Підготовка Черкас до майбутньої зими оголила давню проблему: кардинальну різницю між роботою комунального підприємства та приватного орендаря. Затягнуті ремонти, неналежне впорядкування розкопок та місяці без гарячої води викликають справедливе обурення черкасців. Як виникла така модель управління, чому за стан комунальних мереж відповідає приватна компанія та чи існує ризик зриву опалювального сезону в місті — у нашому матеріалі.
Коротко нагадаємо історію підприємства. Проєкт Черкаської ТЕЦ затвердили 1956 року, а будівництво розпочали 1958-го. Спочатку її створювали як енергетичну базу Черкаського заводу хімічного волокна. Згодом теплоелектроцентраль почала забезпечувати теплом і значну частину міста. У 2001 році державний майновий комплекс Черкаської ТЕЦ передали в оренду на 49 років тодішньому ВАТ «Черкаське хімволокно». Після подальших реорганізацій ТЕЦ стала відокремленим підрозділом приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно».
Самого заводу «Хімволокно» як великого підприємства хімічної промисловості давно не існує. Хімічне виробництво припинено, а територію та майно колишнього промислового гіганта розпродано. Юридична особа ПрАТ «Черкаське хімволокно» збереглася, однак її основна діяльність сьогодні фактично зосереджена на роботі Черкаської ТЕЦ.
Отже, майновий комплекс ТЕЦ належить державі, але вже чверть століття перебуває в оренді у приватного акціонерного товариства, яке ним управляє.
До початку повномасштабної війни Черкаська ТЕЦ забезпечувала теплоносієм понад 65 відсотків споживачів Черкас — для опалення та підігріву води. Тож ідеться про стратегічний об’єкт, від якого залежить життєдіяльність більшої частини міста.
Водночас різницю між роботами Черкаської ТЕЦ і комунального підприємства «Черкаситеплокомуненерго» видно неозброєним оком.
Упродовж нинішнього ремонтного сезону «Черкаситеплокомуненерго» вже виконало рекордний для підприємства обсяг робіт. Ідеться не лише про кількість замінених ділянок мережі, а й про належну організацію робіт. Місця розкопок огороджують, ремонти проводять швидко й акуратно, а після їх завершення територію впорядковують.
Ремонтні майданчики Черкаської ТЕЦ виглядають зовсім інакше: глибокі ями посеред доріг і тротуарів, неналежне огородження, розкидане каміння та уламки. Деякі розкопки залишаються в такому стані місяцями. Роботи або взагалі не ведуться, або просуваються настільки повільно, що це майже непомітно. Коли їх завершать — невідомо.
У цей час десятки тисяч черкасців, чиї будинки приєднані до цих мереж, тижнями, а подекуди й місяцями залишаються без гарячої води.
Свої претензії люди традиційно адресують міській владі. Однак Черкаська ТЕЦ не є комунальним підприємством і міській раді не підпорядковується. Місто може координувати підготовку до опалювального сезону, контролювати дотримання правил благоустрою, вимагати належного огородження місць проведення земляних робіт та відновлення території після ремонту. Проте міська рада не може безпосередньо керувати господарською діяльністю приватного товариства так, як керує власним комунальним підприємством.
За стан орендованого державного майна, організацію ремонтів і своєчасне відновлення теплопостачання відповідає орендар — ПрАТ «Черкаське хімволокно». Держава як власник майнового комплексу, зі свого боку, має контролювати виконання умов договору оренди.
До початку опалювального сезону залишилося лише кілька місяців. З огляду на нинішні темпи дедалі важче повірити, що всі масштабні роботи встигнуть завершити до холодів.
Тому постає закономірне питання: хто відповість за цей хаос? І чи не настав час державі та громаді Черкас порушити питання про ефективність чинної моделі управління ТЕЦ — аж до перегляду договору оренди та передачі майнового комплексу в комунальну власність територіальної громади?
Йдеться саме про передачу, адже Черкаська ТЕЦ належить державі й ніколи не перебувала у комунальній власності Черкас.
Це вже не просто питання гарячої води, розритих тротуарів чи перекритих вулиць. Це питання енергетичної безпеки всього міста.
Причини можливого зриву теплопостачання можуть бути різними. Але для людей наслідок буде один: холодні квартири посеред зими. І не має значення, станеться це через ворожу атаку чи через те, що орендар не виконає необхідні ремонти вчасно.
Черкаси не мають права чекати, поки ця загроза стане реальністю.
