Катастрофічний стан екологїї Дніпра викликає занепокоєння не тільки пересічних громадян. Останнім часом про забруднення великої ріки заговорили і у владних кабінетах. Але причинами того, що ріка стає мертвою, чиновники вперто називають все, що завгодно, але не справжні причини, які лежать на поверхні і відомі всім громадянам, крім них.
Ми зробили екскурсію на колись мальовничій берег Дніпра в районі Соснівки, що відомий корінним містянам під назвою «Андріївська Дача». Назва закріпилася за цією місциною ще за часів панування КПРС. Адже на горі поруч розташована колишня спецдача першого секретаря обкому комуністичної партії. За часів створення області в 60-ті секретарем був дехто на прізвище Андріїв. За його іменем називають місцевий пляж, розташований вище за течією від дамби до початку Дахнівки і човнових причалів. Хоча, причалів тут зараз також нема. Замість них – розкішні маєтки черкаської так званої еліти. Ви не знайдете тут жодного освітянина, письменника, актора, продавчині з крамниці. Власники забудови – в основному чиновники, працівники силових відомств, судді, прокурори. Їх будинки мирно сусідствують з оселями відомих черкаських представників кримінального світу. Нічого ж не поробиш. Такі вони… черкаські еліти.
Мікрорайон Дахнівка зараз в районі берегової смуги являє собою суцільною ілюстрацією до кримінального кодексу. Кілометри кам’яних металевих та дерев’яних парканів оберігають приватні володіння від громадян. Говорити про виконання норм конституції про вільний доступ до водних ресурсів взагалі не доводиться.
Більшість забудов – без жодних дозвільних документів. Адже за законом будувати на урізі води неможливо аж ні за яких обставин. Але в Україні закони існують виключно для простих смертних. Частина будинків має статус причалів для індивідуальних човнів. Хоча важко назвати причалами ці вілли.
Останнім часом багато містян скаржилися на нестерпний запах фекалій в районі початку черкаської дамби. Ми дослідили джерело і з’ясували, що аромат виходить від води в затоці, обрамленою дамбою та причалами. Адже течії тут нема, а будинки скидають свої нечистоти в Дніпро. От і маєм джерело забруднення.
Ми пошукали хоч одну кримінальну справу, де мова б йшла про незаконну забудову берега в цьому районі і судові рішення про їх демонтаж.
Іноді питання піднімають і деякі громадські організації. Але за дивним збігом обставин після подібних питань раптово зростає матеріальний стан активістів, а будинки продовжують будуватися й надалі.
Сумно дивитися на те, що відбувається. За мовчазною згодою більшості представників територіальної громади порушується Конституція, Екологічне законодавство, вбивається, нарешті, велика європейська ріка. Важко зараз уявити, що станеться, якщо якась місцева влада оголосить війну цьому безладу. Адже їм доведеться воювати з майже всією так званою міською елітою. Але якщо цього не відбудеться, черкащани змушені будуть взяти правосуддя в свої руки. Тому іншого виходу у керманичів Черкас вже не залишилося.