Архів позначки: Децентралізація

Гройсман відзначив децентралізаційні успіхи Черкас

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, вкотре, відзначив розвиток децентралізаційної реформи в Україні. Голова Кабміну зазначив, що незважаючи на протидію окремих політиків та політичних сил, все ж таки, децентралізація рухається вперед. Яскравим прикладом, на думку Володимира Гройсмана, є місто Черкаси. Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook. «Виділено 136 млн грн на ремонт доріг, а також пішохідної алеї бульвара Шевченка, зупинок громадського транспорту і освітлення пішохідних переходів. На ремонт водопостачання – близько 16,5 млн грн. Окреме фінансування також отримають комунальні підприємства і об’єкти відпочинку. Значна кількість коштів піде на реалізацію проектів-переможців «Громадського бюджету», у рамках якого жителі Черкас обрали 6 об’єктів, які потребують фінансування. Важливо, що більшість цих проектів – це робота для місцевих підрядників, а отже це також робочі місця і доходи для мешканців.», – йдеться у повідомленні.

Великий секрет: Черкащина намолотила перший мільйон зерна

За даними Телеканалу «Антена», отриманими з джерел, наближених до ОДА, станом на 26 липня 2016 року обмолочено 206,8 тис. га ранніх зернових та зернобобових культур, що становить 65,2% до плану, намолочено 1,0 млн. тонн при середній врожайності 49,5 ц/га (в минулому році на цю дату  43,7 ц/га).

З невідомих причин, в Облдержадміністрації не квапляться з оприлюдненням новини. Можливо причина того скандал з затриманням посадовців державної зернової компанії детективами НАБу. Яким чином до цього має відношення Черкащина, наразі поки залишається невідомим.

Найбільшу урожайність мають господарства Канівського – 54,7 ц/га,  Лисянського – 54,8 ц/га, Христинівського – 51,2 ц/га, та Корсунь-Шевченівського – 53,5 ц/га районів.

Аграрії всіх  районів завершили збір озимого ячменю, якого намолочено 110,8 тис. тонн, з середньою урожайністю 50,6 ц/га.

Крім того  одинадцять районів закінчили збір озимого ріпаку, якого намолочено 80,0 тис. тонн, з середньою урожайністю 30,4 ц/га.

Триває збір озимої пшениці, якої намолочено 671 тис. тонн при середній урожайності 51,7 ц/га,  гороху – 27,0 тис. тонн (32,6 ц/га), ярого ячменю – 116,6 тис. тонн (42,8ц/га).

Сільгосптоваровиробники області продовжують збір  озимого жита, ярої пшениці та вівса, яких намолочено 1,1 тис. тонн, 1,4 тис. тонн, 0,3 тис. тонн відповідно.

В жнивах  задіяно 1,7 тисяч зернозбиральних комбайнів із яких 1,0 тис. високопродуктивних.

Збирання цьогорічного врожаю  проходять організовано а темпи збирання вищі ніж в минулому році.

 

На Лисянщині панують закони середньовіччя

У фермера намагаються під виглядом «закону» відібрати землю

Знову земельний скандал. На цей раз у селі Боярка, що у Лисянському районі. Там вже довгий час місцева прокуратура судиться із, спочатку приватним підприємцем Павлом Вікторовичем Лободським, а зараз із фермерським господарством «Памила», засновником та власником якого є  той же Лободський.

Історія цього скандалу доволі типова для сучасної України і Черкащини, зокрема. Земельні суперечки, рейдерство сільгосп угідь стають чи не найпоширенішим конфліктом, заручниками якого виявляються тисячі селян, для яких земля є годівницею. Економічна скрута торкнулася в тому числі і селян. В українському селі дедалі стає важче відшукати роботу. От і живе більшість мешканців сіл виключно на пенсії старших членів родини, натуральним господарством та доволі скромними винагородами, що отримують від здачі своїх паїв в оренду. Але часом завдяки конфліктам, землю отримують ті, кого мало цікавлять проблеми місцевих. Дедалі частіше стає чутно про посягання велик
их аграрних холдингів на землі, що роками зберігали та відроджували невеличкі фермерські госпо
дарства, які сплачували селянам за паї. Агрохолдінги піклуються, перше за все, кількістю оброблених гектарів, та, відповідно, прибутками. Саме така конфліктна ситуація спіткала господарство Павла Лободського.
А починалось все із занедбаного колгоспу, який після розпаду СРСР, як завжди, став нікому непотрібним. Зусиллями колишнього голови цього ж колгоспу Олійника Віталія Васильовича, землі були успішно розпродані, техніку списали та залишили просто неба. Місцина почала занепадати. Але у 2004 році силами Павла Вікторовича Лободського на селі почала з’являтись діяльність, а саме робота на землі. Селяни довірили свої паї цьому фермеру. Натомість діяльність Павла ВікторовичаDSCF6032 не влаштовувала окремих людей, які починали створювати на нього тиск. Неважко здогадатися, що успішний фермер перш за все дратував можновладців, які не звикли працювати на землі і отримували лише хабарі від трударів. Прецендентом стала судова справа проти Лободського у 2008 році, яку розглядали у Лисянському районному суді. Аналізуючи судові матеріали, закрадається думка, що справу сфабрикували. За твердженням сторони обвинувачення – Павло Вікторович Лободський нібито навмисно знищив посіви сусіднього поля. Але результати експертизи вказали на неможливість даного інциденту. Незважаючи на факти експертизи, тодішній голова Лисянського суду Борисенко Петро Іванович не продемонстрував сліпоти феміди та, на суб’єктивний погляд, оголосив два роки ув’язення Лободському П.В., рік з яких фермер відсидів.

«Починали із нуля , не було нічого , один був трактор і могли позичити ще в деяких колгоспах. А тепер ви бачите до чого ми дійшли. Люди працюють, платимо податки, ніхто ні від чого не ховається. Але наші можновладці чи правляча верхівка хоче приватизувати землю і підготовити до продажу, а зараз за цю землю іде боротьба.» (Юрій Татарчук, фермер).

Природньо, що хлібороб, після виходу з в’язниці, повернувся до справи свого життя, та почав тільки збільшувати об’єми свого підприємства. Окрім аграрної справи та думок про власний прибуток, фермер Лободський піклується та приймає участь у житті громади села. За його підтримки інфраструктура Боярки підтримується у належному стані, соціально не захищенні верстви населення села отримують фінансову допомогу. 75 тисяч гривень, саме стільки аграрій виділив на допомогу воїнам АТО. Також важливим фактом на захист пана Лободського є те, що він дав не одне робоче місце своїм односельцям та стабільно виплачує 460 тисяч гривень до районного бюджету.

«Павла знаю давно, він у нас допомагає війську, при чому це робить без нагадувань. Особливо коли був Дебальцівський котел – переживала людина. Він допомагає мистецтву. Ми проводили «Співочу Лисянщину» , він теж допоміг, щоб у нас виступив гурт. В час коли посівна чи збирають врожай – він завжди на полі. Я йому телефоную, а його не можливо знайти в Лисянці. Він трудяга, я бачу його руки , він просто трудяга – це те, що викорінювалось. Хазяїн, який дбає про землю – це 100% все про Павла.

Ну щодо ситуації навколо земельного скандалу, то знаєте, є закони державні, а є закони людські, як кажуть християнські закони. Ви знаєте, у християн є така заповідь: не побажай майна ближнього свого, і дуже багато чиновників намагається, там десь, в церквах відмолити свої гріхи. Але ж треба просто виконувати ці закони і не буде у нас ніяких , таких от змагань за землю, «віджимань». А вам скажу, що ми будемо боротись за нього, і як би там не було ми завжди підтримаємо, багато людей його підтримує морально. І вийдуть, якщо будуть загострення, ми не дамо «віджати» цю землю.» (Сергій Іщенко, голова Лисянського осередку ВО «Свобода»).

У 2015 році почалась нова хвиля судової тяганини. На цей раз місцева прокуратура подала судовий позов, аргументуючи це тим, що частина орендованих земель Лободського знаходиться на території історико-культурної спадщини, тобто там, де розташовані кургани.
Фермер Павло Вікторович Лободський

Проте чергова атака не забарилась, так у 2015 році почалась нова хвиля судової тяганини. На цей раз місцева прокуратура подала судовий позов, аргументуючи це тим, що частина орендованих земель Лободського знаходиться на території історико-культурної спадщини, тобто там, де розташовані кургани. Абсурдність мотиву позову має зрозуміти кожен, адже всі чудово знають, як в Україні зазвичай ставляться до такого роду спадщини. Про існування жодної іншої подібної справи, порушеної в області нам не відомо.  Зрозуміло, що це черговий прояв шантажу та тиску на фермера. Але, все ж таки, на підставі даного позову, рішенням вищої інстанції – Вищого господарського суду, 9 га земля були вилучені з користування фермерського господарства, інша орендована площа залишилась в межах ферми «Памила».

Останнім ударом стало чергове судове засідання 23 травня 2016 року, де суддями Апеляційного суду Черкаської області розглядався позов заступника прокурора області Мироненка О.М. та представника прокуратури Лисянського району Почіпка О.С. до фермерського господарства «Памила». На цей раз лисянські «правоохоронці» пред’явили на розгляд суддів звинувачення у нібито незаконності укладених договорів про оренду землі, посилаючись на Закон про обов’язкове проведення аукціону. Але замовники обвинувачення та їх маріонеткові прокурори не врахували того, що повторний акт про оренду землі фермером був переоформлений ще у 2014 році, а норма Закону щодо аукціонів була введена у 2016 році. Тобто, з правової точки зору стає ясно, що абсурдність позову просто зашкалює, але, як відомо, Україна славиться не тільки красивою природою а ще й повністю прогнившою судовою системою. Тому після півгодинної наради, судді Сіренко Ю.В., Міщенко С.В. та Пономаренко В.В. прийняли рішення відібрати у фермера Лободського П.В. 125 га землі та повернути їх у власність держави.

«Результатом розгляду судового позову, який відбувся 23 травня цього року , стало рішення, згідно якого позовні вимоги прокурора були задоволені. Скасовані накази Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області та визнано не дійсними договори оренди і зобов’язав вилучити дані земельні ділянки у довірителя. Тому дана ситуація склалась доволі неординарна. Хотілось би звернути увагу на те, що в судовому засіданні вразило поведінка відповідача(головного), управління Держгеокадастру в Черкаській області. Були два представники, які повинні були захищати свої накази та договори, які були укладені з Лободським. На превеликий жаль, у судовому засіданні та в судових дебатах прозвучало, щоб рішення прийнялось на розгляд суду, а інший представник взагалі сказав, що позов прокурора необхідно задовольнити. Тому складається таке враження, що орган, який видає свої накази та укладає договори взагалі не хоче захищати позицію, правову позицію, на якій вони повинні стояти. Адже, вони надали земельну ділянку в користування і, в такому разі, зовсім незрозуміле таке абсолютно інертне відношення до судової справи.» (Наталія Трохименко, юрист).

Напевне, було б помилкою вважати, що проблеми у фермера виникли лише за вищезгаданих обставин. Системний характер травлі та переслідування сільського трударя свідчать, що за цим всім майорить якась потужна постать, що ретельно продумує та спрямовує правоохоронців та організовує потужний інформаційний та юридичний супровід конфлікту. Жоден місцевий мешканець на камеру не погодився розповісти те, що відомо всіма як в Боярці, так і в Лисянці. Поза камеру люди розповідають власну версію того, що відбувається.

Людмилу Супрун прийнято вважати господаркою тутешніх країв
Людмилу Супрун прийнято вважати господаркою тутешніх країв

Виходячи з цієї інформації,  розглядати звідки «ростуть ноги» та хто є протилежною зацікавленою стороною, ми припускаємо, що діяльність П.В. Лободського може перетинатись з інтересами теперішнього голови Уманської районної ради Олійником Віталієм Васильовичем, який за підтримки колишнього радника екс-прем’єр-міністра України Януковича, а по сумісництву одного з найпотужніших київських землевласників Супруна Миколи Олексійовича може впливати на таку активність районних прокурорів та нелогічність рішень суддів. Враховуючи дуже впливові зв’язки сім’ї Супрунів, які за будь-якої влади знаходили зиск для себе та свого оточення. Не дивно чому майже все грає проти Лободського. Недарма люди стверджують, що очільник Уманського району пропонував Лободському послуги «кришування» його бізнесу, в обмін на 50 % прибутку. А після категоричної відмови, тиск на фермера зріс у рази.

«По цій самій землі, вже по другому колу – знов ці суди. Першу інстанцію я виграв, апеляцію я виграв, касація вернула назад на апеляцію, вельможі наші побігали – я програв. Тобто роблять з простого кріпака цапа-відбувайла, а на засіяних землях жирувати. Одне, що я скажу, починав я з нуля, хлопці це підтвердять, і дійшов до цього рівня і «по бєспрідєлу» я ці землі не віддам.» (Павло Лободський, фермер)

DSCF6026Але розкриємо ще кілька деталей, які яскраво доводять, про зв’язки родини Супрунів вже з нинішньою черкаською обласною владою. Ще десять років тому родина Супрунів стала одним з кураторів проекту «Золота підкова Черкащини», який мав стати дуже прибутковим, як з точки зору туризму, так і з погляду відмивання грошей. Звідси з’явився вплив на життєві процеси Черкащини та цікаві приватні архітектурні будови у мальовничих ярах неподалік Лисянки. Розкішний маєток Супрунів у селі Шушківка, приватні ставки, які кишать відгодованою рибою, храмовий комплекс та декоративні млини у сусідньому селі Порадівка. Насправді діяльність родини Супрунів несе на цю частину Черкащини вплив, який можна зрівняти наразі лише з необмеженою владою магнатів часів Річі Посполитої. Все це, місцеві жителі називають ніяк не інакше як «супрунівка», до якої пролягає ідеально гладка дорога. В свій час ця резиденція слугувала базою відпочинку для представників вищого ешелону влади. На перший погляд, вся ця незамислувата інфраструктура на користь громаді сіл, через які пролягає шлях до маєтку. Але не треба забувати, звідки взялись кошти на побудову цих об’єктів та чиї це гроші.

А на під’їзді до самої так званої «супрунівки» знаходиться не менш цікавий об’єкт – цех по розливу мінеральної води під назвою Калиновий кущ. За словами місцевих жителів, у деяких магазинах можна зустріти продукцію цього сумнівного виробництва, адже пляшки води продаються без належного маркування та етикетки, що вказує на відсутність ліцензії на продаж та виробництво даної води. Злі язики чомусь стверджують, що підпільний цех може належати уманському голові держадміністрації пану Олійнику.

Місцеві стверджують, що цей котедж належить уманському "губернатору" Олійнику
Місцеві стверджують, що цей котедж належить уманському “губернатору” Олійнику

Отакі сумні реалії життя західного регіону Черкащини. За однією з версій – це спроба типового «віджимання» землі за допомогою підручних прокурорів та продажних суддів. За другою – це частина тотальної монополізації аграрного сектору України з поглинанням дрібних фермерів задля придушення будь-якої конкуренції.

Отже можна зробити висновок, що можливо причетні люди до правового рейдерства орендованих земель фермерського господарства «Памила» – типові представники «системи», для яких закони не писані а людські взаємовідносини нічого не значать. Ці люди зберігають владу за будь-яких обставин, не дивлячись на всі революції, війни, зміни в країні. Майже кріпосний стан селян при тому унеможливлює будь-який системний супротив. Адже на боці «систем и» часів Кучми, Ющенка,Януковича і, нажаль, нинішньої, стоять судді, прокурори. А трударі залишаються беззахисними.

Телеканал «Антена» і надалі слідкуватиме за перебігом подій. Хоча навіть при підготовці даного сюжету ми почали отримувати погрози та пропозиції відмовитися від висвітлення цієї історії. Бо ми впевнені, що ситуацію в країні треба змінювати. Якщо українська Феміда нищить таких людей як Павло Лободський, стати на їх захист має громада та журналісти.

Іван Іменник

 

 

 

 

 

 

 

Корупційні випадковості: Хто намагався завадити обранню черкаського виконкому?

От саме той момент, коли щиро хочеться процитувати сумнозвісний вислів:
«Совпадєніє? Нє думаю!»

Гроші, вилучені у чиновниці Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській областіЛише два факти. Виявляється, Служба безпеки України протягом тривалого часу вела розробку чиновниці обласної Інспекції захисту прав споживачів. Але найактивніша фаза спецоперації чомусь збіглася саме з голосуванням у Черкаській міській раді з питання складу виконкому. Це голосування означало б безславний кінець оголошеної тиждень тому віртуально створеної більшості навколо колишнього міського голови Сергія Одарича. Якщо пам’ятаєте, я ще тоді наголошував, що інформація про цю більшість є фейковою, бо особисто депутати не підписали подібний документ. Однак учорашній день показав, хто насправді стоїть сьогодні за Одаричем і хто намагається завадити Анатолію Бондаренку провести в місті реформи та покінчити з корупційною системою, яку будував Одарич та його поплічники протягом довгих 9 років. Але повернемось до корупціонерки з інспекції, яка, до того ж, не є депутатом міськради…

Чому ми згадали про цей кримінальний епізод? Все дуже просто. Один із тих, хто віддав свій голос за виконком Бондаренка, — Михайло Бінусов. Член фракції УКРОПу і керівник Інспекції захисту прав споживачів у Черкаській області чесно розкрив мотиви свого голосування. Він вважає, що новообраний міський голова має право сформувати свою команду. Тому він, попри істерики певних своїх однопартійців та соратників по мертвонародженій коаліції — Руслана Зорі, Олександра Згіблова, Павла Карася та Олексія Романова — проголосував відповідно до своїх переконань. Бінусов, подейкують, не приховував своїх поглядів на ситуацію в місті. Тому, ймовірно, те, що він є слабким ланцюжком тієї самої коаліції імені Одарича, було відомо і напередодні голосування. Чи не тому відбулася така гучна справа з затриманням його підлеглої саме під час ключового голосування в Черкаській міськраді?

Михайло БінусовДжерела, наближені до компетентних, повідомили редакції «Антени», що слідчі вимагали присутності пана Бінусова в офісі очолюваного ним закладу, постійно телефонували йому під час сесії і безпосередньо перед голосуванням, тиснули і вимагали негайно прибути до місця проведення слідчих дій. Вочевидь, їхньою метою було саме «висмикнути» чиновника-депутата з сесійної зали, що означало б провал голосування по виконкому, запропонованому Анатолієм Бондаренком.

А що насправді відбулося того дня на теренах боротьби з корупцією? Та нічого видатного. Затримали чиновницю на гарячому при отриманні доволі поміркованого хабара в розмірі, еквівалентному близько 400 доларам США. З огляду на цифри, що зазвичай фігурують у подібних поліцейських рапортах, сума смішна, що наштовхує на думку про підготовлену заздалегідь провокацію. Чому саме 11 тисяч гривень? Просто більше в касі оперативників на цей день не знайшлося?

Процитуємо офіційні повідомлення. «Працівники прокуратури, поліції та СБУ затримали чиновницю за одержання неправомірної вигоди. Жінка очолювала Інспекцію з питань справ споживачів на Черкащині. Про це повідомляє прес-служба СБУ. Приватний підприємець мав заплатити зловмисниці понад 11 тисяч гривень. Жінку затримали у кабінеті під час передачі грошей». Наче все досить правдоподібно. Але непокоїть лише наполегливе бажання правоохоронців бачити депутата Бінусова на робочому місці, а не в раді. Опустимо ще й норму законодавства, що на час здійснення ними їхньої депутатської діяльності надає денну відпустку з утриманням заробітної плати всім депутатам міськради, що працюють. Але для чого ж правоохоронці так тягли Бінусова до офісу? Може, хабар планували вручити саме йому?

У такому випадку ситуація в Черкасах стає дещо загадковішою. У політично збанкрутілого екс-мера, виявляється, досі є високопоставлені покровителі в правоохоронних органах чи в ОДА? Кому заважає Бондаренко з його публічними спробами зруйнувати збудовані в Черкасах за часів панування Одарича корупційні схеми? МІРЦ, Асфальтобетонний завод, комунальні підприємства та департаменти міськради щільно обплутані павутинням корупції. За оцінкою активістів, що боряться з корупцією в обласній та міській владі Черкас, принаймні 20-30% місцевого бюджету розкрадалося корумпованою системою влади. З огляду на те, що бюджет міста складає 1,8 мільярда гривень, рахуйте самі…

Вже після голосування Бондаренко оголосив відверту війну корупції. Якщо чесно, то в Черкасах жоден можновладець за останні 20 років не ризикував іти в бій проти системи. А, швидще, намагався відшукати компроміс. А іноді й очолити її, перебравши на себе всі фінансові потоки. Бондаренко вчинив по-іншому.

— Члени Партії вільних демократів, які постійно вели з нами торги, не думали про місто, — зазначив Анатолій Бондаренко. — Вони торгувалися про МІРЦ (Міський інформаційно-розрахунковий центр, який контролює родич колишнього мера Сергія Одарича Олег Ліходькін. — Ред.), про те, що в комунальних підприємствах залишаться їхні фірми, які будують далі красти, про асфальтобетонний завод, про преференції, про свої посади. Вони не думали навіть про свою фракцію ніколи в житті. І жодного прізвища членів їхньої фракції в питанні не звучало. На сьогоднішній день я доповідаю: асфальтобетонний завод (50% акцій якого належить місту — Ред.) 30 березня у ваших структур ми заберемо, і він буде завжди належати місту Черкаси, — пообіцяв Бондаренко.

Юстиція повідомляє про спрощення процедур

Головне територіальне Управління юстиції у Черкаській області звертає увагу громадян, що з 01 жовтня 2015 року змінюється порядок отримання відомостей:
З Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців – органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, органами прокуратури, органами Служби безпеки України та їх посадовими особами;
З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно – органами держаної влади, органами місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, судами, органами доходів і зборів, органами прокуратури, органами Служби безпеки України та їх посадовими особами, нотаріусами, адвокатами.
Відтепер вищезазначені органи та їх посадові особи з метою здійснення своїх повноважень будуть безоплатно в електронній формі отримувати інформацію із зазначених реєстрів, що позбавить громадян необхідності зайвий раз звертатись до реєстраційних служб територіальних органів юстиції за отриманням необхідної їм інформації.

Чи є свобода слова на Черкащині?

Обговорення нападу на журналістів, котре вчинили посадові особи села Червона слобода. Одразу після сесії на котрій обговорювалось питання про об`єднання громад с. Хутори та с. Червона слобода, заступник голови та місцеві депутати накинулись на журналістів ТК”АНТЕНА” намагаючись відібрати камеру. Свобода слова на Черкащині настане тоді, коли буде зруйнований інститут “кумовства” та кругової поруки.

Народ повстав проти “добровільного” об`єднання

На Черкащині все більше громад обурюється реформою об`єднання. Ніхто не знає що буде з землею, тому селяни вважають, що представники адміністрації вішають їм лапшу на вуха. Збори в селі Єлезаветівка, Черкаського району.

 

Реформа – маніпуляція?

Сільський голова Єлизаветівки, замість того щоб
пояснювати правдиву суть територіальної реформи,
налаштовує мешканців проти Правого Сектору,