Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок визначення режимів використання пам’яток культурної спадщини та їхніх територій. Документ має встановити зрозумілі правила збереження старовинних будівель, їх ремонту, використання та забудови довкола них. Для Черкас ця новина особливо актуальна на тлі чергового судового рішення у справі історичного будинку на вулиці Митницькій, 7.
Про урядове рішення 12 жовтня повідомило Міністерство культури України. Принцип нових правил — захищати не лише фасад або окремі старовинні елементи, а й автентичність споруди, її історичне оточення, ландшафт і характер забудови.
Що саме визначатимуть нові правила
Для пам’яток готуватимуть науково-проєктну документацію, яка встановлюватиме конкретні режими використання. Вона може передбачати вимоги до утримання будівлі, порядку й періодичності ремонтів, заходів захисту від руйнування, пошкодження та знищення. Також визначатимуть обмеження на земляні, будівельні, дорожні, меліоративні та інші роботи, що здатні завдати шкоди пам’ятці.
Для території пам’ятки передбачено визначення дозволених і заборонених видів діяльності, обмежень у використанні землі та параметрів можливої нової забудови. Зокрема, йдеться про висотність і габарити споруд, збереження історичних панорам, силуетів та ландшафту.
Важливо: це не означає автоматичної заборони будь-якого ремонту, підприємницької діяльності або будівництва біля кожної старої споруди. Конкретний режим залежатиме від охоронного статусу об’єкта, його особливостей, затвердженої документації та інших норм законодавства. Територія самої пам’ятки і зони охорони навколо неї — юридично різні речі. Питання зон охорони окремо врегульоване постановою КМУ № 740 від 20 травня 2026 року.
Хто погоджує документи і скільки це триватиме
Документацію щодо пам’яток національного значення затверджуватиме Міністерство культури, а щодо пам’яток місцевого значення — уповноважені регіональні органи охорони культурної спадщини. За повідомленням Мінкульту, відповідний орган повинен розглянути подані документи й затвердити їх або надати зауваження та рекомендації не пізніше ніж за 30 календарних днів.
Це саме строк розгляду вже підготовленої документації, а не гарантований термін проведення історичних досліджень, обстежень чи надання пам’яткоохоронного статусу.
Черкаський приклад: будинок на Митницькій, 7
Історія житлового будинку кінця ХІХ — початку ХХ століття на вулиці Митницькій, 7 показує, чому одних декларацій про охорону культурної спадщини недостатньо. Це зразок міщанської садибної забудови, в архітектурі якого поєднуються риси неокласицизму та модерну.
Як випливає з матеріалів судової справи № 580/2402/23, ще 23 листопада 2010 року Служба охорони культурної спадщини Черкаської ОДА наказом № 10/03-21 включила цей будинок під № 66 до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Водночас документацію для остаточного вирішення питання про внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України належним чином не оформили.
Згодом виник судовий спір між прокуратурою, органами охорони спадщини та власницею будинку. Прокуратура домагалася укладення охоронного договору, а власниця оскаржувала правомірність включення споруди до переліку. 26 лютого 2025 року Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду 2024 року та направив справу на новий апеляційний розгляд: необхідно було перевірити, чи дотрималися процедури виявлення культурної цінності будинку й включення його до переліку. Тому представляти попередні рішення як остаточне підтвердження його статусу було б некоректно.
У січні 2026 року прокуратура подала ще один позов, цього разу до виконавчого комітету Черкаської міської ради, щодо невжиття заходів із дослідження будівлі, виготовлення облікових документів та передання їх для розгляду обласному органу охорони спадщини. Це підтверджують матеріали провадження № 580/933/26.
Як повідомили 9 жовтня з посиланням на Черкаську обласну прокуратуру, суд зобов’язав орган місцевого самоврядування провести відповідне дослідження будинку, забезпечити підготовку документації та ініціювати питання щодо його внесення до переліку об’єктів культурної спадщини області. Це рішення не варто плутати з автоматичним внесенням будівлі до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Отже, понад півтора десятиліття після першого внесення будинку до переліку виникла потреба через суд домагатися належного оформлення його охорони. Це породжує цілком конкретні запитання: хто мав виготовити документи, чому цього не зробили вчасно, що відбувалося з охороною будинку весь цей період і хто відповідатиме за можливе зволікання?
Чи врятує історичні будівлі нова постанова
Новий порядок не надає охоронного статусу кожній старій будівлі й не розв’язує автоматично вже наявні судові спори. Він регулює підготовку і затвердження режимів використання пам’яток та їхніх територій. Натомість виявлення об’єкта, оформлення облікової документації та вирішення питання про охоронний статус відбуваються за окремою процедурою.
Для Черкас принциповим стане не лише ухвалення правил, а й готовність міської влади, обласних пам’яткоохоронних органів та власників виконувати свої обов’язки. Адже навіть добре виписані режими не збережуть історичний будинок, якщо роками ніхто не забезпечуватиме їх реалізації.
Редакційне уточнення: станом на 12 жовтня 2026 року Мінкульт повідомив про ухвалення урядової постанови. Її остаточний текст, номер і дату набрання чинності слід перевірити після офіційного оприлюднення.
