Закон України «Про рекламу» визначає, що соціальна реклама – це інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку.
Соціальна реклама спрямована на зміну моделей суспільної поведінки і залучення уваги до проблем соціуму.
До суспільно корисних цілей та загальнолюдських цінностей, зокрема, відносять:
– виховання населення у дусі поваги до прав і свобод людини і громадянина, Конституції і законів України, пріоритетності загальнолюдських, духовних, моральних, культурних, соціальних цінностей;
– спонукання до всебічного розвитку людини як особистості та найвищої соціальної цінності, розвитку її талантів, розумових і фізичних здібностей, підвищення освітнього рівня;
– підвищення народжуваності, збереження генофонду нації, подолання дитячої безпритульності, підвищення освіти населення;
– сприяння консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України;
– пропагування знань у сфері захисту політичних, економічних, соціальних та інших прав громадян, прав споживачів, а також механізмів захисту цих прав;
– боротьба із насильством в сім’ї;
– популяризація занять спортом і здорового способу життя;
– впровадження екологічної політики держави та вирішення важливих загальнозначущих регіональних та глобальних екологічних проблем;
– забезпечення обізнаності населення про ризики та шкідливі наслідки для здоров’я людини від куріння тютюнових виробів чи інших способів їх вживання, зловживання алкогольними напоями, пивом, вживання наркотичних речовин, запобігання поширенню тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії;
– протидія незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, сумішей для паління, боротьба із наркоманією, розповсюдженням порнографії, педофілії, матеріалів із пропагандою насилля, жорстокості, розпусти, вбивства, людської ненависті;
– інформування населення про шляхи передачі ВІЛ-інфекції, причини зараження, заходи та засоби профілактики, необхідні для запобігання зараженню ВІЛ та його поширенню;
– інші пріоритетні напрями здійснення державної політики, визначені відповідно Конституцією та законами України, тощо.
Замовниками соціальної реклами виступають юридичні та фізичні особи, які замовляють виробництво та/або розповсюдження соціальної реклами і беруть на себе зобов’язання оплатити вартість її виробництва та/або розповсюдження. Тобто, соціальна реклама — теж реклама і має бути оплачена.
Проте 99,9% звернень до ЗМІ містять прохання (а часом і вимогу) безкоштовно, тобто, у вигляді благодійної допомоги, розповсюдити інформацію, яка, до того ж, не є соціальною рекламою, а, швидше, інформуванням населення про діяльність органів влади та її структур різного рівня.
В Україні діє Закон «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», який є складовою частиною законодавства України про інформацію і яким передбачено, що «офіційна інформація органів державної влади та органів місцевого самоврядування (далі – офіційна інформація) (…) доводиться до відома населення в порядку, встановленому Конституцією України, законами України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації», цим Законом».
Відповідно до Закону, «порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування — розклад, обсяг, форми і методи оприлюднення відомостей про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування в межах визначених цим Законом квот часу, газетних (журнальних) площ та виділених коштів».
Вказаним Законом передбачений також порядок фінансування ЗМІ з висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Так, недержавні засоби масової інформації висвітлюють діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування на умовах, передбачених в укладеній між цими органами і редакціями засобів масової інформації угоді.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування у своїх кошторисах ЗОБОВ’ЯЗАНІ передбачати витрати на висвітлення своєї діяльності засобами масової інформації, а видатки на фінансування засобів масової інформації щодо висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування передбачаються у Державному бюджеті України та в місцевих бюджетах окремо.
PS
Майже всі звернення містять посилання на висновки Національної ради з питань ТБ і РМ про те, що конкретний ролик є соціальною рекламою.
Звертаємо увагу, що серед повноважень Національної ради з питань телебачення та радіомовлення (ст. 13-15 ЗУ «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення») відсутні повноваження надавати будь-які експертні висновки щодо «соціальності» реклами. Мало того, у країні взагалі відсутній відповідний орган чи структура, що надає подібні висновки. Національна рада як контролюючий орган може лише наглядати за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення.
PPS
Держава постійно підвищує вартість різноманітних послуг, ліцензійних зборів, інших платежів, податків та зборів і вимагає жорсткого дотримання відповідного законодавства. Знижок чи пільг, зокрема, для телерадіоорганізацій, які погоджуються транслювати інформацію про діяльність органів влади безоплатно, не передбачено.
З описом послуг та розцінками на виготовлення та/або розміщення інформації можна ознайомитися ТУТ.