Журналіст та головний редактор “Антени” Валерій Вороник провів цікаві історичні паралелі між Володимиром Путіним та Наполеоном Бонапартом, порівнявши поведінку диктаторів з різницею у 210 років. Наполеон, як і Путін мав на меті примус європейських країн до встановлення зручного для нього світового порядку та розділ сфер впливу. Для Бонапарта це закінчилося трагічно. Історія повторюється.
Наполеон з військом, що перевищувало 600 тисяч (чисельність за всю компанію) розпочав військову компанію не з метою загарбання ресурсів, територій, а виключно переслідуючи геополітичну мету – підписати з Росією мирну угоду, яка б закріпила розподіл Європи між великими країнами – центрами впливу, – пише на своїй сторінці у Фейсбук Валерій Воротник.
Щось дуже нагадує мені сьогоднішні сентенції Путіна – той самий розділ Європи. Не хочу поглиблюватися в тодішні протистояння доктрин про розуміння свободи та демократії, хоч мені і здається, що тогочасну Росію ми дещо демонізуємо і трохи ідеалізуємо Бонапарта.
Але давайте спробуємо проаналізувати ситуацію без сьогоднішніх “фільтрів”. Наполеон прийшов в Росію з військом, що в рази перевищувало російське разом з ополченням. Стикнувся з жорстким і героїчним супротивом, взяв Москву, бо боронити її вже не було реальної можливості і… Отримав мовчазну відмову на свої пропозиції миру.
Тим часом в країні почалася масштабна партизансько-диверсійна війна (ну не без мародерських мотивацій, звісно), спробував організувати відхід, але втратив врешті щонайменше 3/4 війська. Але вийшов з Росії , а далі вже вів війну на власній території, але вже з європейською військово-політичною коаліцією. За два роки втратив все.
Ця вся історія дивним чином перегукується з сьогоднішнею ситуацією. Путін, можлива, занадто перегрався в Наполеона. Крім зросту та комплексів, схоже, спільного у них дуже мало. Він планує вторгнення з метою тиску та примусу до нових угод про перерозподіл сфер впливу. І як Наполеон отримав відмову. А далі – завершення власного буття. Як наполеон, Путін став символом зла. І як Наполеона, його врешті, зненавидить частина населення власної країни, що раніше обожнювала.
Врешті, як він дійде до фіналу – згубивши десятки тисяч безневинних душ, чи можливо обмежиться лише грою? І як Наполеон, Путін має в тилу потужну силу. Замість Британії сьогодні Китай перебуває в очікуванні послаблення імперії і має чітке власне бачення на розподіл її спадку.
Але у Росії все ж один головний ворог. Це сам лідер, що втратив адекватність і зробив країну заручником власних комплексів.
Уроки історії повторюються. Напевне, це закономірність.