з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу – ближнє світло фар. Це правило діє цілодобово, тобто і в світлу частину доби. Мета вимоги про увімкнення вогнів – додатково позначати транспортний засіб в умовах недостатньої видимості в осінньо-зимовий період і запобігати тим самим виникненню ДТП.
Варто зауважити, що згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху денні ходові вогні – це зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу, установлені спереду цього засобу і призначені для покращення видимості залізного коня під час його руху у світлий час доби.
Щодо притягнення до відповідальності за порушення вимоги п. 9.8 Правил дорожнього руху одностайності нема.
На практиці окремі представники правоохоронних органів посилаються на норму ч. 2 ст. 122 КпАП. Вона встановлює адміністративну відповідальність, зокрема, за користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів. Санкція – накладення штрафу в розмірі 425 грн або 50 штрафних балів. Утім, судова практика дає підстави вважати по-іншому. Скажімо, у постанові Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.06.2017 р. у справі № 308/3327/17 вказано, що ч. 2 ст. 122 КпАП не передбачає відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил користування попереджувальними сигналами у випадках, передбачених п. 9.8 Правил дорожнього руху.
Існує також точка зору, що за указане порушення слід штрафувати на підставі ст. 121 КпАП. Вона встановлює відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, а також за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має указані несправності. Непрямо таку позицію підтверджує, скажімо, постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.03.2018 р. у справі № 369/1025/18.
Третя точка зору на цю ситуацію полягає в тому, що логічним є притягнення водіїв до відповідальності на підставі ст. 125 КпАП – як за порушення Правил дорожнього руху, не передбачене іншими статтями КпАП. А тягне таке адміністративне порушення стягнення у формі попередження. Це підтверджує й постанова Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 30.11.2016 р. у справі № 658/3286/16-а. Нею було задоволено адміністративний позов водія до поліцейського про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності згідно з ч. 2 ст. 122 КпАП. Цей суд вказав, що денні ходові вогні – це зовнішні світлові прилади і з точки зору Правил дорожнього руху вони є попереджувальним сигналом. Вимоги до їх ввімкнення містяться в розділі 9 Правил “Попереджувальні сигнали”, а не в розділі 19 “Користування зовнішніми світловими приладами”. Таким чином, за неввімкнений за межами населеного пункту з 01 жовтня до 01 травня денний ходовий вогонь або ближнє світло настає відповідальність за ст. 125 КпАП. А в розумінні ч. 2 ст. 122 КпАП відповідальність настає у разі порушення водіями транспортних засобів правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами саме при початку руху чи зміні його напрямку, що передбачено п. п. 9.2, 9.7 Правил дорожнього руху.
У будь-якому разі, вимога п. 9.8 Правил дорожнього руху звучить однозначно та повинна виконуватися усіма водіями. Адже мета у цього припису одна – підвищення рівня безпеки на дорогах.
Дивіться також: “Сувора” черкаська поліція не помічає порушників, що кидаються патрульним під колеса
