Пастирське городище – видатна археологічна пам’ятка площею близько 25 га із шарами ранньоскіфського (VII–VI ст до н.е.), пізньоскіфського (IV- IIIст. до н.е.), пізньоримського (II-IV ст. н.е.) та ранньосередньовічного (остання чверть VII – середина VIII століття) часу, розташоване по обох берегах річки Сухий Ташлик в 3 км на захід від с. Пастирське в Смілянському районі Черкаської області.
Історія його дослідження нараховує майже 120 років та пов’язана з іменами цілої низки визначних українських археологів.
1898 року Вікентій Хвойка розпочав розкопки Пастирського городища, які було продовжено в 1930-ті, 1940-ві та 1990-ті роки Сергієм Коршенком, Іриною Фабриціус, Михайлом Брайчевським і Олегом Приходнюком.
З 2017 р. дослідження пам’ятки було відновлено експедицією Інституту археології НАН України під керівництвом А.В. Скиби. Основну увагу досліджень було приділено старожитностям доби раннього середньовіччя.
За всі роки було відкрито 50 ранньосередньовічних житлових чотирикутних напівземлянок площею 10–20м², виробничі й господарські споруди та ями , оборонні споруди, отримано величезний речовий матеріал.
Пастирське городище було великим ремісничим центром, де працювали високопрофесійні гончарі, ковалі, ювеліри. Ковальська справа представлена кузнею з повним набором ремісничих знарядь. Ювелірне ремесло засвідчене не лише сотнями знахідок фібул, наручних браслетів, скроневих підвісок тощо, які часто концентруються у вигляді скарбів, а й набором спеціалізованих інструментів. Ремісниками виготовлявся високоякісний гончарний посуд із лощеною орнаментованою поверхнею.
Багатий і неординарний археологічний матеріал, відомий з кінця 19 ст. і значною мірою, поповнений багаторічними дослідженнями вперше в достатньо повному обсязі зібраний довашої уваги на виставці.
Дивіться також: Мистецький дебют: тренер з кросфіту представила виставку картин.
