У бібліотеці імені Лесі Українки відбулася презентація книги «Нетрадиційні засоби збирання значимої для слідства інформації». Її авторка — Юлія Тимошенко, яка багато років працювала слідчою в Черкасах.

У книзі авторка узагальнила свій професійний досвід. Видання може бути цікавим не лише правоохоронцям, а й адвокатам, правозахисникам та навіть тим, хто сам порушує закон.

Журналісти «Антени» поспілкувалися з Юлією Тимошенко, її видавцем та колишніми колегами. Про особливості слідчої роботи, професійний досвід і те, кому може стати в пригоді ця книга, — у нашому сюжеті.

The post Нетрадиційні методи розслідування злочинів: у Черкасах презентували книгу колишньої слідчої appeared first on АНТЕНА.

Мистецтво 90-х отримує нове звучання. 20 жовтня в Черкасах презентували проєкт відновлення монументального панно, створеного народним художником України Миколою Бабаком у 1996 році.

За майже 30 років панно втратило центральний латунний елемент. Але замість відтворення оригіналу авторка проєкту Вероніка Ганєчко запропонувала сучасне переосмислення.

Так з’явився «Фронтир» — металевий асамбляж із шестерень та індустріальних деталей, який став символом української стійкості, війни та нової технологічної епохи.

Старе мистецтво і сучасність тепер зустрілися в одному творі.

Проєкт реалізували за підтримки міської програми стипендій у галузі культури спільно з Фондом Миколи Бабака та Черкаським національним університетом.

The post У Черкасах повернули до життя панно Миколи Бабака appeared first on АНТЕНА.

Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок визначення режимів використання пам’яток культурної спадщини та їхніх територій. Документ має встановити зрозумілі правила збереження старовинних будівель, їх ремонту, використання та забудови довкола них. Для Черкас ця новина особливо актуальна на тлі чергового судового рішення у справі історичного будинку на вулиці Митницькій, 7.

Про урядове рішення 12 жовтня повідомило Міністерство культури України. Принцип нових правил — захищати не лише фасад або окремі старовинні елементи, а й автентичність споруди, її історичне оточення, ландшафт і характер забудови.

Що саме визначатимуть нові правила

Для пам’яток готуватимуть науково-проєктну документацію, яка встановлюватиме конкретні режими використання. Вона може передбачати вимоги до утримання будівлі, порядку й періодичності ремонтів, заходів захисту від руйнування, пошкодження та знищення. Також визначатимуть обмеження на земляні, будівельні, дорожні, меліоративні та інші роботи, що здатні завдати шкоди пам’ятці.

Для території пам’ятки передбачено визначення дозволених і заборонених видів діяльності, обмежень у використанні землі та параметрів можливої нової забудови. Зокрема, йдеться про висотність і габарити споруд, збереження історичних панорам, силуетів та ландшафту.

Важливо: це не означає автоматичної заборони будь-якого ремонту, підприємницької діяльності або будівництва біля кожної старої споруди. Конкретний режим залежатиме від охоронного статусу об’єкта, його особливостей, затвердженої документації та інших норм законодавства. Територія самої пам’ятки і зони охорони навколо неї — юридично різні речі. Питання зон охорони окремо врегульоване постановою КМУ № 740 від 20 травня 2026 року.

Хто погоджує документи і скільки це триватиме

Документацію щодо пам’яток національного значення затверджуватиме Міністерство культури, а щодо пам’яток місцевого значення — уповноважені регіональні органи охорони культурної спадщини. За повідомленням Мінкульту, відповідний орган повинен розглянути подані документи й затвердити їх або надати зауваження та рекомендації не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Це саме строк розгляду вже підготовленої документації, а не гарантований термін проведення історичних досліджень, обстежень чи надання пам’яткоохоронного статусу.

Черкаський приклад: будинок на Митницькій, 7

Історія житлового будинку кінця ХІХ — початку ХХ століття на вулиці Митницькій, 7 показує, чому одних декларацій про охорону культурної спадщини недостатньо. Це зразок міщанської садибної забудови, в архітектурі якого поєднуються риси неокласицизму та модерну.

Як випливає з матеріалів судової справи № 580/2402/23, ще 23 листопада 2010 року Служба охорони культурної спадщини Черкаської ОДА наказом № 10/03-21 включила цей будинок під № 66 до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Водночас документацію для остаточного вирішення питання про внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України належним чином не оформили.

Згодом виник судовий спір між прокуратурою, органами охорони спадщини та власницею будинку. Прокуратура домагалася укладення охоронного договору, а власниця оскаржувала правомірність включення споруди до переліку. 26 лютого 2025 року Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду 2024 року та направив справу на новий апеляційний розгляд: необхідно було перевірити, чи дотрималися процедури виявлення культурної цінності будинку й включення його до переліку. Тому представляти попередні рішення як остаточне підтвердження його статусу було б некоректно.

У січні 2026 року прокуратура подала ще один позов, цього разу до виконавчого комітету Черкаської міської ради, щодо невжиття заходів із дослідження будівлі, виготовлення облікових документів та передання їх для розгляду обласному органу охорони спадщини. Це підтверджують матеріали провадження № 580/933/26.

Як повідомили 9 жовтня з посиланням на Черкаську обласну прокуратуру, суд зобов’язав орган місцевого самоврядування провести відповідне дослідження будинку, забезпечити підготовку документації та ініціювати питання щодо його внесення до переліку об’єктів культурної спадщини області. Це рішення не варто плутати з автоматичним внесенням будівлі до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Отже, понад півтора десятиліття після першого внесення будинку до переліку виникла потреба через суд домагатися належного оформлення його охорони. Це породжує цілком конкретні запитання: хто мав виготовити документи, чому цього не зробили вчасно, що відбувалося з охороною будинку весь цей період і хто відповідатиме за можливе зволікання?

Чи врятує історичні будівлі нова постанова

Новий порядок не надає охоронного статусу кожній старій будівлі й не розв’язує автоматично вже наявні судові спори. Він регулює підготовку і затвердження режимів використання пам’яток та їхніх територій. Натомість виявлення об’єкта, оформлення облікової документації та вирішення питання про охоронний статус відбуваються за окремою процедурою.

Для Черкас принциповим стане не лише ухвалення правил, а й готовність міської влади, обласних пам’яткоохоронних органів та власників виконувати свої обов’язки. Адже навіть добре виписані режими не збережуть історичний будинок, якщо роками ніхто не забезпечуватиме їх реалізації.

Редакційне уточнення: станом на 12 жовтня 2026 року Мінкульт повідомив про ухвалення урядової постанови. Її остаточний текст, номер і дату набрання чинності слід перевірити після офіційного оприлюднення.

The post Нові правила охорони історичних будівель: що зміниться і чому це важливо для Митницької, 7 у Черкасах appeared first on АНТЕНА.

Свято-Троїцька церква в Гельмязеві — одна з найвеличніших пам’яток сакральної архітектури Черкащини. Храм, який уже майже два століття є окрасою старовинного козацького села, вражає своїми масштабами, гармонійними пропорціями та монументальною красою.

Гельмязів має давню історію. У XVII столітті це було сотенне містечко Гетьманщини, один із важливих адміністративних центрів Лівобережної України. Саме тут у 1840–1841 роках звели нову кам’яну Свято-Троїцьку церкву, яка мала замінити старий дерев’яний Успенський храм XVIII століття. Значні кошти на будівництво пожертвував заможний місцевий козак Федір Савенко, а частину фінансування забезпечила громада та Успенська церква.

Архітектура храму є яскравим прикладом пізнього класицизму. Будівля виконана у формі рівнокінцевого хреста, має один великий купол, високу дзвіницю над головним входом і масивні чотириколонні портики тосканського ордеру. Стриманість форм, симетрія та величні колони створюють враження монументальності, характерної для храмового будівництва першої половини XIX століття. Усередині частково збереглися фрагменти старовинного настінного живопису.

На відміну від багатьох українських храмів, Свято-Троїцька церква пережила буремне ХХ століття і збереглася майже без втрати свого історичного вигляду. Сьогодні вона має статус пам’ятки архітектури національного значення, а з 2023 року внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Нині храм є діючим. Відповідно до державної реєстрації релігійної громади, він належить Черкаській єпархії Української Православної Церкви Московського патріархату — УПЦ (МП). Водночас, як і багато релігійних громад в Україні, питання юрисдикції може змінюватися рішенням самої громади, тому цей аспект варто уточнювати безпосередньо на місці.

Сьогодні Свято-Троїцька церква залишається не лише духовним осередком Гельмязева, а й однією з найцікавіших архітектурних перлин Золотоніщини. Це місце, де історія українського козацтва, традиції православ’я та класична архітектура поєдналися в єдиному ансамблі, який уже понад 180 років визначає силует старовинного села.

The post 185-річна Свято-Троїцька церква в Гельмязеві — один із найкращих храмів українського класицизму appeared first on АНТЕНА.

У Смілі продовжує працювати Клуб активного довголіття, який об’єднує людей поважного віку та внутрішньо переміщених осіб. Тут вони мають можливість спілкуватися, знаходити нових друзів, отримувати психологічну підтримку та брати участь у різноманітних заходах.

Днями у центральній міській бібліотеці відбулося арттерапевтичне заняття. Його провела психологиня Тетяна Даценко, яка вже втретє долучилася до роботи клубу на волонтерських засадах.

Під час зустрічі учасники вчилися справлятися зі стресом, опановували техніки емоційного розвантаження та шукали внутрішні ресурси для подолання життєвих труднощів. Захід пройшов у теплій та дружній атмосфері.

Також цього дня клуб відвідали представники Товариства Червоного Хреста України. Вони поспілкувалися з учасниками та поцікавилися, як участь у проєкті впливає на їхнє життя.

Для багатьох переселенців такі зустрічі стали не лише можливістю знайти нове коло спілкування, а й важливою частиною адаптації у громаді.

Організатори повідомили, що найближчим часом для учасників клубу планують започаткувати заняття зі скандинавської ходьби. Вони переконані, що поєднання психологічної підтримки, творчих занять і фізичної активності допомагає людям старшого віку залишатися активними та підтримувати гарне самопочуття.

The post У Смілі для учасників Клубу активного довголіття провели заняття з арттерапії appeared first on АНТЕНА.

Представники Сміли взяли участь в обласному фестивалі сімейної та родинної творчості «Родинні скарби Черкащини», який відбувся в межах благодійного мистецького проєкту «ARTTOLOKA. Open Air» на території етнографічного комплексу «Совин Яр» у селі Водяники.

Фестиваль об’єднав 39 аматорських колективів з різних громад області та став справжнім святом української культури, родинних традицій і творчості.

Смілу на заході представили молода співачка Софія Артеменко та учасниці аматорського колективу «Колорит». Також для гостей фестивалю виступила викладачка Черкаського музичного коледжу імені Гулака-Артемовського Олександра Скічко-Галаган.

Окрім концертної програми, на фестивалі працювали тематичні мистецькі локації та містечко майстрів. Свої роботи там представила смілянська народна майстриня Світлана Клименко.

Організатори зазначають, що фестиваль вкотре продемонстрував важливість збереження української культури, родинних цінностей та національних традицій.

The post Сміляни долучилися до фестивалю «Родинні скарби Черкащини» appeared first on АНТЕНА.

У Черкасах, у музичному фаховому коледжі, знаходиться один із найцікавіших інструментів міста — справжній орган. Йому вже близько 100 років, і він досі звучить, збираючи слухачів у концертній залі.

Орган — це не просто музичний інструмент, а ціла система. Усередині — понад 1200 труб і 18 регістрів, які формують різні тембри. Повітря нагнітає компресор, далі воно проходить через спеціальні канали та клапани до труб. Кожна клавіша пов’язана з конкретними трубами, а музикант може керувати ними за допомогою трьох мануалів (ручних клавіатур) і педалей.

Народна артистка України органістка Валерія Балаховська, яка виступає в Черкасах, каже: цей інструмент дозволяє виконувати музику різних епох — від Ренесансу до сучасності. Завдяки багатству тембрів орган може звучати як цілий оркестр. Вона також зазначає, що кожен орган у світі має свій характер, і черкаський — не виняток.

Окрему роль відіграє органний майстер Олександр Смолінський. Саме він відповідає за налаштування інструмента, яке потрібно проводити регулярно. Через зміни температури чи вологості труби можуть втрачати точність звучання. Частину елементів довелося виготовляти вручну — інколи навіть із доступних матеріалів, адже фінансування обмежене.

Є й ще одна особливість: у органа немає класичного корпусу-резонатора, як у більшості інструментів. Його «дека» — це сама зала. Звук поширюється простором, створюючи не лише слухове, а й фізичне відчуття — коливання повітря буквально відчуваються тілом.

Саме тому, пояснюють фахівці, жоден синтезатор чи електронний інструмент не здатен повністю відтворити звучання органа.

Сьогодні органна зала в Черкасах — це не лише навчальна база, а й концертний простір. Тут звучить класика і сучасна музика, а сам інструмент продовжує жити — завдяки майстрам і музикантам, які щодня відкривають його нові можливості.

The post Секрети черкаського органа: 1200 труб і жива музика, яку відчуваєш тілом appeared first on АНТЕНА.