Наземні роботи виконали понад 31 тисячу місій за місяць. Їх дедалі частіше відправляють замість людей

Міністерство оборони оприлюднило результати використання наземних роботизованих комплексів у жовтні.
За місяць українські військові виконали з їхньою допомогою 31 398 логістичних та евакуаційних місій.
Для порівняння: у січні таких місій було 7511, у червні 16 663, а у вересні 28 491.
Отже, за десять місяців кількість завдань, які виконують наземні роботи, зросла більш ніж учетверо. На передовій ці машини перевозять боєприпаси, воду, продукти та спорядження. Також їх використовують для евакуації поранених.
Ідеться про ділянки, де кожен вихід військових пов'язаний із ризиком потрапити під удар дрона чи артилерії.
Міноборони повідомляє, що всі місії зафіксовані в бойовій системі DELTA та перевірені фахівцями Brave1.

Для армії вперше закупили понад 2000 багі. Міноборони заявляє про економію 1,5 млрд грн

Агенція оборонних закупівель ДОТ уперше уклала контракти на постачання багі для Сил оборони України.
Законтрактували понад 2000 машин. Майже весь транспорт постачальники мають передати військовим до грудня 2026 року.
Багі використовують там, де звичайний автомобіль може застрягнути або стати надто помітною ціллю. Ними підвозять боєприпаси, воду, продукти та пальне, евакуюють поранених, перевозять невеликі групи військових.
Закуплені машини матимуть повний привід 4×4, який можна вмикати й вимикати, та шини підвищеної прохідності.
Закупівлю провели через Prozorro, розділивши її на 11 лотів.
Міноборони повідомляє про економію приблизно 1,5 млрд грн за результатами торгів. Це суттєва сума, однак відомство поки не навело повної структури розрахунку економії та вартості кожного контракту. Тому 1,5 млрд грн — поки що лише заявлений Міноборони результат тендерів.

Із Харкова до Польщі за 2–3 години замість 15–16: уряд відновлює повітряну евакуацію важких пацієнтів

Кабінет Міністрів затвердив порядок аеромедичної евакуації пацієнтів повітряними суднами ДСНС.
Йдеться про людей, які потребують термінової спеціалізованої допомоги, але перебувають далеко від лікарні, де її можуть надати.
Повітряним транспортом пацієнтів зможуть перевозити між українськими медзакладами, а також доправляти за кордон у межах програми Medevac Ukraine.
Прем'єр-міністр навів приклад маршруту з Харкова до польського Жешува. Зараз наземна евакуація може тривати 15–16 годин. Повітряним судном цей шлях можна подолати за 2–3 години.
Новий порядок передбачає також транспортування донорських органів, медичних бригад та обладнання, необхідного для трансплантацій.
Організацією перевезень займатиметься Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. ДСНС надаватиме повітряні судна й екіпажі.
Запустити механізм планують до кінця 2026 року. Кожне перевезення залежатиме від безпекової ситуації та погоди.
Для пацієнтів у критичному стані така можливість може означати суттєво швидший доступ до лікування.

Для ідентифікації загиблих військових і цивільних запровадили єдині правила

Тіла загиблих більше не повинні проходити через різні відомчі процедури без спільного порядку: Кабінет Міністрів 6 листопада затвердив єдиний порядок роботи міжвідомчих команд, які займаються дослідженням та ідентифікацією тіл загиблих, зокрема повернутих до України під час репатріації.
Раніше різні установи брали участь у цьому процесі, але єдиного комплексного документа, який визначав би їхню взаємодію на всіх етапах, не було.
Тепер кожному тілу або фрагменту останків присвоюватимуть унікальний код. За ним об'єднуватимуть результати експертиз, фотографії, біологічні зразки та інші матеріали.
Експерти фіксуватимуть усі ознаки, які можуть допомогти встановити особу: татуювання, шрами, стоматологічні особливості, сліди операцій, одяг та особисті речі. За можливості зніматимуть відбитки пальців, проводитимуть генетичні дослідження.
Окремі правила встановили для роботи з фрагментованими останками.
До процесу залучатимуть судово-медичних експертів, поліцію, прокуратуру, ДСНС, експертну службу МВС та відповідні підрозділи ЗСУ.
Для родин зниклих безвісти це важливе рішення. Його мета полягає в тому, щоб зменшити ризик втрати доказів та ідентифікаційних ознак, а також зробити роботу різних служб узгодженою.
Водночас уряд не називає конкретних строків, на які новий порядок має скоротити очікування результатів експертиз.

На Корсунщині уламки російського дрона пошкодили п’ять будинків, постраждала жінка

У Корсунь-Шевченківській громаді внаслідок атаки російського безпілотника пошкоджено щонайменше п’ять житлових будинків і господарські споруди. Також обірвано лінію електропередач.
62-річну жінку оглянули медики. Від госпіталізації вона відмовилася.
На місці працюють поліцейські та вибухотехніки. Обстеження території триває, тому кількість пошкоджених будівель ще може змінитися.

Ще одна справа навколо Іркліївського риборозплідника: Тіхонов оскаржує своє звільнення

Поки прокуратура в господарському суді намагається зупинити приватизацію ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб», у Черкасах розглядають ще одну пов’язану справу.
Колишній керівник підприємства Олександр Тіхонов звернувся до Соснівського районного суду Черкас із позовом до Фонду державного майна. Він вимагає визнати незаконним і скасувати наказ про своє звільнення.
Підготовче провадження вже завершено. Розгляд справи №712/12324/26 по суті призначений на 16 листопада о 14:30.
Сам риборозплідник залучений до процесу як третя особа. Суд поки не встановлював, чи було звільнення Тіхонова законним, і жодного рішення про його поновлення на посаді немає.
Таким чином, навколо підприємства одночасно розгортаються щонайменше два судові процеси: прокуратура оскаржує рішення про приватизацію, а колишній директор — наказ про своє звільнення.

Апеляційний розгляд щодо приватизації Іркліївського риборозплідника знову перенесли

Північний апеляційний господарський суд переніс розгляд справи №910/7290/26 з 12 на 26 листопада 2026 року.
Суд розглядає апеляцію Черкаської обласної прокуратури на відмову тимчасово заборонити приватизацію ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб».
Нового рішення за результатами апеляційного розгляду поки не оприлюднено. Отже, судової заборони на проведення аукціону наразі немає, а приватизаційні накази Фонду держмайна залишаються чинними.

Ворожі бпла в напрямку Кам'янка/Сміла.

Для тих, хто любить цифри, аналітику і покопатися в них...

Чому на Черкащині світла менше, ніж у сусідніх областях? Порівняли графіки відключень на 6 листопада

Ми порівняли графіки відключень електроенергії у чотирьох областях — Черкаській, Київській, Полтавській та Кіровоградській. Особливу увагу приділили денному часу, з 06:00 до 24:00, коли працюють підприємства, установи, магазини та більшість споживачів.
Результати виявилися показовими. Черкащина має найжорсткіші обмеження електропостачання в робочий час серед чотирьох областей.
Черкаська область. У багатьох підчергах діє режим: 4,5 години без світла, потім лише 1,5 години з електроенергією. Тобто 75% такого циклу споживачі залишаються без електропостачання.
У середньому за графіками з 06:00 до 24:00 відключення становлять 12 годин 13 хвилин. А протягом робочого часу, з 08:00 до 18:00, — приблизно 7,5 години.
Київська область. Середня тривалість відключень удень — 12 годин 10 хвилин, у робочий час — близько 7 годин. В окремих підчергах відключення тривають до 7,5 години поспіль, проте між ними передбачені довші періоди електропостачання.
Полтавська область. У середньому 11 годин 30 хвилин без світла протягом денного періоду, з них 6 годин 40 хвилин — у робочий час. Переважають чотиригодинні відключення з двогодинними перервами.
Кіровоградська область. Ситуація помітно краща. Середня тривалість відключень із 06:00 до 24:00 — 8 годин 30 хвилин, у робочий час — близько 5 годин. Переважає режим: дві години без світла, дві години зі світлом.
Отже, протягом робочого дня на Черкащині електроенергія доступна в середньому лише 2,5 години з десяти, тоді як на сусідній Кіровоградщині — близько п'яти годин.
І це не просто питання побутового комфорту.
За півтори години електропостачання складно зарядити акумулятори, які забезпечували роботу підприємства протягом попередніх 4,5 години. Навіть за наявності резервного живлення такий режим може робити нормальну роботу бізнесу практично неможливою.
Звісно, на графіки впливають стан електромереж, пошкодження енергетичної інфраструктури, обсяги споживання та встановлені диспетчерами обмеження.
Але виникає цілком закономірне запитання: чому мешканці сусідніх областей перебувають у настільки різних умовах?
Чому на Кіровоградщині електроенергія доступна приблизно половину робочого дня, а на Черкащині — лише чверть?
Чи справді така різниця обґрунтована технічним станом енергосистеми, чи проблема також у принципах розподілу обмежень?
На ці запитання мали б публічно відповісти «Укренерго» та обласні енергетичні компанії.
Порівняння проведено за оприлюдненими плановими графіками на 6 листопада. Показники усереднені за підчергами, фактичні відключення можуть відрізнятися.
Антена — antenna.com.ua