Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко сьогодні у студії «Антени» відповів на запитання телеглядачів. Розмову вів журналіст Валерій Воротник.

Нагадуємо: надсилати запитання можна на редакційні WhatsApp та Viber за номером 063 063 90 35 — текстом або голосовим повідомленням. Ми систематизуємо їх і ставимо міському голові. Оскільки багато звернень стосуються однакових проблем, об’єднуємо їх у тематичні блоки, щоб охопити більше питань за час ефіру.

Сьогодні говорили про відновлення пошкодженого житла, ремонт доріг, громадський транспорт, підготовку до зими, військове кладовище та майбутнє Черкас. Нижче — розмова про проблеми, на відповіді щодо яких чекають наші глядачі.

Сумгаїтська, 20: підрядника розраховують визначити у грудні

— Яка ситуація з будинком на Сумгаїтській, 20, через чотири місяці після влучання дрона? Ми нещодавно знімали там сюжет, і директор департаменту містобудування та архітектури Артур Савін пояснив, що проєктування дещо затримується.

— Зараз ми на завершальному етапі проєктування відновлення будинку. Проєкт розробляє харківське бюро, яке має великий досвід відновлення пошкоджених будинків у Харкові та Києві.

Далі буде державна експертиза, після неї — тендер на будівельні роботи. На жаль, без цього ніяк: так вимагає законодавство, ми не можемо обійти процедуру. Розраховуємо, що у грудні матимемо визначеного підрядника і зможемо перейти безпосередньо до відновлення.

Але, враховуючи ситуацію з Державним казначейством, де зараз стоять платежі, я не можу на сто відсотків сказати, чи зможемо розпочати роботи, якщо платежі міської ради не розблокують.

Хочу наголосити: цей будинок, як і інші пошкоджені об’єкти в Черкасах, відновлюємо коштом місцевого бюджету. Ви пам’ятаєте будинок в Умані — там були кошти державного бюджету. У Смілі допомагала вся область. Ми, на жаль, допомоги від держави не маємо і не розуміємо чому.

На мою думку, відновлення зруйнованих будинків — це функція держави. Тут ми взяли на себе всю відповідальність. Я розумію мешканців: російський дрон фактично позбавив їх домівок, вони незадоволені. Але ми робимо все можливе, щоб прискорити процедуру.

— А що з приватними одноповерховими будинками, які постраждали під час попередніх обстрілів?

— Там, де були пошкоджені дахи чи вікна, люди отримали компенсацію або ремонтні роботи, які комунальне підприємство виконало коштом міського бюджету. Якщо будинок повністю знищений, власники звертаються за програмою «єВідновлення» і можуть отримувати кошти.

Притулок для собак: додаткова земля та плани реконструкції

— Після наших сюжетів багато людей запитують, що відбувається з міським притулком для собак.

— Після ваших і наших сюжетів, а також зустрічі із зоозахисниками, сьогодні на сесії міської ради до території притулку додали 22 сотки землі. Плануємо облаштувати там місце для вигулу собак.

Зараз у притулку проводять невеликі ремонтні роботи, добудовуємо нові приміщення. Саму реконструкцію плануємо з наступного бюджетного року, якщо цю пропозицію підтримає депутатська більшість.

Нові назви вулиць і старі таблички

— У місті перейменували багато вулиць, але на будинках залишилися старі вказівники. Чи можна впорядкувати таблички або хоча б надрукувати карту з новими назвами?

— Актуальна карта з новими назвами є на геопорталі Черкас. Заходьте, дивіться — там усе відображено.

Щодо табличок на окремих будинках, потрібно дивитися, хто ними опікується. Якщо це ОСББ — питання до ОСББ, якщо управляюча компанія — до неї. На приватному будинку це питання до власника.

— Глядачі, ймовірно, мають на увазі також таблички на кутах кварталів.

— Щодо вказівників і дорожніх знаків, то переважно нові таблички вже встановлені.

Вантажівки на проспекті Перемоги

— Мешканці будинку на проспекті Перемоги, 62, та сусідніх будинків скаржаться на вантажівки, які стоять у правій смузі від кільця вздовж дороги. Подібних стоянок у місті побільшало.

— Проспект Перемоги фактично є транзитною дорогою. Можливо, водії обирають це місце для ночівлі, щоб не ночувати між населеними пунктами. Дорога широка, там є місце для зупинки. За моєю інформацією, вони стоять без порушень, відповідних звернень від поліції не надходило.

Але якщо мешканці скаржаться, візьмемо ситуацію під контроль. Схоже питання було на Сумгаїтській, і ми його врегулювали. У місті багато підприємств, до яких приїжджають вантажівки: можливо, вони очікують розвантаження.

Ремонт вулиць Героїв поліції, Сагайдачного та вулиць Дахнівки

— Чи ремонтуватимуть вулицю Героїв поліції? Мешканці кажуть, що її не робили десятиліттями.

— Цього року ми вже завершуємо поточний ремонт доріг. Зробили навіть трохи більше, ніж планували, завдяки економії на тендерах.

Цю вулицю цьогоріч ремонтувати не плануємо. Якщо потрібно вирівняти покриття, можемо зробити підсипку, щоб воно перестояло зиму. А на наступний рік нехай мешканці звертаються — готові включити вулицю до плану поточного ремонту.

— Чи планується капітальний ремонт Сагайдачного? Глядачі кажуть, що ямкового ремонту вистачає ненадовго.

— Сагайдачного фактично є магістральною вулицею. Там потрібен капітальний ремонт. Ресурсів міського бюджету цього року недостатньо, щоб зробити її повністю. Вивчатимемо питання, можливо, на наступний рік.

Проблему знаю. Мешканці неодноразово зверталися: коли їдуть великогабаритні автомобілі, рух відчувається навіть у будинках. Частину вулиці біля школи ми вже зробили, можливо, зробимо й іншу частину.

— Мешканці вулиці Володимира Івасюка в Дахнівці просять заасфальтувати їхню невелику вулицю — приблизно 20 домоволодінь. Кажуть, що сусідні вулиці Шухевича та сержанта Волкова вже мають асфальт, а про них забули.

— Шухевича та сержанта Волкова ми заасфальтували. У планах — зробити нормальне покриття на всіх вулицях Дахнівки, як і на всіх вулицях Черкас. Це відбуватиметься в порядку черги, яку визначатиме департамент муніципальної інфраструктури.

— Від редакції також радимо мешканцям звертатися до депутатів, які представляють їхній округ. Ініціатива включення робіт до бюджету може виходити і від міського голови, і від депутатів після звернень людей.

Чому місто ремонтує транзитні дороги власним коштом

— Глядачі порівнюють дороги Черкащини із сусідніми областями й запитують, чому одні райони міста постійно впорядковують, а на деякі вулиці, за їхніми словами, не ступала нога можновладців.

— Ми вже десять-одинадцять років системно займаємося ремонтом доріг у Черкасах. Зміни видно на бульварі Шевченка, Героїв Дніпра, Сумгаїтській, проспекті Перемоги, Смілянській та багатьох інших вулицях. Щороку ремонтуємо близько 20–30 невеликих провулків. Але роботи ще багато.

Якби держава відремонтувала Сумгаїтську, Онопрієнка та Героїв Холодного Яру, які фактично виконують роль транзитних вулиць і об’їзної дороги через Черкаси, вивільненого міського ресурсу вистачило б на поточний ремонт невеликих вулиць і провулків.

Чому в Смілі дороги державного значення ремонтували державним коштом, а Сумгаїтську в Черкасах — коштом місцевих платників податків? На жаль, така ситуація.

За дороги області ми відповідати не можемо. Мене також обурює їхній стан, коли їду в Холодний Яр чи Чигирин. Це, зокрема, напрямок у бік фронту, яким рухається багато військових автомобілів.

— Але багато територіальних громад фінансово неспроможні. Чи не в цьому головна проблема?

— На мою думку, хто хоче робити дороги, той їх робить. Є громади, які знаходять механізми ремонту доріг між селами, навіть коли вони перебувають на іншому балансі.

Місто знайшло механізм поточного ремонту дороги до своєї межі, в районі рибінспекції. А щодо ділянки між «Селеною» та «Світанком» Будищенська громада, на мою думку, шукала пояснення, чому не може її відремонтувати.

Ніхто не забороняє використовувати на дороги кошти обласного бюджету. У нас багато обласних депутатів проживають у Черкасах, але результат їхньої роботи щодо ремонту доріг невеликий. Потрібна політична воля.

Автобус №8 до кладовищ

— Коли маршрут автобуса №8 продовжать до кладовищ №8 та №9? Це питання глядачі ставлять майже щоразу.

— На цьому етапі продовжити маршрут неможливо: немає окремої дороги. Ми ж не можемо пустити автобус через кладовище — це неправильно.

Потрібно облаштувати дорогу та місце для розвороту. Директор департаменту муніципальної інфраструктури вже доповідав мені з цього питання. Якщо буде підтримка депутатів, готові зробити дорогу, щоб автобус курсував до восьмого кладовища.

Там велика територія поховань, зокрема нове військове меморіальне кладовище. Багато людей приїжджають відвідати могили рідних і близьких. Питання тримаємо на контролі.

Світлофори під час знеструмлень і затримки платежів

— Скільки світлофорних об’єктів уже мають резервне живлення? Який запас роботи акумуляторів і які проблемні перехрестя ще залишаються без нього?

— У Черкасах 20 об’єктів мають живлення від критичної інфраструктури, 20 світлофорних об’єктів підживлені від когенераційних установок, а 40 мають резервне живлення — акумуляторні батареї.

Можливо, уряд знову змінить перелік об’єктів критичної інфраструктури. Так уже було: ми підключили багато світлофорів до ліній, які не вимикали, а потім правила змінилися. Якщо буде потрібно, встановлюватимемо акумуляторні системи й на інших об’єктах.

Мені не подобається, що зі зміною урядів так швидко змінюються правила гри. Нам, наприклад, публічно обіцяли допомогти добудувати басейн на центральному стадіоні для реабілітації військових. Ми заклали співфінансування. Але відповідної постанови Кабміну не було, і коштів на басейн зараз немає.

Хотілося б чітких правил для місцевого самоврядування, щоб вони не змінювалися посеред року. Це бюджет, платежі, робота міста. Сьогодні йдеться вже про збереження життєдіяльності: потрібно платити за світло, воду, газ, тепло, комунальні послуги.

А Казначейство стоїть, і незрозуміло, до якого часу це триватиме. Якщо Верховна Рада не ухвалила певні антикорупційні закони, то до чого тут органи місцевого самоврядування? Нехай парламент збирається, ухвалює необхідні закони, президент їх підписує — і розблоковують пакет допомоги країні.

Безпека дітей біля сьомої школи

— Мешканці знову звертаються щодо вулиць Генерала Момота та Сумгаїтської біля школи №7. Кажуть, що рух значно посилився, дітям небезпечно переходити дорогу, світлофора немає, а пішохідний міст аварійний.

— Щодо обмежувачів швидкості, потрібні погодження патрульної поліції: де їх можна встановлювати, а де ні. Питання світлофорів опрацюємо з патрульною поліцією, подивимося, що можна зробити.

— Обговорювали навіть можливість підземного переходу в цьому місці. Але з огляду на фінанси…

— Давайте будемо реалістами. Підземний чи надземний перехід — дуже дорогий проєкт. В умовах повномасштабної війни та дефіциту бюджету можемо провести поточний ремонт, але сьогодні не маємо можливості для таких капітальних робіт.

На мою думку, такі проєкти повинна фінансувати держава, адже йдеться про перехід через залізничну магістраль.

— А місто може ремонтувати цей пішохідний міст?

— Місто може, він у нашому віданні. Але зрозуміло, що це потрібно робити спільно.

Незавершене освітлення на Сумгаїтській

— На Сумгаїтській, з боку магазинів і заводів, є тротуар та велодоріжка. Електричну розводку зробили давно, але стовпчики освітлення не встановили. Глядачі скаржаться на відкриті кабельні канали та дроти, що стирчать із землі.

— Йдеться про освітлення тротуару, невеликі стовпчики. Вивчимо питання. Вулиця ще перебуває на реконструкції. Через брак працівників у підрядника не можемо завершити деякі роботи: заїзди, додаткове освітлення, пішохідні переходи, розмежувальні огорожі. Думаю, закінчуватимемо їх наступного року.

— А пошкоджену велодоріжку після нашого ефіру та вашого втручання заасфальтували буквально за тиждень.

— Так, заасфальтували. Кабель повністю замінили відповідно до інвестиційної програми «Черкасиобленерго»: там було приблизно 10–12 поривів. Подивимося, наскільки якісно виконали роботи.

Замковий узвіз: тротуар коштом компанії «Надія»

— Ви говорили про затримки платежів міської ради. Чи не зупиниться через це ремонт Замкового узвозу?

— Нижній шар асфальтобетонного покриття вже лежить. Тротуар робиться коштом власника земельних ділянок, з якими він межує, — компанії «Надія». Думаю, вони сплатили підряднику аванс, і роботи тривають. Ви бачите, що працюють активно, людей багато.

Щодо трьох видалених дерев, через які зверталися мешканці: вони знаходилися на проїжджій частині. Нам вдалося розширити дорогу, облаштувати третю смугу вниз.

Клумби залишаються, до них підведуть водопостачання. Уздовж тротуару висадять інші дерева. Директор департаменту інфраструктури запропонував висадити 20 дерев. Зараз вивчимо питання й визначимо, що саме посадимо.

— Тобто передбачені компенсаційні висадки. А що відповісте критикам цих робіт?

— Ніхто з них ніколи в житті не працював, тим паче з людьми, не керував процесом і не уявляє, що потрібно робити, аби місто функціонувало та розвивалося.

Черкаси ростуть. Є великий попит на квартири, зростає вартість нерухомості на вторинному ринку. Розвиваються транспортна інфраструктура, пляжі, парки, сквери. Місто рухається вперед.

Недовиконання бюджету та допомога Силам оборони

— Розвиток не зупинився, але під час війни місто працює в межах своїх можливостей. Наскільки складна бюджетна ситуація?

— У Черкасах недовиконання бюджету наближається до 400 мільйонів гривень. Це приблизно 380–390 мільйонів — точної цифри зараз не пам’ятаю.

Але затверджену допомогу Збройним силам України та Силам оборони місто виконало на сто відсотків. Ми не профінансували багато власних інфраструктурних об’єктів, які були заплановані в бюджеті, але допомогу військовим виконали. Програма становить приблизно 160–170 мільйонів гривень, точної суми зараз не пам’ятаю.

Нові мешканці та попит на житло

— Чи відчувається останніми місяцями приплив населення до Черкас?

— Відчувається сильно. Спілкувався з рієлторами: кажуть, якщо з’являється однокімнатна квартира, на неї є двадцять охочих. Насамперед в оренду, але й щодо продажу великий ажіотаж. Приватних будинків для оренди практично немає.

Багато киян дивляться на Черкаси як на віддалений мікрорайон столиці. Багато людей приїжджають із Сум, Запоріжжя — регіонів, які стали прифронтовими й потерпають від постійних обстрілів. Вони хочуть привезти дітей у безпечніше середовище.

Черкаси — відносно спокійне місце. Дякую за це Збройним силам.

ППО, відповідальність мерів і готовність до зими

— У соцмережах багато критики вашого колеги, міського голови Києва Віталія Кличка. Його звинувачують, зокрема, в тому, що він не забезпечив ППО столиці. Ваша думка?

— Забезпечення ППО — не повноваження Кличка. Це повноваження Збройних сил і держави. Не так давно нам дозволили купувати зброю та боєприпаси, а до того були обмеження, зокрема на придбання кулеметів.

Кличко не має стосунку до того, що росіяни влучили в мости. Якщо, не дай Боже, зруйнують наш міст, винним теж буде міський голова? Бо мешканці Благодатного не зможуть приїхати на роботу до Черкас?

У людей дуже загострене відчуття справедливості, вони шукають крайнього. І часто ним стає не Путін чи російська агресія, а місцевий чиновник, який до цього не має стосунку.

— Черкаси готові до важкої зими?

— Ми готові так само, як готова вся країна. Можемо подати воду навіть без електроенергії, можемо подати тепло, якщо працюватимемо в острівному режимі. Але від російських ракет повністю не захищені, як і вся країна. На це я, на жаль, впливати не можу.

Відверто скажу: жодне місто не забезпечило стовідсоткової енергонезалежності всіх своїх об’єктів, і Черкаси також. Але кожен садок і кожну школу ми забезпечили акумуляторними системами. Саме акумуляторними, а не генераторами, враховуючи вартість дизельного пального.

Вартість проїзду та ціна безкоштовних послуг

— Ви згадали вартість пального. Як це впливає на громадський транспорт?

— Зараз триває регуляторна процедура щодо підвищення тарифу. Питання може стояти не лише в тому, скільки коштуватиме проїзд, а чи взагалі поїдуть автобуси. Вартість має відповідати собівартості, а вона точно не п’ять і не десять гривень.

Можна, як у Харкові, возити безкоштовно. Але хтось має за це заплатити. Якщо не платити за газ і світло, брати кредити, щоб закривати касові розриви комунальних підприємств, — це, на мою думку, популізм. Я розумію, що Харків — прифронтове місто. Але за безкоштовні послуги зрештою платить країна. Ринкова економіка так не працює.

— Черкаси також продовжують сплачувати кредити, взяті за попереднього міського голови Сергія Одарича?

— Так, сплачуємо кредити щодо водоканалу та теплокомуненерго. Дорожні облігації ми вже погасили.

Підтоплення військового кладовища: службове розслідування

— Родини загиблих військових порушили питання підтоплення могил на новому військовому кладовищі після сильних злив. Що відбувається зараз?

— Проводимо службове розслідування, яке очолює керівник сектору антикорупційної політики міськвиконкому.

За моєю інформацією, підрядник пропонував тимчасово засипати пісок, щоб не було води. Його не почули, натомість говорили, що сіятимуть траву. У результаті ні траву не посіяли, ні пісок не засипали.

Вважаю, що відповідальні керівники недопрацювали. Службове розслідування має встановити винних, вони будуть притягнуті до дисциплінарної відповідальності. На виправлення ситуації я дав десять днів.

— А як просувається облаштування меморіального кладовища й діалог із родинами?

— Діалог триває. Ми залучили архітектора, якого вважаю одним із найкращих фахівців в Україні.

Роботи на вже наявній Алеї Героїв завершуємо, хоча зараз трохи призупинили їх через брак фінансування. На мою думку, алея виглядає достойно. Це найменше, що можемо зробити для людей, які віддали найцінніше — своє життя.

В інших містах підходи різні: десь встановлюють тимчасові надмогильні споруди й відкладають капітальні роботи до завершення війни, десь родинам дають кошти на пам’ятник.

У нас є традиція встановлювати надмогильну споруду через рік. Але за рік не завжди встигаємо пройти всі процедури. Намагаємося зробити все якісно й вчасно. Вважаю, що Черкаси достойно проводжають своїх героїв в останню путь.

Дефіцит працівників і сміття

— У Черкасах гострий дефіцит робочої сили. Пів року тому розмови про залучення іноземних працівників викликали скандал. Чи є зараз вихід із цієї ситуації?

— Дефіцит робітничих професій дуже великий, зокрема на комунальних підприємствах. Люди, які забезпечують чистоту, щоденне вивезення сміття, прибирання міста, часто віком 60 плюс.

Подякуйте їм і майте совість не кидати сміття в необлаштованих місцях. У нас виносять дивани, телевізори, холодильники й залишають де завгодно, інколи — у посадках біля Дніпра.

У районі вулиці Жужоми, де зараз пляж, було велике сміттєзвалище. Щовесни ми вивозили звідти три-чотири великі вантажівки сміття. Його залишали місцеві мешканці.

Водночас на деякі контейнерні майданчики приїжджають люди з навколишніх сіл і викидають свої відходи. Ми бачимо ці автомобілі. Так не повинно бути: потрібно укладати договори на вивезення сміття, отримувати контейнери й організовувати належну систему поводження з відходами.

Об’єднання з приміськими громадами

— Колись обговорювали, що наступним етапом адміністративної реформи має стати створення великих спроможних громад навколо обласних центрів. Чи повертаєтеся до цього питання?

— Вважаю, рано чи пізно території в радіусі 10–15 кілометрів приєднаються до обласного центру. На мою думку, це буде економічно обґрунтовано й вигідно.

Зараз ведемо перемовини з Будищенською громадою щодо співпраці. Зокрема, йдеться про навчання старшокласників у Черкасах та допомогу громаді. Готові підписати меморандум і готувати рішення про об’єднання до наступних виборів.

Ще одна приміська громада також виявляє інтерес до майбутнього разом із Черкасами. З такими громадами ведемо перемовини.

З однією із сусідніх громад порозумілися щодо земельних ділянок і генерального плану. З іншою, на жаль, вирішуємо питання в судах, кілька судів виграли.

Щодо земельної ділянки біля Алеї Героїв, наскільки мені відомо, прокуратура готує підозру, будуть нараховані збитки. Я вважаю, що ділянку продали за суттєво заниженою ціною — приблизно втричі нижчою від її вартості. Фактично, на мою думку, її вивели, можна сказати — викрали у мешканців Черкас.

— А чи готові повернутися до приєднання сіл на лівому березі Дніпра, мешканці яких працюють у Черкасах? Зокрема, Благодатного.

— Пам’ятаю, як ми приїжджали до громади, і один поважний пенсіонер переконав людей не об’єднуватися з Черкасами.

Вважаю, що після об’єднання вони мали б нормальну систему поводження з побутовими відходами, вуличне освітлення, дорожнє покриття на значній частині вулиць і доступ до міських послуг.

Не знаю, що за цей час відбулося в Благодатному: можливо, там проклали багато нових доріг чи прийшов потужний інвестор. Але добровільного об’єднання громад ніхто не скасовував. Хто бажає — готові розглядати питання, щоб це було добросусідське та взаємовигідне рішення.

— Дякую за розмову. Сподіваємося, що таких ефірів із запитаннями черкасців буде більше.

— Готові спілкуватися в такому форматі, проводити прямі ефіри й відповідати на запитання. Дякую. Слава Україні!

The post Бондаренко про зиму, дороги, військове кладовище та розширення Черкас: інтерв’ю «Антені» appeared first on АНТЕНА.

В ефірі «Антени» — політичний експерт Сергій Пасічник. Говоримо про демократію, маніпуляції в інформаційному просторі та про те, чому ворогам України раз за разом не вдається використати українське суспільство як зручний інструмент для власних політичних технологій.

Від «касетного скандалу», справи «Кольчуг» та вбивства Георгія Гонгадзе за часів Леоніда Кучми — до «картонок», нових протестних технологій та політичної історії навколо Михайла Федорова вже за президентства Володимира Зеленського.

Окрема тема розмови — поступове зникнення професійних медіа та заміщення журналістики блогерами, анонімними каналами й соціальними мережами. Чому це вже не просто проблема медіаринку, а потенційна загроза національній безпеці України?

Говоримо й про гіперлокальний рівень: активізм як спосіб політичного самоствердження, міські конфлікти та навіть стара архітектура Черкас як інструмент політичної боротьби й маніпуляцій громадською думкою.

Про сучасні інформаційні технології, політичні маніпуляції, трансформацію медіа та здатність українського суспільства чинити їм опір — у розмові політичного експерта Сергія Пасічника з журналістом Валерієм Воротником.

The post Політичні маніпуляції, медіа та інформаційна війна: про що говорили Валерій Воротник і Сергій Пасічник в ефірі «Антени» appeared first on АНТЕНА.

Неочікуване, хоча й не надто несподіване рішення Президента України.

Що далі?

У студії «Антени» — політичний експерт Сергій Пасічник та журналіст Валерій Воротник.

Поговоримо про справжні причини кадрових змін у військово-політичному керівництві держави, їх можливі наслідки для фронту, армії та суспільства.

Чи стало звільнення результатом суспільного тиску? Чи готові громадяни розділити відповідальність за такі кадрові рішення разом із владою? Це прояв демократії чи елемент політичної стратегії Володимира Зеленського?

Також обговоримо, наскільки соціологія та рейтинги впливають на рішення влади під час війни, і які наслідки для країни можуть мати відставки Олександра Сирського та Михайла Федорова.

Дивіться ефір на «Антені».

The post Чому Президент звільнив Сирського саме зараз? Розбір у студії «Антени» з політичним експертом Сергієм Пасічником appeared first on АНТЕНА.

В ефірі телеканалу «Антена» — політичний експерт Руслан #Бізяєв. Говоримо про події, які можуть визначити українську політику найближчих місяців.
Саміт НАТО в Анкарі приніс несподівані результати. Що насправді змінилося у відносинах України із союзниками? Про що домовляються за зачиненими дверима? І яке місце в новій політичній конфігурації займає Україна?

А тим часом усередині країни починається перезавантаження еліт. Нові політичні союзи, кадрові рухи, активізація старих і поява нових гравців.
Чи означає це, що запах виборів уже в повітрі України — навіть на тлі війни, російських атак і диму від пожеж?
Про саміт НАТО, Трампа і Зеленського, майбутнє української влади та можливі виборчі сценарії — розмова журналіста Валерія Воротника з політичним експертом Русланом Бізяєвим в ефірі телеканалу «Антена».

The post Саміт NATO в Анкарі, запах виборів та пожеж в Києві — студія Антени, політичний експерт Руслан Бізяєв appeared first on АНТЕНА.

Війна залишається ключовим викликом для Черкас і визначає більшість рішень міської влади — від енергетики до інфраструктури. Водночас місто змушене балансувати між базовими потребами, розвитком і підготовкою до нових ризиків.

Про це в ефірі «Антени» розповів міський голова Черкас Анатолій Бондаренко.

Війна як головний фактор

За словами міського голови, саме війна вже кілька років поспіль є визначальною проблемою для міста.

«Основна проблема і сьогодні, і протягом останніх років — це війна, яка торкається кожної родини. Усі інші питання — тимчасові».

Водночас місто вже має досвід реагування на кризові ситуації, зокрема енергетичні. Попри це, нова зима може принести нові виклики.

Ставка на енергетичну автономність

Один із головних пріоритетів міста — підготовка до можливих відключень електроенергії та стабільна робота критичної інфраструктури.

У школах і дитячих садках найближчим часом почнуть встановлювати системи накопичення електроенергії.

«Це сьогодні пріоритет №1. Навіть не дороги і не тротуари. Працювати лише на генераторах — надзвичайно дорого. Акумуляторні системи — у кілька разів дешевші».

Водночас проблема з газом для когенераційних установок наразі вирішена лише частково. Місто змушене використовувати котельні для підігріву води, що є менш ефективним.

«Раніше гарячу воду забезпечували когенераційні установки. Зараз ми змушені включати котельні. Як тільки зможемо повернутися до когенерації — одразу це зробимо».

Місто також готується до найгірших сценаріїв, включно з повним блекаутом.

«Є план А, Б і С. Наше завдання — не допустити розмороження систем і забезпечити життєдіяльність міста».

Окремо враховуються ризики ударів по водній інфраструктурі. У разі пошкоджень питну воду планують підвозити, а технічну — подавати з альтернативних джерел.

Дороги ремонтують «через необхідність»

Після зими у місті активно взялися за ремонт доріг, що викликало нову хвилю дискусій у соцмережах.

Міський голова пояснює: це вимушений крок.

«Ми ремонтуємо дороги не тому, що хочемо, а тому що там уже неможливо їздити. Це критичний стан окремих вулиць».

Йдеться передусім про завершення вже розпочатих об’єктів, а не про масштабне нове будівництво.

Дефіцит кадрів і іноземні працівники

Ще одна проблема, яка стає дедалі помітнішою — нестача робочої сили.

За словами Бондаренка, кадровий дефіцит відчувають усі комунальні підприємства.

«Сьогодні проблема №1 — це нестача людей. Частина служить у ЗСУ, частина виїхала, частина змінила роботу».

Через це підрядники починають залучати іноземних працівників.

«Це нормальна практика. Ми європейське місто. Походження чи релігія не мають значення — важливо, як людина працює».

Водночас міський голова визнає, що така тема може викликати дискусії в суспільстві, зокрема через ксенофобські настрої.

Мобілізація: потрібен більш цивілізований підхід

Коментуючи можливу реформу територіальних центрів комплектування, Бондаренко зазначив, що мобілізаційні процеси мають відбуватися без порушення прав громадян.

«Це має бути цивілізовано. Через рекрутинг, через мотивацію. Щоб не було ситуацій, коли порушуються права людини».

Водночас він наголосив на очевидному:

«Якщо ми не будемо проводити мобілізацію, її проведе ворог на нашій території».

Підготовка до зими: сценарії на випадок блекауту

Місто вже зараз готується до осінньо-зимового періоду з урахуванням можливих атак на енергетичну інфраструктуру.

Серед пріоритетів:

• автономне енергоживлення об’єктів
• резервні системи
• збереження тепломереж

«Ми розуміємо, що ворог буде бити по енергетиці. І намагаємося бути до цього готовими».

Земельні конфлікти: спадок 2000-х

Окремою проблемою залишаються земельні суперечки з навколишніми громадами.

Йдеться про ситуації, коли ділянки в межах міста юридично належать іншим громадам — інколи навіть посеред інфраструктурних об’єктів.

«Це наслідки рішень початку 2000-х. Є випадки, які виглядають абсурдно — коли межа проходить просто через об’єкт».

Місто намагається вирішувати ці питання юридичним шляхом, однак процес є складним і тривалим.

Баланс між виживанням і розвитком

Попри війну, Черкаси продовжують функціонувати і поступово розвиватися. Водночас більшість ресурсів спрямовується на базові речі — енергетику, інфраструктуру, безпеку.

І головне завдання міста зараз — вистояти і підготуватися до нових викликів.

«Наше завдання — бути готовими. Бо зима буде, і вона може бути складною».

The post Черкаси між війною і розвитком: як місто готується до зими, вирішує кадрову кризу і планує майбутнє appeared first on АНТЕНА.

Сьогодні в Черкасах поховали 4 загиблих поліцейських, що загинули під час перестрілки на Корсунщині з озброєним ветераном. Справа розколола суспільство на два табори. Одні називають героєм ветерана, інших це обурює. Ми шукаємо істину. В студії разом із колишнім слідчим з особливо важливих справ, а нині кримінальним адвокатом Сергієм ЄРЕМЕНКОМ.

The post Трагедія на Корсунщині: шукаємо істину разом із колишнім слідчим з особливо важливих справ, а нині кримінальним адвокатом Сергієм Єременком appeared first on АНТЕНА.

Депутат Сагунівської сільської ради Микола Ладан розповів про жахливі афери із землею ОТГ та кришування з боку впливового слуги народу, який є власником агробізнесу на території ОТГ. Араік Мкртчян — депутат Черкаської міськради та голова фракції “Слуг народу”, має безмежний вплив на голову району та голову ОТГ, які діють, на думку Миколи Ладана, в його інтересах.

The post Сучасні кріпаки впливового слуги народу: депутат Сагунівської сільської ради Микола Ладан розповів про жахливі афери із землею ОТГ та кришування з боку впливового слуги народу, який є власником агробізнесу на території ОТГ appeared first on АНТЕНА.