Це історія, від якої холоне серце і стискається горло. Вона про межу між людською бідою та абсолютною, загорнутою у формальні папери байдужістю.
У черкаському мікрорайоні Лісовий, просто в старому авто біля кооперативу «Пожежник», оселився біль. Тут уже кілька днів перебуває літній чоловік. Він майже повністю паралізований. Самостійно не пересувається — більш-менш слухається лише одна рука. Чоловік при повній свідомості, але абсолютно беззахисний перед світом, який його зрадив.
Коли наша знімальна група виїхала на місце, ми навіть не здогадувалися, наскільки глибокою виявиться ця трагедія. За цим коротким сюжетом — цілий день боротьби за людське життя.
Він усе життя чесно працював у Черкасах, зокрема у будівельному управлінні. Побудував чимало, але на схилі літ залишився без даху над головою та без рідних. Після смерті дружини син влаштував батька до геріатричного пансіонату. А далі, за словами чоловіка, продав його квартиру, інше майно й просто виїхав за кордон. Принаймні, сказав, що виїхав. У батька залишилося тільки одне — стара автівка.
Але найстрашніше чекало нас попереду. Коли ми разом із поліцією прибули до пансіонату, де мав би перебувати чоловік, нам видали шокуючу версію: він нібито «добровільно» написав заяву і його відрахували із закладу. Сам же чоловік зі сльозами на очах каже, що просив лише про коротку «відпустку», аби з’ясувати, що сталося з успадкованим від батьків родинним будинком у селі, який теж хтось продав за його спиною.
Паралізована людина опинилася на вулиці біля закладу. А потім його стареньке авто разом із ним усередині відбуксирували в Лісовий. Кинули напризволяще, мов непотріб. Скільки точно він провів у цьому страшному полоні — точну хронологію тепер встановлюють правоохоронці.
У чоловіка важка прогресуюча хвороба, він потребує цілодобового догляду й фізично не здатний підвестися. Проте в пансіонаті нам напрочуд спокійно заявили: «Інвалідності у нього немає». Натомість почали звинувачувати старого в агресії та посилатися на висновки психіатра. Прийняти його назад відмовилися навідріз. Жодні прохання та заклики до звичайної людської співчутливості не спрацювали — бюрократичні папери виявилися міцнішими за совість.
Завдяки втручанню поліції, прокуратури та представника Уповноваженого з прав людини чоловіка не залишили помирати в машині. Наразі його тимчасово прихистила міська установа, де йому нададуть необхідну допомогу і допоможуть підготувати документи для переведення до пансіонату в Звенигородці, де він нарешті зможе отримати належний догляд.
Цей день залишив після себе важкий осад і безліч запитань. Роками до нас доходили чутки про безправ’я та знущання над немічними у подібних закладах, але перелякані свідки мовчали. Тепер ми побачили це на власні очі: як байдужість і жорстокість легко прикривають інструкціями.
Ми дякуємо правоохоронцям та представнику Уповноваженого з прав людини за швидку реакцію, також ситуацію вже взяла під контроль обласна рада. А команда «Антени» починає власне журналістське розслідування. І, здається, правда, яку ми розкриємо далі, може виявитися ще більш моторошною.