Перегляд TV On-line

У справі Депутата адвокат Одарича запропонував спосіб «владнати ситуацію»

 27 серпня 2015 року на сайті Про Головне вийшла стаття (http://progolovne.ck.ua/archives/142490) про скандально-відому справу незаконного звільнення Одаричем С.О. начальника управління освіти Депутата А.В. Багаторічна судова тяганина в цій справі триває ще з 2007 року, коли Одарич С.О. незаконно звільнив Депутата А.В. Більш того, епізод про незаконне звільнення Депутата А.В. був одним з епізодів кримінального провадження по обвинуваченню міського голови Одарича С.О. у вчиненні ряду злочинів, що було порушено в 2013 році та стосувалося незаконних звільнень ним працівників та невиконання ним судових рішень.

В статті на Про Головне наведено факти про прийняття 8 жовтня 2014 року та вступ в силу 19 лютого 2015 року постанови Соснівського районного суду м. Черкаси про поновлення Депутата Анатолія Віталійовича на роботі на посаді начальника управління освіти (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41212664). Також у статті вказано, що Одарич С.О. лише видав розпорядження про поновлення Депутата А.В. на роботі, але не допустив його до фактичного виконання посадових обов’язків. Як наслідок, вже близько року, починаючи з жовтня 2014 року, у міському департаменті освіти та гуманітарної політики посаду начальника управління освіти обіймають дві особи: поновлений на посаді судом Депутат А.В. та призначений на посаду міським головою Степко Є.П.

В статті звернено увагу, що постанова Соснівського райсуду м. Черкаси від 8 жовтня 2014 року передбачає також стягнення з виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь Депутата А.В. середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період починаючи з 30 грудня 2010 року по 08 жовтня 2014 року у розмірі 83 624 гривні 59 копійок, але в цій частині постанова суду досі не виконана. Виконком Черкаської міської ради під керівництвом Одарича С.О. не виконує судове рішення протягом тривалого часу, а інші органи державної влади – казначейська служба та суд не забезпечують його виконання. Водночас відповідно до законодавства України рішення суду, яке вступило в силу, є обов’язковим для виконання, а ст. 382 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення або перешкоджання його виконанню.

Хоча вищевказані факти відповідають дійсності, ця публікація викликала критику з боку члена партії Вільних демократів, колишнього заступника Одарича С.О., колишнього керуючого справами Черкаського міськвиконкому та колишнього працівника прокуратури Кудрявцева М.С., який, як адвокат, захищав Одарича С.О. у кримінальному провадженні по обвинуваченню у незаконних звільненнях працівників. На своїй сторінці в Фейсбуці Кудрявцев М.С. звинуватив видання у перекручуванні фактів, при цьому вдаючись до образ своїх опонентів та одночасно опонентів Одарича С.О. та маніпулюючи фактами.

Зокрема, Кудрявцев М.С. вказує на Депутата А.В. (який тричі обирався депутатом місцевих рад, очолював місцевий орган управління освітою протягом 2002 – 2007 років, багато років працював директором школи та викладачем, є відмінником освіти, шанованою у місті людиною) як на «такого собі колишнього начальника колишнього управління освіти виконкому» та називає його «колегою по нещастю пана Шабанова у спільній закритій кримінальній справі». Іншого потерпілого у вказаному кримінальному провадженні стосовно Одарича С.О. – Шабанова В.І. (який багато років очолює юридичний підрозділ виконкому Черкаської міської ради, є шанованою у місті людиною, та який теж був незаконно звільнений Одаричем С.О., тривалий час доводив незаконність свого звільнення в судах й не міг поновитися на роботі), Кудрявцев М.С. називає «полум’яним борцем за права трудящих» та «старим опонентом мера у кримінальній справі».

 

Депутат А.В. та Шабанов В.І. разом з іншими особами мали статус потерпілих осіб у кримінальному провадженні по обвинуваченню Одарича С.О. у незаконному звільненні працівників та невиконанні судових рішень про поновлення на роботі.

Ображаючи опонентів, у своєму пості на Фейсбуці Кудрявцев М.С. повністю уникає згадки про факт тривалого невиконання рішення суду про поновлення Депутата А.В. в частині стягнення на його користь середнього заробітку за 4-річний період вимушеного прогулу. Фактично, опоненту Одарича С.О. не виплачують заробітну плату за чотири роки, що само по собі є підставою для кримінальної відповідальності відповідно до ст. 175 КК України. При цьому, саме Одарич С.О. як керівник Черкаського міськвиконкому причетний до прийняття рішення про виконання цієї судової постанови.

Більш того, саме Одарич С.О. (а не інші члени міськвиконкому) зацікавлений у невиконанні судового рішення в частині виплати середнього заробітку Депутату А.В. за період вимушеного прогулу, оскільки у разі виплати цих коштів Одаричу С.О., як особі, яка незаконно звільнила Депутата А.В., доведеться відшкодувати ці кошти бюджету з власної кишені.

Так, Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачає виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган або державні підприємство, установа, організація. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону кошти, виплачені за рішенням суду про стягнення коштів згідно з цим Законом, вважаються збитками державного бюджету, а посадова, службова особа державного органу, державного підприємства або юридичної особи, дії якої призвели до збитків державного бюджету, несе відповідальність згідно із законом.

Не наголошує Кудрявцев М.С. і на тому факті, що після розпорядження про поновлення на роботі вже близько року Депутат А.В. не допускається до фактичного виконання посадових обов’язків. Іншими словами, є наказ про прийняття особи на роботу, але до роботи цю особу не допускають. В Департаменті освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради посадові обов’язки начальника управління освіти виконує інша особа – Степко Є.П., якого на цю посаду призначив міський голова.

В контексті поновлення на роботі Депутата А.В. в 2014 році, мабуть, не варто звертати увагу на той факт, що хоча постанова суду від 8 жовтня 2014 року в частині поновлення його на роботі підлягала до негайного виконання, Одарич С.О. видав розпорядження про поновлення Депутата А.В. на роботі не 9 жовтня 2014 року, а 10 жовтня 2014 року. Особливо, цей факт виглядає малозначимим у порівнянні із датою прийняття розпорядження про поновлення Депутата А.В. на посаді начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому, яке було видано 21 жовтня 2010 року на підставі рішення апеляційного суду від 22 липня 2010 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10563240). При цьому, Депутат А.В. не був допущений до фактичної роботи, незважаючи на те, що відповідно до ст. 77 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла в 2010 році) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника мало виконуватися негайно, а його виконання вважалося завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов’язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. Незважаючи на те, що в 2010 році Депутат А.В. не був поновлений на роботі, як того вимагало законодавство України (тобто він фактично не був прийнятий на роботу), 29 грудня 2010 року розпорядженням міського голови його було звільнено з посади начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому.

Проте особливу увагу привертає посилання адвоката Одарича С.О. на доручення міського голови департаменту освіти, де вказано, що п. 1 розпорядження міського голови від 10 жовтня 2014 року Депутата А.В. поновлено на посаді начальника управління освіти виконавчого комітету Черкаської міської ради, а «в п. 2 розпорядження зазначено про попередження Депутата А.В. про наступне вивільнення на підставі ст. 49-2 КЗпП України». При цьому, Кудрявцев М.С. наголошує, що трудовий договір з Депутатом А.В. «продовжено, адже розпорядження міського голови фактично не було виконане до кінця».

Тож, виходячи зі змісту посту Кудрявцева М.С., варто робити висновок, що Депутат А.В. досі обіймає посаду, оскільки його не було звільнено шляхом виконання розпорядження Одарича С.О., якому належить право приймати Депутата А.В. на роботу та його звільняти?

Ст. 49-2 Кодексу законів про працю України стосується порядку вивільнення працівника. Відповідно до змісту положень КЗпП України попередити працівника про наступне вивільнення дозволяється лише за наявності законних підстав для його звільнення. Тому в даному випадку виникає логічне питання: на підставі якої статті КЗпП України може бути звільнено Депутата А.В.?

Очевидно, що якби були законні підстави для звільнення Депутата А.В., то вже близько року Одарич С.О. не зволікав би із цим звільненням. При цьому, наврядчи Кудрявцев М.С. пропонував спосіб «владнати», як він зазначає, «цю складну ситуацію» шляхом «реорганізації структури виконавчого комітету».

Виходить, що для звільнення Депутата А.В. необхідно провести реорганізацію державної установи? І це, незважаючи на той факт, що реорганізація є тривалою процедурою та тягне за собою як певні організаційні зміни та фінансові витрати (і це в економічно складний для України час), так і кадрові та інші зміни (у т.ч. звільнення працівників виконкому). Можна лише здогадуватися про цінність та значимість посади начальника управління освіти в Черкасах, особливо в світлі багаторічної судової тяганини у зв’язку із незаконним звільненням Одаричем С.О. Депутата А.В. з цієї посади, та тривалого недопущення останнього до фактичної роботи після поновлення судом його на роботі.

Водночас, відповідно до судових рішень у справах про поновлення Депутата А.В. на роботі, реорганізація не є підставою для його звільнення. Рішення судів, які передбачали відмову у поновленні Депутата А.В. на роботі з мотивів реорганізації, були скасовані вищестоящими судовими інстанціями.

В цілому ситуація, яка склалася навколо незаконного звільнення Депутата А.В., свідчить, що за часів керування містом Одаричем С.О. в Черкасах грубо порушуються права людини та закони особами, які пов’язані з місцевою владою. При цьому, інші органи влади (у т.ч. правоохоронні органи) не надають належного захисту цій людині, права якої порушено. Підтвердженням цьому є і тривала (восьмирічна) судова тяганина у справі про поновлення Депутата А.В. на роботі (відповідно до закону справи про поновлення на роботі повинні розглядатися судом до 1 місяця), невиконання окремих судових рішень, постановлених в справах за його позовами до міського голови та інших органів влади, неможливість повністю відновити своє правове становище, яке існувало до звільнення в 2007 році, тощо.

І, зважаючи на пост Кудрявцева М.С. в Фейсбуці, питання по справі Депутата А.В. є не тільки до Одарича С.О., який порушує закон, але й до його адвоката, який пропонує способи владнати ситуацію.

Уляна Бжезинська

11721998_10156165100095647_341522405_n 11933600_10156165101520647_1993735604_n (1) 11933600_10156165101520647_1993735604_n 11938012_10156165101510647_1037311290_n (1) 11938012_10156165101510647_1037311290_n

No Comments Yet.