Архів позначки: Антена

Горів Липівський орнітологічний заказник. Причина підпал.

Вогонь охопив десятки га прибережної території, плавнів та островів в межах Липівського орнітологічного заказника. Причина пожежі – підпал. Ймовірно працівники водного господарства або лісовики намагалися позбутися очерету і вирішили підпалити його. Вогонь перекинувся на багаторічну рослинність на островах та прибережній території. Станом на 19.00 25 березня вогнем охоплено десятки га зелених насаджень. Горять соснові ліси, розашовані на березі Дніпра. Місцями плум’я підійшло безпосередньо до дороги Благодатне – Кедина Гора.

На ділянці берега від місця впадіння в Дніпро річки Золотоношка до села Кедина Гора десятки осередків горіння. Місцями полум’я піднімається на десятки метрів. В огні видно перелітних птахів, що в паніці намагаються покинути зону пожежі. Адже пернаті вже почали масово повертатися з зимівль.

Вочевидь трагедія, що останні роки повторюється з тим чи ішим розвитком, зараз матиме тяжкі наслідки для екосистеми регіону. Інформацією про розслідування з боку правоохорнців у редакції Антени, наразі, немає. Тому безкарність посадових осіб лісового господарства, рибохорони та водного фонду,  їх халатне ставлення до збереження природи, вочевидь, призводить лише до погіршення ситуації.

Антена родовжує відслідковувати ситуацію. Журналісти безпосередньо перебувають на місці пожежі.

Фоторепортаж Валерій Воротник, Оксана Горецька.

По відношенню до телеканалу «Антена» вчинено провокацію

Не так давно знімальна група телеканалу «Антена» робила сюжет про початок будівельних робіт у лісовій зоні на році вулиць Можайського та Лісової Просіки. Там забудовник нібито взяв на 49 років в оренду дану земельну ділянку і, згідно з проектною документацією, планує звести медичний центр. Проте ніяких дозволів на будь-які будівельні роботи фірма-забудовник не продемонструвала.

Читати далі По відношенню до телеканалу «Антена» вчинено провокацію

Патрульні перешкоджали проведенню робіт з розчищенню протоки Дніпра, що з’єднує його з озером на Митниці – заступник міського голови Шевченко

Маштабні роботи, що тривали кілька діб на Митніці в Черкасах патрульна поліція намагалася зупинити. Про це Антені розповів заступник міського голови Черкас Геннадій Шевченко.
Роботи вже завершені.

Інформаційна війна проти України – тролі, боти та інша нєчисть на службі Кремля

ТРОЛІ ТА БОТИ ЯК ЗАСОБИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ ПРОТИ УКРАЇНИ

Кожен з нас чув про інформаційну війну. Але навряд чи всі розуміють різноманітність та несподіваність її проявів. Звичайні соціальні мережи, на рівні найпопулярніших нині засобів масової комунікації стали потужною зброєю, яка безпосередньо не вбиває, але калічить души та свідомість своїх жертв.

Тролі, як бійці «невидимого» фронту

Соцмережі нині успішно конкурують з традиційними ЗМІ і вже перемогли паперові носії інформації. Тому нині ворожа пропаганда концентрується на двох основних напрямках – телебачення та соціальні мережі. Це віртуальне полу наймасовішої щза всю історію людства війни. Її гарматне м’ясо – тролі, які використовуються і зараз – Росією проти України. Тролі – це акаунти живих людей або «роботи», які використовуються для політичної пропаганди. Як правило, троль – це на 80% програма і на 20% – людина. Троль-програма робить автоматичні запити про дружбу. З кожним новим френдом троль «товстішає». Особливо його вага в соцмережі збільшується, якщо вдалося подружитися з популярним блогером.

Програма-троль може навіть постити якусь нісенітницю або обмінюватися лайками з такими ж програмами. Ці дії також збільшують її вагу. Але в годину Х, коли потрібно розігнати якусь тему, акаунти тролів починає наповнювати жива людина. Саме живі люди, часто під псевдонімом, модерують групи, де велика концентрація тролів. Цих модераторів також називають тролями.

Разом із словом «троль» нині можна почути назву – «бот». Бот — програма-робот, що керується комп’ютером та імітує партнерів у мережевій грі та спілкуванні. Нині кількість ботів у соцмережах і на різних сервісах обчислюється сотнями тисяч акаунтів і профілів.

Родоначальниками або першовідкривачами цієї сфери були форуми та чати, які мали популярність в 2000-х роках. Сучасний світ Інтернету постійно намагається боротися з цим явищем. Як же розпізнати бота? Як його відрізнити від реальної людини? Наразі у спільнотах павутини складено цілу класифікацію ботів і поділяють їх на такі типи: боти-призолови (постійно беруть участь в онлайн-конкурсах); «негативні» боти (інтернет-тролі, гостро критикують і коментують різні пости на різні теми – політичні, економічні і т.д., створюють новини та статті негативного характеру, з неправдивою інформацією); «романтичні» боти (створені для романтичних знайомств); рекламні боти (розсилають комерційні пропозиції); групові боти. Сьогодні найбільша кількість ботів існує у соцмережах ВК і Facebook.

Як же можна розпізнати бота, щоб не потрапити до нього на гачок? Простежте за діяльністю і активністю. Бот постійно рекламує один і той самий портал, «лайкає» Facebook і репостить однотипний контент, залишає схожі коментарі. Зверніть увагу на кількість друзів. Занадто багато друзів і передплатників – для звичайної людини підозріло. Подивіться фотоальбоми в профілі. Якщо замість реальних людей – коти, собачки, сердечка і букети квітів, то це швидше за все бот. Звичайно, є люди, які не люблять публічності і не викладають реальних фото, але все ж це досить типова ознака. Також зверніть увагу на дату розміщення фото. Боти і фейки зазвичай розміщують контент на своїй сторінці «пачками» в певні дати. Напишіть повідомлення. Якщо вам не дадуть відповіді, то, як мінімум, ви перевірите акаунт на «живучість». Боти не відповідають на повідомлення і коментарі, хоча більш «просунуті» можуть бути налаштовані на діалоги, але вирахувати такого можна буде вже після кількох запитань.

Ми не станемо зараз описувати докладну інструкцію, як створюються, працюють і технічно підтримуються мільйони роботів інформаційної війни. Але зазначимо, що по всій території Росії під керуванням Федеральної Служби безпеки працюють інформаційнф центри, в яких задіяно надпотужні комп’ютерні сервери та тисячі навчених фахівців інформаційної віни. Це лінгвісти та програмісти, системні адміністратори і просто редактори текстів. Сучасний боєць інформаційного фронту скоріш нагадує «ботана» в окулярах, ніж Рембо або Джеймса Бонда. Найбільш відомі подібні пропагандистські центри – Ольгіно та Сколково в Підмосков’ї. Але подібних утворень багато по території Росії – Ростов, Новосибірськ, Казань, Санкт-Пітербур, тощо. Саме ті міста де є освічена молодь, де можна знайти, рекрутувати та підготовити кадри длоя війни. Враховуючі, що в Росії стрімко знижується якість життя, зростає безробіття, оброблені попередньо пропагандою фахівці з радісттю влаштовуються на роботу «спасать Рассію».

Віртуальна реальність реальної пропаганди

Зупинемося на тому, як працює вся ця машина.
Хтось один з тролів робить пост. Безліч інших починають лайкати, коментувати та репостити його. Алгоритм мережі сприймає та обчислює це як інтерес живих людей до даного посту. І він починає з’являтися в стрічках вже не тролів, а реальних людей людей. Якщо пост вдалий, його починають репостити далі звичайні люди, а потім підхоплюють журналісти. Так, наприклад, за аналогічною схемою «розкручуються» роліки на Ютубі, Фейсбуці та «В контакті». А вже в свою чергу реальні користувачі соцмережі починають «лайкати» перемощувати та коментувати рейкову новину і за кілька годин вона поширюється не гірше за новину провідних інформагенцій світу.

За прикладами далеко ходити не треба. За останні роки українське суспільство неодноразово штормило в результаті викидів в мережу вигаданої інформації, наприклад про перемоги або поразки українського війська на сході. Суспільство завмирало в очікуванні масштабних вторгнень, бомбардувань. А недолугі політики, неодноразово, свідомо чи ні, поширювали цю інформацію. Так, навіть народився цілий мережевий [fi-ntu – «#всьопропалонасзливають».

Елементом російського тролінг – інструментарію є так звані «активні заходи» – пряме втручання в політику нашої країни за допомогою прихованих засобів, підрив довіри до лідерів і державних установ в країні, розвал її відносин з іншими націями, дискредитація та ослаблення опонентів.

Якщо у вас багато друзів, які поширюють контент тролів, то у вас складеться враження, що «єдиний» спосіб вибратися з «безнадії і зради» – насильство. Так, акаунти проросійських тролів грубо натякають зробити з нинішнім президентом і оточенням те ж саме, що і з попереднім? Поширюють відчай та почуття безвиході, пробуджуючі в підсвідомості бажання помститися. Це звичайна маніпуляція. Навіть ті, хто розуміє це, мимоволі стають втягнутими в процес – обговаорюючі, навіть заперечуючи певні факти, насправді залучають до дискусії у соціальній мережі сотні своїх «френдів».

Мішенню діяльності проросійських тролів у соціальних мережах є патріотично налаштовані українці, тобто ті, хто найбільше опікується станом справ в країні. В сучасному світі іноді символи мають більшу вагу, ніж факти, а «облолонка» формує сприйняття – навряд чи щирому патріоту може відразу рийти на думку, що дівчина-українка на аватарі профілю, в війсковому однострої, з нашивками добробатів та віночком на голові може виявитися, насправді, закамуфльованим інформаційним бійцем кремля. І зовсім не дівчиною, а роботом або майором ФСБ Іваном Івановим… Адже цей прийом загальновідомий — досить використати потрібну символіку (прапор, герб, віночок) й у людини виникає емоційна довіра до публікації і до її автора.

Не менш активним інструментом просування брехні стають групиу соціальних мережах, наприклад у Facebook. Вони формуються як із тролів, так і з реальних людей. А назви, зазвичай мають більш-ніж патріотичне, революційне звучання. Так, група «Волю в’язням режиму» переважно складається з реальних людей, вони – не тролі й не пропагандисти. У групі постять фотографії своїх акцій на підтримку активістів «Правого сектора» і учасників АТО, які зараз мають проблеми з правоохоронцями. А от антиукраїнська група «Український фронт» – чиста «вата», місиво кремлівських тролів та тих, хто їм вірить. Навіть пори українську символіку в оформленні групи.

Троль – «вузький» спеціаліст широкого профілю

У мережах зазвичай існує один з чотирьох основних типажів тролів. Вони знайомі кожному на рівні підсвідомості, закріплені в національній пам’яті як універсальні образи та є дієвим засобом маніпуляції.

Перший: Козак – революціонер-радикал, пропагандист насильства. Девізи та назви на кшталт: Українська Україна, внутрішня окупація, національна революція, смерть Вальцману, смерть Путіну, чиновників – на ліхтарі. Вони мають аватарку з військовим акцентом. Створюється образ Добровольця або Бійця АТО, або Повстанця. Сучасний козак неодмінно грізний і з оселедцем. Люблять ставити на аватарку козаків та повстанців. На сторінці знайдете фотографії зброї, колажі з палаючими будинками органів влади, заклики до боротьби. Керівників України зображують негативно. Нюанс: Порошенко і Путіна ставлять в один ряд. Президент України – їх постійна мішень. Ці войовничі тролі часто симпатизують ультраправим політичним рухам і шанують культ Степана Бандери. Частина таких профілів, швидше, є реальними людьми, це стає зрозуміло при візиті на сторінки: волонтерство, багато фото, мало політичних повідомлень. Але тролі люблять маскуватися під цей типаж.

Другий тип – Політичний коментатор, більше зосереджений не так на закликах до революції, як на поточних політичних подіях. Загальний настрій повідомлень: на фото, які вони постять, часто образливі зображення політиків та чиновників, на обкладинці – цитати про зраду і боротьбу. Можна часто зустріти цитати борців за незалежність різних часів. Зміст сторінок приблизно такий же, як і в Козака, тільки політичного бруду більше. Окремі персонажі зосереджуються на піарі або контрпіарі виключно конкретної політичної сили – найчастіше ОпоБлоку, БЮТ, Ляшко і, навіть, БПП.

Третій тип – Показові українці. Особливо популярні замріяні дівчата у віночках, сукнях-прапорах, вишиванках, на тлі пшениці тощо. У цього типу тролів є елемент страждання, щось, що нагадує про «знедолену» Україну. На веденні контенту це не дуже відбивається: все ті ж посилання з сумнівних сайтів, дискредитація, приклади несправедливості і залізні докази того, що «все пропало».

Четвертий тип, не надто поширений – Хижий звір: вовки, тигри. До цього типу належить невелика кілька тролів, які мають багато зв’язків у мережі. Вони часто адмініструють групи, у них багато друзів, але вони мало постять.

50 відтінків віртуальної реальності

Як же відрізнити троля від пересічного користувача? Тролі мають багато друзів – тисячу, дві, п’ять. Хоча трапляються і так звані несоціальні тролі, у яких по 30-60 друзів. Типові ознаки неправдивих акаунтів: відсутні особисті фото і хоча б мінімальна інформація про людину, на сторінці мало власних записів, переважно репости про «зрадників», «ворогів», все це без особистих коментарів і вражень. У стрічці троля переважають репости, емоційні повідомлення про «зради». І нічого про реальне життя: важливі події, селфі, фото з подорожей відсутні. Хоча іноді буває тек, що профіль троля заповнений «сімейними» фото сесіями, тощо, що надає ілюзію повністю реальної людини. Для цього просто воруються фото з профілів реальних людей і перемощуються як свої власні, в інформації про укористувача надається схожа на реальну інформація – про навчання, проживання. Але, наприклад троль, який нібито закінчив Львівський, Ужгородський або Чернівецький університети ніколи не буде вести активну пропаганду в локальній міській групі саме цих міст, бо існує реальне небезпека натрапити на справжнього випускника вишу цих років і отримати звинувачення в несправжньості аканту та скаргу до адміністрації соцмережи.

Якщо реальна людина потрапила до групи тролів, значить у неї був активний френд-троль, який додав його до відповідних груп. Тож, варто стежити за списком друзів і груп. Звичка всіх френдити без розбору – погана, подумайте про ризики, коли додаєте у друзі незнайомців, адже якщо ти особисто не знаєш людину, то ніколи не можеш бути впевнений в реальності її профілю.

Але зазвичай соціальні мережи намагаються боротися з тролінгом і часто, використовуючи логічні алгоритми «вираховують» і ліквідовують тролів. Тому, мережа часто заповнена тролями нижчого рівня, які спішно і масово генеруються для виконання термінових другорядних задач.

Дуже часто цих трлів легко вирахувати навіть по зовнішньому вигляду профілю. Враховуючі те, що люди, і чоловіки і жінки, скоріш «френдяться» з дівчатами, на аватарі такого профілю симпатична дівчина. Але одною чи двома світлинами в теці профілю і обмежується життя цього персонажу Такі профілі називають «одно карточними чи двокарточними дівчатами. Тому, ніколи не поспішайте відповідати на запит дружб в соцмережі від кого б то він не надходив. Витратте кілька хвилин свого часу та зайдіть на профіль та «стіну» користувача. Щоб не стати заручником та об’єктом впливу і, що головне, зберігти свою психіку та настрій.

ВСЬОПРОПАЛОНАСЗЛИВАЮТЬЗРАДА чи все ж є зброя проти тролів?

Складно переконати людину змінити погляди на 180 градусів. «Класична» російська пропаганда не діє на більшу частину українців, адже йде врозріз з їхнім баченням ситуації. Вона, скоріше, розрахована на проросійськи налаштовану аудиторію. Мета інформаційної війни у соціальних мережах – посіяти безлад і смуток, позбавити чітких орієнтирів. Зброя в цій війні – дискредитація влади та державних інститутів.
Алгоритм інформаційної подачи, який чаcто називають «скрипт», насправді розробляють розумні та освічені люди – лінгвісти, соціальні психологи, які в тонкощах володіють технологіями нейрон-лінгвістичного програмування і знаються на аспектах людської психології, володіють повною інформацією про соціальні настрої та віяння в суспільстві. Очікування людей часто і стають тим ключиком, який вікриває серця і наповнює їх довірою. А далі – прості і незмінні інструменти пропаганди – страх, очікування поразки та протидіє патріотичному курсу країни. Віртуальна «Вата» часто пофарбована в кольори українського прапору і вдягнена у вишиванку…

Але, не все так безнадійно та фатально, як може показатися на перший погляд. Самі соціальні мережі, ну якщо ж це звісно не соцмережа «В контакті» яка по суті і є тою самою «тролєфєрмою», активно боряться з цим явищем. Але дуже часто національні модератори навмисне не реагують на скарги тих самих українців. Все просто – поки той самий Facebook в його українському сегменті модерується російськими модераторами, серед яких, схое, чимало агентів того самого ФСБ, скарги українців на тролінг ігноруватимуться. Але адміністрація Facebook вже розглядає питання створення українського філіалу, що значно покращить атмосферу саме в українському сегменті соцмережи.

Є прості рецепти боротьби з уим явищем, які під силу опанувати будь-якому українцю. По-перше – доносити до широкого загалу інформацію про тролів. Ми не можемо перемогти тролів троленням, адже російські бюджети на пропаганду космічні. Рецепт простий: не френдити тролів. Якщо ви бачите обурливі та занадто емоційні повідомлення про «Зраду», перед тим, як поширити його, порахуйте до десяти, а потім подумайте: «Чому тут так багато емоцій і слів написаних ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ; «Як же можна зробити те, що пропонує надто емоційний автор?». Відразу баньте акаунти, які поширюють підкреслено агресивну ненависть, навіть до ворога. Швидше за все, вони імітують своє обурення, щоб відключити ваш мозок, використовувати ваші емоції і втертися до вас у довіру.

По-друге аналізуйте пропозиції «дружби» в соцмережі від незнайомих вам людей.

І головне – не вступайте в диспут з тролем в соцмережі. Ніколи і не за яких обставин. Краще взагалі блокуйте подібні профілі і не витрачайте час на переконання робота та професіонала. Знайте, що троль живе вилючно під час спілкування і доки є у нього аудиторія.

Псевдопатріотичні тролі набагато небезпечніші, ніж вульгарні проповідники «русского мира», тож не «купуйтеся» на патріотичну символіку – уважно читайте тексти. Будьте обережні у мережі!

Скандальну вчительку школи №17 Макаренко звільнено за аморальний проступок, несумісний з роботою педагога

 

 

 

 

 

 

 

 

25 січня, насправді, відбулася знакова подія. Вчительку Наталію Макаренко, що систематично піддавала моральним тортурам учнів 5-го класу, використовувала під час навчального процесу блатну «фєню», викладала російською мовою — було звільнено. Але хочемо  зробити декілька важливих акцентів.

Згідно оприлюдненого вчора наказу, Макаренко звільнено за Аморальну поведінку, несумісну з подальшою професійною діяльністю. А це означає, що вона не зможе в подальшому працювати вчителем, що є достатньо жорстким покаранням за проступок.
Серед причин звільнення значаться крім заяви батька, висновків комісії департаменту освіти, що проводила перевірку подій, що сталися у школі також і посилання на саме наш сюжет, що вийшов до ефіру на початку грудня минулого року.

Що вбиває останні паростки співчуття до вже звільненої вчительки англійської, так це повна відсутність каяття з її боку. Нагадаю, що півтора місяці тому, щоб залагодити скандал, вона обіцяла змінитися, стверджувала, що «я обучаємая». Але насправді все то була лише гарна акторська гра.

Потім — тривалий лікарняний. Протести батьків, обіцянки в разі звільнення Макаренко перекрити автомагістралі. І, нарешті, феєричний фінал — заблокований розлюченими прихильниками Макаренко Департамент освіти та культури Черкаської міськради, погрози, волання, перешкоджання роботі журналістів. І, врешті-решт, вручення Макаренко Наказу про звільнення в присутності адвоката (як представили). Вона з усім погодилася, але, вийшовши з кабінету очільника черкаської освіти, з посмішкою повідомила, що далі — суд. Тобто навіть без натяку на каяття, розуміння своєї провини і хибності вчинків. Це просто жах.

Я не буду писати про те, що довелося пережити за ці місяці боротьби родині Дмитра Шакіна та його доньці Марійці! Мужня дитина, юна патріотка пережила те, що не під силу багатьом дорослим. Вона не ховалася, не лякалася, на відміну від свого «вчителя», за лікарняними. Вона хотіла і йшла до класу. У влаштовану для неї атмосферу ворожнечі та цькування. Переслідувань за патріотичні переконання та принциповість. І вона перемогла.

Скільки образ, погроз довелося почути їй, її батькові, журналістам, що супроводжували скандал! Але все це вдалося витримати завдяки підтримці з боку громади. Завдяки тому, що шалений резонанс події сколихнув десятки тисяч сердець українців, розкиданих по країні та світу. Саме публічність і розголос стали поруч зі стійкістю Марійки та її батька Дмитра, головними локомотивами цієї історії. В такі моменти знову з’являється втрачене десятиліття тому відчуття потрібності роботи преси, гордість за журналістську працю та віра в суспільний сенс від того.

Окреме слово за політичну підтримку. Активісти та депутати обласної та міської рад від «Свободи» — чи не єдині з місцевих політиків, хто відверто занурився у вирій скандалу, підставив плече в найдраматичніший момент, коли вже здавалося, що темні сили взяли гору. І велика подяка тим активним черкащанам, що відгукнулися на мій заклик в інтернет, прийшли до приміщення департаменту і були готові просто винести звідти «комітет захисту Макаренко», який уже почав відверто погрожувати та фізично тиснути на журналістів та чиновників. Це і є громадянське суспільство.

А от численних борців за демократію, що зазвичай світяться в соцмережах, прес-конференціях та піар-акціях, там не було. Жодного. Робіть висновки, панове.

Хочеться відзначити принципову позицію міської влади. Ми можемо лише здогадуватися, з якими проханнями і вимогами телефонували до міського голови Анатолія Бондаренка, до очільника міської освіти Ігоря Волошина різного роду начальники та керівники та що вимагали від влади в цій ситуації. Але, попри все, прийнято принципове рішення у відповідності до законів України.

Зазначимо, що конфлікт, насправді, більш широкий і глобальний, ніж може здатися на перший погляд. Адже це не просто порушення етики поведінки вчителя. Найстрашніше — батьки нинішніх і колишніх учнів Макаренко навіть не усвідомлюють, що подібна поведінка вчителя є неприпустимою і завдає страшної шкоди психіці дітей, впливає на їхню подальшу долю і здоров’я! Але чи варто нагадувати, що в Україні, на жаль, чимало родин, у яких навіть фізичне насильство вважається нормою і невід’ємною частиною виховного процесу? Прикро.

Про прихований конфлікт та локальне повстання місцевого «русскаго міра» важко писати щоб не наразитися на звинувачення у ксенофобії, тим більш, що достатньо написано у соцмережах і вже сказано в ефірі. Радує лише те, що вчора, перебуваючи в стані істерики після повідомлення про звільнення Макаренко, вони публічно і відверто визнали свою меншовартість, а журналістів звинуватили у, виявляється, навмисному цькуванні нацменшини! Нарешті у частини тих, хто вважає себе місцевою «елітою», настає прозріння: вони – МЕНШІСТЬ, а не господарі ситуації!

Але все ж їхня зухвала поведінка під час скандалу вимагає певних висновків. «Русскій мір» з усіма його проявами, потворними та ганебними моральними нормами, що схвалюють насильство психологічне і фізичне, відвертою зневагою до України та громадянських прав українців, таки присутній у Черкасах. І в обсягах значно більших, ніж здавалися раніше. Жодні патріотичні гасла та вишиванки не здатні більше приховати негаразди та невідповідності в нашому суспільстві.

Ми щиро сподіваємося, ця перемога викличе ефект доміно для, принаймні, освітянської системи, що призведе до її очищення та оновлення. Бо це – основа нашого суспільства, надія на майбутнє України, віра в перемогу над ворогом!

Міський голова Анатолій Бондаренко стане на захист Соснівки разом з громадою. Інтерв’ю

Міський голова Анатолій Бондаренко роз’яснив ситуацію навколо будівництва житлового комплексу серед соснового лісу: все вирішуватиме громада Черкас. Інтерв’ю. Якщо громада проти, мер обіцяє стати поруч з громадою на захист Соснівки.

Чому так дорого коштує опалення? Журналісти з’ясовували причини – шалені тепловтрати в мережах.

Тариф на опалення в Черкасах, попри те, що є одним із найнижчих в Україні, не може не шокувати. Якби не субсидії, то більшість населення не могла б сплатити за це.

У Черкасах виробниками теплоенергії є два підприємства: приватне – Черкаська ТЕЦ – та комунальне – «Черкаситеплокомуненерго». Зрозуміло, що обидва тепловики скаржаться на низьку рентабельність та мріють про подальше збільшення комірного.

Але ми вирішили перевірити, якими технологіями енергозбережнення користується Черкаська ТЕЦ. Будь-який черкащанин, що побував у районі проспекту Хіміків взимку, може бути вражений картиною парування та зеленої трави навіть у 10-градусний мороз навколо технологічного трубопроводу, що належить ТЕЦ. Труба, в якій тече так звана «зворотна вода», яка повертається до виробника теплоенергії для повторного нагріву, перебуває в жахливому стані. Обідрана теплоізоляція відсутня на багатометрових ділянках. Підземні трубопроводи так нагрівають поверхню землі, що на ній навіть у зимову стужу тане сніг і лід і росте весняна зелень. Ми підійшли до труби і навіть торкнулися її поверхні рукою. Виявилося, що температура труби приблизно 40 градусів за Цельсієм, що вище за температуру батарей в окремих житлових будинках міста.

Так із чим пов’язана така демонстративна відсутність економії? Адже на нагрів води на 20 градусів, до необхідної температури теплоносія, витрачається значно менше енергії, ніж на те, що закладено в тарифах? Власники ТЕЦ особливо не переймаються проблемою економії. Бо за все це платять не вони, а мешканці міста. З власної кишені. Або дотується з держбюджету у вигляді субсидій. Але насправді доволі велика частина витрат є фіктивною. Про це свідчать подібні необліковані тепловтрати, які просто не можуть вражати.

«Антена» звернулася до експертів та комунальників за роз’ясненням ситуації. Бо, вочевидь, арифметика з вартістю опалення у нас у країні доволі дивна та загадкова.