горліс-Горського.

Дивіться також: у Черкасах презентували унікальний фотопроект. 

Черкаські журналісти відвідали місця захоронення вояків УНР

У Варшаві (Польща) на цвинтарі “ВОЛЯ” є православний сектор. В цій частині кладовища поховані бійці Армії УНР, що воювали в союзі з польським військом. Могили вояків УНР впорядковані та доглянуті. На деяких пов’язані стрічки з українською символікою. Український сектор на кладовищі “ВОЛЯ” відносно невеликий - понад 100 могил. Серед них є могила уродженця Монастирищини Якова Рябоконя, який був учасником бою під Крутами. Поруч могила полковника Марка Безручка, який змусив до відступу 1-шу Кінну армію Будьонного під час бою під Замостям у 1920 році

Дивіться також: У Смілянському краєзнавчому музеї проводять «патріотичні екскурсії»

Під час Голокосту у Черкасах загинуло 8000 євреїв

На початок Другої світової євреї складали 40 відсотків населення Черкас. Це орієнтовно 14 тисяч осіб. За офіційними даними Голокосту у Черкасах не було. Жодних документів,що це підтверджують в радянських архівах немає. У Черкасах існувало два гетто та кілька місць де відбувалися масові розстріли. Усі данні про загиблих євреїв є інформацією, що зібрали активісти фонду “Турбота поколінь”. Про все це “Антені” розповів директор обласного благодійного єврейського фонду”Турбота поколінь” Дмитро Співаковський

Дивіться також:Більшість черкащан нічого не знає про масове знищення євреїв у часи Другої світової. – ОПИТУВАННЯ

“Війна агіток”: Черкаський музей презентує унікальну виставку

Вперше в Черкасах створено виставку оригіналів та копій плакатів та агіток періоду ІІ Світової війни. Представлені агітаційні та пропагандистські матеріали різних сторін конфлікту: радянські, нацистські, карикатури Кукриніксів, листівки УПА та колаборантів.
На виставці використані матеріали з фондів Черкаського обласного краєзнавчого музею та приватної колекції черкаського колекціонера. Автор експозицію Денис Кулик

Дивіться також: До 100 річчя Української армії черкаські історики провели ексклюзивну екскурсію

 

«Поет без каменю за душею»: до дня народження Василя Симоненка

Майбутній літератор народився 8 січня 1935 року на Полтавщині. З Черкасами його пов᾽язує професійна діяльність у газетах «Черкаська правда» і «Молодь Черкащини», пізніше кореспондентом «Робітничої Газети» у Черкаській області. Тут Василь Симоненко зустрів кохання – свою майбутню дружину Людмилу. Нині у Черкасах пам᾽ятник поетові встановлено в однойменному сквері біля міського Палацу одружень, ім᾽я Симоненка носить музей, вулиця, обласне літературне об᾽єднання, школа та бібліотека для юнацтва.
Колекція симоненківських видань, що знаходяться у книгозбірні, є найбільшою на Черкащині і постійно поповнюється. Остання збірка поета «Тиша і грім» вийшла минулого року у Львові і вже є у черкаській бібліотеці. Крім цього, тут колекціонують декоративно-прикладні роботи, пов᾽язані із творчістю поета, як от ювілейна медаль чи плакета. Ілюстрації творчої молоді прикрасили поетичну збірку Симоненка під назвою «Провесінь надій».

«На цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для могил», – Василь Симоненко написав пророцтво про 2017 рік? 

25 ЛИСТОПАДА В УКРАЇНІ ВІДЗНАЧАЮТЬ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ: лише протягом 1932-33 років від організованого комуністами голоду загинули більше 4.5 млн. українців. З них майже 1.5 млн. дітей

В Черкасах вшанували пам'ять жертв голодоморів, запаливши сотні свічок на центральній площі міста.

[metaslider id=13844]

Будівельники знайшли артефакти в середмісті Черкас

Під час риття котловану під будівництво багатоповерхового будинку у центрі міста знайдено залишки старої каналізаційної системи та бетонованого сводчатого проходу, що вів з вулиці Гоголя в напрямку центру міста. Знахідки свідчать про втрачені сторінки історії Черкас. Бетонований хід, який знаходився на глибині біля трьох метрів міг сполучати якісь споруди або є частиною оборонних укріплень часів другої світової. Будівельники знайшли його в зруйнованому стані і частину залишили неушкодженою на краю котловану. Друга знахідка є значно старішою. Це залишки каналізаційно-фільтраційної системи, побудованої наприкінці 19-початку 20 століття.

Жителі «Дахнівки» скаржаться на будівництво біля розважального комплексу