Meta оштрафували на рекордні 25 мільярдів доларів за обман користувачів Facebook

Суд американського штату Нью-Мексико зобов’язав компанію Meta, якій належать Facebook, Instagram і WhatsApp, сплатити 25 мільярдів доларів штрафу. Це найбільше фінансове покарання в історії компанії.
Суд встановив, що Meta роками вводила користувачів в оману щодо того, як збирає, використовує та передає їхні персональні дані.
Справа пов'язана зі скандалом Cambridge Analytica, коли інформацію мільйонів користувачів Facebook без їхньої згоди використали для політичної реклами під час президентських виборів у США 2016 року.
Під час розгляду справи суд дослідив внутрішнє листування керівництва компанії, зокрема Марка Цукерберга. Суддя дійшов висновку, що введення користувачів в оману стосувалося не лише захисту персональних даних, а й самої бізнес-моделі Facebook.
Спочатку сума можливих штрафів перевищувала 219 мільярдів доларів, однак суд зменшив її до 25 мільярдів.
Meta не погоджується з рішенням і планує його оскаржити. Отже, судова історія ще не завершена.
Джерело: BBC News
Принцип бумерангу незмінний – за зло, оману та знущання над користувачами доводиться розплачуватися. Facebook при тому вів себе як не дуже інтелектуальний вчитель – постійно повчав та карав споживачів, при тому залишаючи собі повну безпринципність та свободу дій.
Не знаємо, як вас, але авторський колектив Антени, ця історія не здивувала.
Читати далі:

«Навкруги субота, а у нас четвер!» - навкруги Черкащини повітряні тривоги. У нас поки тиша.

Путін зустрівся з Віткоффом. Про що домовилися США та Росія?

У Санкт-Петербурзі відбулася майже тригодинна зустріч Володимира Путіна зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом.
За інформацією Reuters, Москва погодилася на відновлення тристоронніх переговорів за участю України, США та Росії. Наступний раунд може відбутися після 10 листопада, ймовірно, в Абу-Дабі.
Обговорювали американські мирні пропозиції та майбутні гарантії безпеки. Однак Кремль дав зрозуміти, що запропоновані умови його не задовольняють.
Путін не відмовився від територіальних вимог до України та заперечень проти її вступу до НАТО. Домовленостей про припинення вогню немає.
Водночас американська та російська сторони обговорювали можливе відновлення економічного співробітництва, зокрема постачання російських енергоносіїв і добрив.
Одним із конкретних результатів зустрічі стало звільнення утримуваного в Росії американського громадянина Стівена Габбарда.
Таким чином, переговори продовжаться, але жодного прориву щодо завершення війни поки немає. Росія залишається на своїх попередніх позиціях, а США продовжують шукати можливості для домовленостей із Москвою.

ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ У ВЕРЕСНІ СКОРОТИЛАСЯ НА 2,4%

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій оприлюднив нову оцінку стану української економіки.
У вересні реальний ВВП скоротився на 2,4% порівняно з відповідним місяцем минулого року. Найбільше постраждали транспорт, металургія та добувна промисловість.
Серед причин — російські удари по підприємствах, обмеження морського експорту, проблеми із залізничними перевезеннями та нестача працівників.
За попередньою оцінкою інституту, за підсумками 2026 року економіка України може скоротитися приблизно на 0,5%.
Джерело: РБК-Україна
⠀
УМАНЬ ПЕРЕЖИЛА СЕРІЮ АТАК РЕАКТИВНИХ ДРОНІВ. П'ЯТЕРО ПОСТРАЖДАЛИХ
21 жовтня російські війська протягом кількох годин атакували Умань.
Унаслідок ударів виникли пожежі в гіпермаркеті «Епіцентр» та приватному будинку, пошкоджено готель. Безпілотник упав на території Уманського національного університету. Вибуховою хвилею вибило вікна в студентському гуртожитку та житловому будинку.
За уточненими даними Черкаської ОВА станом на 13:00, до медиків звернулися п'ятеро місцевих жителів. Двох госпіталізували, їхній стан не тяжкий.
У місті працюють рятувальники та комунальні служби.
Джерело: Черкаська ОВА
⠀
НІМЕЧЧИНА ВИСТУПИЛА ПРОТИ КАПІТУЛЯЦІЇ УКРАЇНИ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що капітуляція України у війні проти Росії неприйнятна.
За його словами, такий результат означав би поразку не лише України, а й усіх її союзників.
Заява пролунала на тлі активізації американських переговорів із Москвою та обговорення можливого припинення вогню.
Джерело: NV
⠀
Антена | Новини Черкас та України
antenna.com.ua
#Україна #Війна #Політика #Економіка #США #Черкаси #Черкащина #Антена

ГОЛОВНЕ НА РАНОК 22 ЖОВТНЯ

Війна, переговори, економіка та події на Черкащині. П'ять головних новин за останню добу.
⠀
РОСІЯ ЗНОВУ МАСОВАНО АТАКУВАЛА УКРАЇНУ
У ніч на 22 жовтня російські війська завдали масованого удару по Україні. Під атакою опинилися Київ, Запоріжжя та низка областей.
Основними цілями знову стали об'єкти енергетики, але є влучання і в житлові будинки. Виникли пожежі.
За повідомленням Радіо Свобода, удари зачепили щонайменше десять областей, зокрема Черкаську. У Києві та області повідомляють про шістьох загиблих. У багатьох регіонах запровадили екстрені відключення електроенергії.
Дані про наслідки атаки уточнюються.
Джерело: Радіо Свобода
⠀
УКРАЇНА ГОТОВА ДО ТРИСТОРОННІХ ПЕРЕГОВОРІВ ЗІ США ТА РОСІЄЮ
Володимир Зеленський повідомив, що Україна підтримує американську пропозицію провести переговори за участю представників Києва, Вашингтона та Москви.
Зустріч може відбутися до початку листопада. За словами Зеленського, Росія також висловила готовність до переговорів.
Українська сторона пропонує обговорювати припинення вогню, гарантії безпеки, енергетичні домовленості та гуманітарні питання.
Напередодні спецпредставник президента США Стів Віткофф зустрівся з Путіним у Санкт-Петербурзі. Раніше він провів переговори із Зеленським у Норвегії.
Джерело: Reuters
⠀

Польща призупинила передачу Україні пакета військової допомоги через рішення Львівської облради оголосити 2027-й роком УПА та Романа Шухевича, — РБК-Україна

Графік відключень на 22 жовтня (версія 1.0)

1⃣ група
▪ 1.1 — 06:00–08:00, 12:00–14:00, 18:00–20:00
6 год без світла
▪ 1.2 — 06:00–08:00, 12:00–14:00, 18:00–20:00
6 год без світла
2⃣ група
▪ 2.1 — 12:00–14:00, 18:00–20:00
4 год без світла
▪ 2.2 — 12:00–14:00, 18:00–20:00
4 год без світла
3⃣ група
▪ 3.1 — 10:00–12:00, 16:00–18:00
4 год без світла
▪ 3.2 — 10:00–12:00, 16:00–18:00, 22:00–24:00
6 год без світла
4⃣ група
▪ 4.1 — 10:00–12:00, 16:00–18:00
4 год без світла
▪ 4.2 — 10:00–12:00, 16:00–18:00, 22:00–24:00
6 год без світла
5⃣ група
▪ 5.1 — 08:00–10:00, 14:00–16:00, 20:00–22:00
6 год без світла
▪ 5.2 — 08:00–10:00, 14:00–16:00, 20:00–22:00
6 год без світла
6⃣ група
▪ 6.1 — 08:00–10:00, 14:00–16:00, 20:00–22:00
6 год без світла
▪ 6.2 — 08:00–10:00, 14:00–16:00, 20:00–22:00
6 год без світла
#гпв

Мистецтво, яке пережило 90-ті, отримало друге життя в Черкасах

Майже 30 років тому художник Микола Бабак створив монументальне панно. Згодом воно втратило центральний латунний елемент. А тепер на його місці з'явилася зовсім інша історія.
Замість копіювання втраченого авторка проєкту Вероніка Ганєчко запропонувала поєднати минуле із сьогоденням.
Так народився «Фронтир», композиція з металу, шестерень та індустріальних деталей, у якій відобразилися війна, стійкість і нова українська реальність.
Як мистецтво 1996 року заговорило мовою 2026-го?
Дивіться, що змінилося, на сайті «Антени»

Море, до якого не треба їхати.

Ми настільки звикли до Дніпра, що іноді забуваємо, як нам пощастило. Адже далеко не кожне місто може похвалитися водним простором, де протилежний берег губиться за горизонтом.
У Черкасах це все за кілька хвилин від центру. І щодня Дніпро інший: то синій до обрію, то оповитий туманом, то розфарбований осінніми барвами.
Ми часто шукаємо красиві місця десь далеко, хоча одне з них завжди поруч.
Пропонуємо на кілька хвилин відволіктися від новин і просто помилуватися нашими Черкасами та Дніпром. Без зайвих слів.
#місцеве

Чи готується Китай до великої війни?

Китай понад десять років перебудовує свою армію для сучасної війни. Історія свідчить, що Пекін не завжди обмежувався обороною
У 2015 році Китай розпочав одну з наймасштабніших військових реформ у своїй історії. Її мета полягала не просто в оновленні озброєння, а в перетворенні величезної, переважно сухопутної армії на сучасні збройні сили, здатні проводити спільні операції на суші, морі, у повітрі, космосі та кіберпросторі.
До реформи китайська військова система значною мірою будувалася навколо сухопутних військ і семи військових округів. Їх замінили п'ятьма командуваннями театрів воєнних дій. Кожне отримало відповідальність за певний стратегічний напрямок і можливість координувати різні види військ.
Простіше кажучи, Китай переходив від армії, у якій різні військові структури діяли переважно окремо, до системи, де кораблі, літаки, ракети, супутники та наземні підрозділи мають працювати як єдиний механізм.
Одночасно скорочували чисельність особового складу, посилювали флот і ракетні війська, розвивали засоби розвідки, зв'язку та управління. Влада Китаю оголосила про скорочення армії на 300 тисяч військовослужбовців.
Але чи означає підготовка до сучасної війни намір її розпочати?
Саме тут варто згадати історію.
Поширене уявлення, що Китай ніколи не починав воєн і завжди лише захищався, не відповідає історичним фактам.
У 1950 році китайські війська вступили в Корейську війну на боці Північної Кореї, атакувавши сили ООН, які просувалися до китайського кордону. Пекін пояснював це необхідністю захистити власну безпеку.
У 1962 році Китай розпочав масштабний наступ проти Індії на тлі територіального конфлікту в Гімалаях. Після короткої війни китайські війська оголосили одностороннє припинення вогню.
У 1974 році китайські сили захопили контроль над Парасельськими островами, витіснивши звідти військових Південного В'єтнаму.
У 1979 році Китай вторгся до В'єтнаму. Пекін називав операцію відповіддю на дії Ханоя, зокрема вторгнення в Камбоджу. Однак саме китайські війська перетнули міжнародний кордон і розпочали наступ. Війна тривала близько місяця, супроводжувалася значними втратами й не змусила В'єтнам залишити Камбоджу.
У 1988 році китайські та в'єтнамські сили знову зіткнулися, цього разу біля рифу Джонсон у Південнокитайському морі. Китайські кораблі потопили три в'єтнамські судна, загинули десятки моряків.
Ці приклади показують, що китайське керівництво вже використовувало військову силу для розв'язання територіальних суперечок, покарання сусідів або зміни стратегічної ситуації на свою користь.
Що це означає для сучасного Китаю?
Насамперед те, що економічна взаємозалежність зі світом і багаторічна відсутність великої війни не гарантують відмови Пекіна від силових сценаріїв.
Найочевидніший осередок ризику сьогодні — Тайвань. Китайська влада вважає острів частиною своєї території та не відмовляється від можливості застосування сили для встановлення контролю над ним.
Але сучасна війна за Тайвань була б значно складнішою за прикордонні операції минулого. Вона могла б вимагати морської блокади, масованих ракетних ударів, боротьби за перевагу в повітрі та, у разі спроби висадки, надзвичайно складної десантної операції.
Саме для таких завдань особливо важливі зміни, започатковані у 2015 році.
Водночас Китай має суттєве обмеження: його армія десятиліттями не брала участі у великій війні. Сучасне озброєння, навчання та військові паради не можуть повністю замінити бойовий досвід.
До того ж масштабні кадрові чистки серед китайського генералітету створили додаткові проблеми для системи командування.
Отже, військова реформа не є доказом неминучої війни. Але вона розширює можливості Пекіна застосувати силу, якщо політичне керівництво ухвалить таке рішення.
Історія Китаю показує, що такі рішення вже ухвалювалися. Головне питання сьогодні не в тому, чи здатний Китай почати війну, а в тому, за яких обставин його керівництво вирішить, що військовий ризик виправданий.