Архів позначки: рекомендованi

В Черкасах горить сміттєзвалище

В Черкасах горить сміттєзвалище В Черкасах підпалили сміттєзвалище Горить черкаське сміттєзвалищеВ Черкасах горить сміттєзвалище. Попередня версія – підпал.
За повідомленням Управління ДСНС в Черкаській області, 5 вересня, о 06:18 до оперативно-координаційного центру Управління надійшло повідомлення про загорання сміття на території Черкаського звалища твердих побутових відходів. У відповідності до плану залучення сил та засобів на місце події одразу було направлено не лише пожежно-рятувальні підрозділи Черкаського гарнізону, а й спецтехніку комунального підприємства Служба чистоти та навчального центру прикордонної служби «Оршанець».
На час прибуття перших пожежних розрахунків вогнем було вже охоплено понад 400 квадратних метрів сміття. Спільними зусиллями вогнеборців о 08:10 пожежу вдалося локалізувати. Наразі триває її ліквідація. Загрози розповсюдженню вогню немає.
В Черкасах горить сміттєзвалищеСтаном на 9.00 ранку, на місці пожежі працювало 9 одиниць пожежної та спецтехніки, 2 трактори та 37 чоловік. Крім того на місці події присутні керівники міста Черкасаси – міський Голова Анатолій Бондаренко, його заступник Роман Буданцев, очільник департаменту ЖКГ Олександр Яценко. Вони також беруть безпосередню участь ліквідації пожежі.
На місці події працюють слідчі черкаського райвідділу поліції.
За данними редакції, охорона сміттєзвалища вночі помітила невідомих з фонариками на териконі сміттєзвалища. Невдовзі відразу в п’яти місцях почалося інтенсивне горіння.
На мормент  роботи над сюжетом телегрупи “Антени” на місці події пожежа була локалізована,  рятувальники ліквідували пообинокі очаги лише в одному віддаленому місці сміттєзвалища.
На місці події працював БПЛА телеканалу “Антена”. Журналісти надали працівникам ДСНС інформаці. про локалізацію пожежи, яку відзняв безпілотний летальний апарат.

 

Репортаж: Валерій ВОРОТНІК, Оксана ГОРЕЦЬКА

Корупційні статки черкаських можновладців. Журналістське розслідування

У Черкасах гучний скандал. Минулого тижня міський голова Анатолій Бондаренко заявив про наявність у депутатів минулих та нинішнього скликання Черкаської міськради земельних ділянок у районі Луначарського поблизу Черкаського інституту пожежної безпеки.

– Коли міський голова просить надати документи, то керівник департаменту починає придумувати якісь відписки: каже, що передав документи у міську раду, ми починаємо шукати, а їх тут немає, – розповів журналістам минулого тижня міський голова Анатолій Бондаренко. – Зокрема, це стосується славнозвісних документів щодо земельних ділянок у мікрорайоні «Поляна». Це договори суперфіції. Я думаю, що найближчим часом документи будуть вилучені й у «Черкасиінвестбуді» й в інших підприємствах, де їх підписували. Є деякі нині діючі депутати, які мають по три-чотири земельні ділянки спільно зі своїми родичами. Жителі нашого міста повинні знати цих «героїв» по прізвищах – хто це такі, за які заслуги вони отримали ділянки і таке інше. Чому замість них землю не отримують учасники АТО? – дивується міський голова.

Поки черкаська преса жваво обговорює прізвища щасливих землевласників, «Антена» провела власне журналістське розслідування.

Земельні ділянки розташовані в межах міста Черкаси на полі між мікрорайоном Луначарського та селом Геронимівка. Земля межує з заповідним сосновим бором, а мікрорайон ще часто називають «черкаською Конча-Заспою». І не тільки тому, що він розташований в екологічно чистому привабливому мікрорайоні міста, а ще й завдяки його щасливим мешканцям. Активна забудова цієї землі почалася близько 7 років тому, в першу каденцію мерства Сергія Одарича. За дивним збігом обставин тут селилися винятково представники черкаських так званих еліт — депутати різних рівнів, чиновники обласної та міської влади, працівники правоохоронних органів. Принаймні, наші журналісти не виявили серед мешканців жодної незаможної багатодітної родини, переселенців чи АТОвців.

Мікрорайон "Поляна", Черкаси
Мікрорайон “Поляна”, Черкаси

На сьогодні тут забудовано лише близько чверті земельних ділянок. Решта землі вже офіційно не є вільною і має своїх власників, хоча на ній ще нічого не побудовано. Але сама процедура розподілу землі викликає чимало запитань.

Свого часу її частина була передана у користування так званому Черкаському комунальному підприємству «Інвестбуд». Саме ця деталь дозволила уникнути процедури відкритих торгів із продажу земельних ділянок на публічних аукціонах. Комунальне підприємство виділяло землю різним міським «безхатченкам» — серед яких, за дивним збігом обставин, переважали депутати міськради з команди Сергія Одарича та їхні родичі. А ще серед тих, хто отримав землю під забудову, було чимало працівників правоохоронних структур: чи не за для того, аби кришувати злочинні оборудки колишнього міського голови?

«Інвестбуд» продавав, передавав землю шляхом укладання так званих інвестиційних договорів. Зрозуміло, що до каси підприємства потрапляла лише незначна частина коштів, попри ринкову вартість землі, що насправді коштувала в десятки та сотні разів дорожче. Ми не знаємо, хто цю різницю клав до власної кишені.

Депутати, їхні родичі неодноразово продавали ділянки шляхом відносно чесного перепродажу прав за інвестиційними договорами. І вже третій-четвертий покупець ділянок за чинним українським законодавством є належним покупцем.

Однак не завжди афери проходили гладко. «Антені» відомо принаймні про кілька випадків, коли люди, що купили землю за так званими інвестдоговорами, так і не змогли узаконити будівництво. Саме про це ще кілька тижнів тому сказав міський голова Анатолій Бондаренко під час спілкування з журналістами.

Аналізуючи списки власників землі, ми помітили цікаву деталь: чи не найбільшим контрагентом є нинішній депутат міськради з партії УКРОП і соратник Сергія Одарича Руслан Зоря. До того ж родинним бізнесом депутата є агентство нерухомості «ЗОРЯ», в якому він керує разом із своєю мамою.

Аналізуючи кілька десятків оголошень про продаж ділянок, ми неодноразово потрапляли на оголошення від ріелторської контори «Зоря», а також безпосередньо від продавця на ім’я Руслан. Ми спробували зателефонувати продавцю, щоб з’ясувати певні обставини. Журналіст «Антени», представившись переселенцем зі сходу, вів перемовини з продавцями та з’ясував чимало цікавих деталей.

Скоріше за все, нам пощастило поспілкуватися саме з депутатом міськради Русланом Зорею. За нашою інформацією, родина Зорі має в своєму розпорядженні чималу кількість землі в цьому мікрорайоні й активно займається її продажем протягом принаймні кількох останніх років. Враховуючи, що вартість однієї ділянки під забудову сьогодні становить від 8 до 30 тисяч доларів, неважко підрахувати, що мова йде про мільйони гривень, зароблених на незаконних земельних оборудках. Нам не відомо, чи ділився ріелтор зі своїм політичним патроном, яким можна вважати колишнього міського голову Сергія Одарича. Але ми припускаємо, що цей бізнес став платою за лояльність вірному соратнику за багаторічну підтримку Одарича в міськраді.

Вочевидь, ми маємо справу з добре налаштованою корупційною системою заробітку на власності територіальної громади, побудованою колишніми черкаським можновладцями.

«Антена» звернулася із відповідними запитами до правоохоронних органів та до міської ради, і ми сподіваємось, що чесне та неупереджене розслідування припинить цю злочинну оборудку та поверне землю громаді міста.

Корупційні випадковості: Хто намагався завадити обранню черкаського виконкому?

От саме той момент, коли щиро хочеться процитувати сумнозвісний вислів:
«Совпадєніє? Нє думаю!»

Гроші, вилучені у чиновниці Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській областіЛише два факти. Виявляється, Служба безпеки України протягом тривалого часу вела розробку чиновниці обласної Інспекції захисту прав споживачів. Але найактивніша фаза спецоперації чомусь збіглася саме з голосуванням у Черкаській міській раді з питання складу виконкому. Це голосування означало б безславний кінець оголошеної тиждень тому віртуально створеної більшості навколо колишнього міського голови Сергія Одарича. Якщо пам’ятаєте, я ще тоді наголошував, що інформація про цю більшість є фейковою, бо особисто депутати не підписали подібний документ. Однак учорашній день показав, хто насправді стоїть сьогодні за Одаричем і хто намагається завадити Анатолію Бондаренку провести в місті реформи та покінчити з корупційною системою, яку будував Одарич та його поплічники протягом довгих 9 років. Але повернемось до корупціонерки з інспекції, яка, до того ж, не є депутатом міськради…

Чому ми згадали про цей кримінальний епізод? Все дуже просто. Один із тих, хто віддав свій голос за виконком Бондаренка, — Михайло Бінусов. Член фракції УКРОПу і керівник Інспекції захисту прав споживачів у Черкаській області чесно розкрив мотиви свого голосування. Він вважає, що новообраний міський голова має право сформувати свою команду. Тому він, попри істерики певних своїх однопартійців та соратників по мертвонародженій коаліції — Руслана Зорі, Олександра Згіблова, Павла Карася та Олексія Романова — проголосував відповідно до своїх переконань. Бінусов, подейкують, не приховував своїх поглядів на ситуацію в місті. Тому, ймовірно, те, що він є слабким ланцюжком тієї самої коаліції імені Одарича, було відомо і напередодні голосування. Чи не тому відбулася така гучна справа з затриманням його підлеглої саме під час ключового голосування в Черкаській міськраді?

Михайло БінусовДжерела, наближені до компетентних, повідомили редакції «Антени», що слідчі вимагали присутності пана Бінусова в офісі очолюваного ним закладу, постійно телефонували йому під час сесії і безпосередньо перед голосуванням, тиснули і вимагали негайно прибути до місця проведення слідчих дій. Вочевидь, їхньою метою було саме «висмикнути» чиновника-депутата з сесійної зали, що означало б провал голосування по виконкому, запропонованому Анатолієм Бондаренком.

А що насправді відбулося того дня на теренах боротьби з корупцією? Та нічого видатного. Затримали чиновницю на гарячому при отриманні доволі поміркованого хабара в розмірі, еквівалентному близько 400 доларам США. З огляду на цифри, що зазвичай фігурують у подібних поліцейських рапортах, сума смішна, що наштовхує на думку про підготовлену заздалегідь провокацію. Чому саме 11 тисяч гривень? Просто більше в касі оперативників на цей день не знайшлося?

Процитуємо офіційні повідомлення. «Працівники прокуратури, поліції та СБУ затримали чиновницю за одержання неправомірної вигоди. Жінка очолювала Інспекцію з питань справ споживачів на Черкащині. Про це повідомляє прес-служба СБУ. Приватний підприємець мав заплатити зловмисниці понад 11 тисяч гривень. Жінку затримали у кабінеті під час передачі грошей». Наче все досить правдоподібно. Але непокоїть лише наполегливе бажання правоохоронців бачити депутата Бінусова на робочому місці, а не в раді. Опустимо ще й норму законодавства, що на час здійснення ними їхньої депутатської діяльності надає денну відпустку з утриманням заробітної плати всім депутатам міськради, що працюють. Але для чого ж правоохоронці так тягли Бінусова до офісу? Може, хабар планували вручити саме йому?

У такому випадку ситуація в Черкасах стає дещо загадковішою. У політично збанкрутілого екс-мера, виявляється, досі є високопоставлені покровителі в правоохоронних органах чи в ОДА? Кому заважає Бондаренко з його публічними спробами зруйнувати збудовані в Черкасах за часів панування Одарича корупційні схеми? МІРЦ, Асфальтобетонний завод, комунальні підприємства та департаменти міськради щільно обплутані павутинням корупції. За оцінкою активістів, що боряться з корупцією в обласній та міській владі Черкас, принаймні 20-30% місцевого бюджету розкрадалося корумпованою системою влади. З огляду на те, що бюджет міста складає 1,8 мільярда гривень, рахуйте самі…

Вже після голосування Бондаренко оголосив відверту війну корупції. Якщо чесно, то в Черкасах жоден можновладець за останні 20 років не ризикував іти в бій проти системи. А, швидще, намагався відшукати компроміс. А іноді й очолити її, перебравши на себе всі фінансові потоки. Бондаренко вчинив по-іншому.

— Члени Партії вільних демократів, які постійно вели з нами торги, не думали про місто, — зазначив Анатолій Бондаренко. — Вони торгувалися про МІРЦ (Міський інформаційно-розрахунковий центр, який контролює родич колишнього мера Сергія Одарича Олег Ліходькін. — Ред.), про те, що в комунальних підприємствах залишаться їхні фірми, які будують далі красти, про асфальтобетонний завод, про преференції, про свої посади. Вони не думали навіть про свою фракцію ніколи в житті. І жодного прізвища членів їхньої фракції в питанні не звучало. На сьогоднішній день я доповідаю: асфальтобетонний завод (50% акцій якого належить місту — Ред.) 30 березня у ваших структур ми заберемо, і він буде завжди належати місту Черкаси, — пообіцяв Бондаренко.

Махрова корупція?

Адміністративне приміщення в самому центрі Черкас незабаром може бути відібрано у територіальної громади. Причина – ймовірна корупційна оборудка за участю департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради.

DSCF5210

Площа приміщення по вулиці Хрещатик, 221 складає 287,3 кв.м. Колись, за радянських часів, у цьому приміщенні, розташованому на першому поверсі житлового будинку, розміщувалася каса Ощадного банку СРСР. За часів незалежності – Управління комунального майна міста, різні комунальні підприємства. Зручне розташування в самому середмісті завжди приваблювало спритників і надихало їх на різні спроби приватизації. Однак, протягом багатьох років міська влада намагалася всіляко запобігти цьому та утримувала і за бюджетний кошт ремонтувала приміщення. Нині воно перебуває на балансі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, який очолює Ірина Удод.
За нашою інформацією, ще з часів губернаторства Сергія Тулуба на приміщення накинули оком діячі від Партії регіонів. У комунального підприємства, що розташовувалося в приміщенні, була вилучена кімната, в яку «прописалася» мало кому відома громадська організація «Ліга здорової нації». Департамент економіки уклав із нею 14 жовтня 2013 року договір оренди. Все б нічого,  але «Здорова нація» насправді виявилася громадською організацією, створеною Партією регіонів з метою організації так званого “руху тітушок”. І саме тут у часи Революції Гідності перебував штаб антинародного руху.DSCF5165

За деякою інформацією, контролював всеукраїнську аналогічну організацію особисто син Віктора Януковича Олександр, більш відомий широкому загалу на прізвисько «Саша-стоматолог».fef2d02a151b8556435c5bed016eea1b.i750x498x529

Уже після Революції Гідності, після повернення до влади в місті Сергія Одарича приміщення остаточно було передано під контроль маловідомим громадським організаціям. 3 червня 2014 року Ірина Удод підписує договір з громадською організацією «Національний рух опору». Договір оренди на більшу частину приміщення і, нарешті, 10 листопада 2014 року – з громадською організацією «Комітет Самоврятування Громади». Попри гучні назви відшукати в інтернеті будь-які сліди цих організацій неможливо. Тим більше в реальному житті. Щоб не виникало зайвих запитань, на приміщенні весь цей період красувалися стяги різноманітних організацій, пов’язаних із АТО. Напевне, щоб ні у кого не виникало зайвих запитань. А вже влітку 2015 року над офісним приміщенням замайоріла символіка партії “Черкащани” – кишенькового бізнес-політичного проекта, створеного колишніми місцевими представниками Партії регіонів.

Аналізуючи договори, не важко помітити їх абсолютну тотожність і акцентування саме на можливості DSCF5216приватизації приміщень. І тут ми підходимо до найголовнішого. Виявляється, директор департаменту економіки Черкаської міської ради Ірина Удод поставила свій підпис під ринковою оцінкою приміщення в сумі АЖ 818 790 грн 53 копійки!
Для розуміння перекладемо: це вартість 287,3 метра квадратного. Тобто один квадратний метр оцінено  в 2 тисячі 849 грн 95 копійок… За нинішнім курсом гривні це близько 110 доларів.DSCF5215

Тобто пані Удод вважає, що  приміщення, що займає весь перший поверх трьохпід’їздного житлового будинку з виходом на центральну вулицю середмістя, коштує близько 30 тисяч доларів – це вартість трикімнатної квартири в спальному районі Черкас. Тобто вартість оцінки цієї нерухомості занижена в десятки разів.

Для порівняння, ми відшукали за допомогою Гугл-пошуку свіжу пропозицію від одного з агентств із продажу нерухомості в Черкасах. Виявляється, вбудоване приміщення меншої площі на околиці міста коштує майже 100 тисяч доларів. Це зайве свідчення упередженості «експертів», що оцінювали нерухомість на замовлення пані Удод. І лише підсилює наші підозри в корумпованості означеної оборудки.

Зрозуміло, що Договір оренди містить норму, що передбачає компенсацію орендарю вартості оренди майна в разі його приватизації. За сучасними будівельними розцінками і враховуючи оціночну оборудку, орендатори відтепер можуть забрати вказане приміщення практично задарма.
Журналісти телеканалу “Антена” отримали цю інформацію, так би мовити, неофіційним шляхом через власні джерела. Тепер, враховуючи резонансність можливого злочину і те, що за подібною схемою під приватизацію можуть потрапити ще принаймні кілька об’єктів нерухомості міста, ми звернулися з запитом до міського голови Черкас Анатолія Бондаренка.

Крім згаданого будинку, нас цікавить іще колишнє приміщення “Агробанку” на розі Бульвару Шевченка та Митницької (колишня Піонерська), яку нині займає Самооборона Майдану. Напевне, революціонери і не здогадуються, заселившись у віджатий у штабістів Партії регіонів офіс, що насправді фактичним орендарем приміщення є та сама «Ліга здорової нації» Саші Януковича.

Ми сподіваємося, що оновлена міська рада прийме нарешті політичне рішення та проведе неупереджене службове розслідування, а в разі підтвердження виявлених нами фактів -звернеться до поліції. Адже оборудки часів Одарича, попри їх заплутаність та кришування з боку певних правоохоронних органів, рано чи пізно таки доведеться розслідувати.

9-річний період мерства Сергія Одарича завдав місту непоправних збитків на сотні мільйонів гривень. Попри те чиновники часів Одарича продовжують обіймати свої посади в міськвиконкомі.

Дивіться відео в соціальних мережах:

 

Одарич програв дев’ятирічну судову справу

17 грудня 2015 р. набрало законної сили рішення Вищого адміністративного суду України у справі за позовом Депутата Анатолія Віталійовича до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Черкаського міського голови Одарича С.О. та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про поновлення на роботі.

Вищий адміністративний суд України відмовив у задоволенні касаційної скарги Одарича С.О. та залишив без змін рішення суду першої інстанції від 8 жовтня 2014 р. та рішення суду апеляційної інстанції від 19 лютого 2015 р., відповідно до яких Депутата А.В. було поновлено на посаді начальника Управління освіти виконкому Черкаської міської ради. Тим самим касаційний суд поставив крапку у майже 9-річній судовій тяганині у справі про поновлення Депутата А.В. на роботі, яка розпочалася після того, як в травні 2007 р. міський голова Одарич С.О. незаконно звільнив Депутата А.В. з посади начальника Управління освіти виконкому Черкаської міської ради.

Багаторічна судова тяганина у справі про поновлення Депутата А.В. на роботі неодноразово висвітлювалася у ЗМІ, у тому числі на сайті «Антени».

Незаконне звільнення Одаричем С.О. Депутата А.В. з посади начальника міського управління освіти було одним з епізодів кримінального провадження, порушеного проти Одарича С.О. в 2013 р. Це кримінальне провадження розглядалося судами у період 2013 – 2015 років та стосувалося незаконних звільнень Одаричем С.О. декількох працівників та невиконання судових рішень про їх поновлення на роботі.

Поновлення Депутата А.В. на посаді начальника Управління освіти виконкому Черкаської міської ради було ускладнене через реорганізацію цього Управління. Так, через півтора роки після незаконного звільнення Депутата А.В. в травні 2007 р. з вказаної посади, а саме: 25 грудня 2008 р. Черкаська міська рада під керівництвом Одарича С.О. прийняла рішення №4-759, відповідно до якого Управління освіти виконкому Черкаської міської ради разом з деякими іншими управліннями було перетворено на Департамент освіти та гуманітарної політики виконкому Черкаської міської ради.

Реорганізація Управління освіти виконкому Черкаської міської ради відбулася саме у період, коли справа про поновлення Депутата А.В. на посаді керівника цього Управління перебувала на розгляді у суді. Реорганізація міського управління освіти та нібито скорочення посади начальника цього управління стали мотивом для окремих суддів незаконно відмовляти Депутату А.В. у його поновленні на роботі та призвели до подальшої судової тяганини у справі про його поновлення на роботі.

Касаційний суд неодноразово розглядав справи за позовом Депутата А.В. до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та Черкаського міського голови Одарича С.О. про поновлення на роботі. При цьому, касаційний суд скасовував рішення судів попередніх інстанцій та направляв ці справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, 8 квітня 2014 р. у справі про поновлення Депутата А.В. на роботі Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою скасував рішення судів попередніх інстанцій з мотивів порушення ними норм процесуального права та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В цій справі Депутат А.В. оскаржував своє звільнення з посади начальника управління освіти виконкому Черкаської міської ради, яке відбулося наприкінці грудня 2010 р. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2011 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 р., його позов було залишено без задоволення.

16 липня 2014 р. в іншій справі про поновлення Депутата А.В. на роботі Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою скасував рішення судів попередніх інстанцій з мотивів невирішення ними питання про дотримання позивачем строків звернення до суду та направив цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В цій справі Депутат А.В. оскаржував своє звільнення з посади начальника Управління освіти виконкому Черкаської міської ради, яке відбулося в травні 2007 р. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 квітня 2009 р. позов було задоволено частково, але при цьому було відмовлено у поновленні Депутата А.В. на роботі. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2010 р. рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове, яким апеляційний суд частково задовольнив позовні вимоги, у т.ч. поновив Депутата А.В. на роботі.

В 2014 р. після направлення касаційним судом справ про поновлення Депутата А.В. на роботі на новий судовий розгляд, суд першої інстанції об’єднав їх в одне провадження, поновив Депутату А.В. строк звернення до суду та поновив його на роботі. Так, 8 жовтня 2014 р. Соснівський районний суд м. Черкаси виніс постанову, якою поновив Депутата А.В. на посаді начальника Управління освіти та стягнув на його користь середній заробіток за період вимушеного прогулу.

19 лютого 2015 р. Київський апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу, якою підтримав постанову Соснівського районного суду м. Черкаси про поновлення Депутата А.В. на роботі та залишив без задоволення апеляційні скарги відповідачів – виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та Черкаського міського голови Одарича С.О..

Оскільки в частині поновлення на роботі рішення суду підлягає до негайного виконання, в жовтні 2014 р. Одарич С.О. видав розпорядження про поновлення Депутата А.В. на роботі, але більше року з моменту постановлення цього рішення не допускав Депутата А.В. до фактичного виконання посадових обов’язків. Як наслідок, протягом 2014 – 2015 років у міському департаменті освіти та гуманітарної політики за рахунок бюджетних коштів було своєрідне «двовладдя», при якому посаду начальника Управління освіти обіймали дві особи: поновлений на посаді судом Депутат А.В. та призначений на посаду міським головою Степко Є.П..

Лише після обрання в листопаді 2015 р. під час місцевих виборів нового Черкаського міського голови Бондаренка А.В. було вирішено питання про фактичний допуск Депутата А.В. до роботи на посаді керівника одного із структурних підрозділів міського департаменту освіти та гуманітарної політики.

Хоча Депутату А.В. вдалося через суд частково відновити свої права та добитися поновлення на роботі, на судову тяганину йому довелося витрати майже 9 років, що є порушенням його права на справедливий суд. Суди розглядали його справи про поновлення на роботі з грубим порушенням законодавчо встановлених строків та неодноразово незаконно відмовляли Депутату А.В. у задоволенні його позовних вимог, тим самим діючи в інтересах Одарича С.О. Більш того, за часів керівництва містом Одаричем С.О. органи державної влади часто зволікали з виконанням рішень, винесених судами на користь Депутата А.В. в справах про його поновлення на роботі, а також не забезпечували належним чином виконання цих судових рішень.

В цілому ситуація, яка склалася навколо незаконного звільнення Депутата А.В. та судової тяганини у справі про його поновлення на роботі, свідчить, що за часів керування містом Одаричем С.О. в Черкасах грубо порушувалися права людини та закони особами, які пов’язані з місцевою владою. При цьому, окремі працівники Черкаської міської ради та її структурних підрозділів витратили значну частину свого робочого часу, який їм оплачувався за рахунок бюджетних коштів, для представництва в судах інтересів відповідачів у справі про незаконне звільнення Одаричем С.О. Депутата А.В.

Внаслідок незаконного звільнення Одаричем С.О. Депутата А.В. Державний бюджет зазнав збитків на суму близько 280 тисяч гривень, які були стягненні судом на користь Депутата А.В. за період вимушеного прогулу та виплачені йому на підставі судових рішень. Так, суд стягнув на користь Депутата А.В. середній заробіток у розмірі: 111 309 гривень 12 коп. за час вимушеного прогулу з 18 травня 2007 р. по 21 квітня 2009 р., 83 681 гривень 01 коп. за час вимушеного прогулу з 22 квітня 2009 р. по 22 жовтня 2010 р. та 83 624 гривень 59 копійок за час вимушеного прогулу з 30 грудня 2010 р. по 8 жовтня 2014 р..

Відповідно до законодавства України особа, яка незаконно звільнила працівника, повинна відшкодувати шкоду, завдану цим незаконним звільненням. Для вирішення питання про відшкодування Одаричем С.О. шкоди, завданої незаконним звільненням ним Депутата А.В., уповноважений орган державної влади повинен звернутися з відповідним позовом до суду. Правом на звернення до суду наділені у т.ч. Черкаська міська рада та її відповідні структурні підрозділи.

Так, відповідно до ст. 237 Кодексу законів про працю України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов’язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв’язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов’язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачає виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган або державні підприємство, установа, організація. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону кошти, виплачені за рішенням суду про стягнення коштів згідно з цим Законом, вважаються збитками державного бюджету, а посадова, службова особа державного органу, державного підприємства або юридичної особи, дії якої призвели до збитків державного бюджету, несе відповідальність згідно із законом.

В 2014 р. на підставі позову прокурора судом вже було стягнено з Одарича С.О. на користь Черкаської міської ради кошти у розмірі близько 185 тисяч гривень, які були виплачені у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу Прокопову А.М., якого в 2009 р. Одарич С.О. незаконно звільнив з посади заступника Черкаського міського голови. На виконання судового рішення про стягнення з Одарича С.О. цих коштів було заарештовано та продано з аукціону його автомобіль «Toyota Camry».

Отже, вже існує прецедент із стягнення коштів з Одарича С.О. для відшкодування збитків, які завдані незаконним звільненням ним працівника. Для вирішення питання про відшкодування Одаричем С.О. шкоди, яка завдана бюджету незаконним звільненням ним інших працівників, повинні бути подані відповідні позови до суду.

Анастасія Чернявська

У справі Депутата адвокат Одарича запропонував спосіб «владнати ситуацію»

 27 серпня 2015 року на сайті Про Головне вийшла стаття (http://progolovne.ck.ua/archives/142490) про скандально-відому справу незаконного звільнення Одаричем С.О. начальника управління освіти Депутата А.В. Багаторічна судова тяганина в цій справі триває ще з 2007 року, коли Одарич С.О. незаконно звільнив Депутата А.В. Більш того, епізод про незаконне звільнення Депутата А.В. був одним з епізодів кримінального провадження по обвинуваченню міського голови Одарича С.О. у вчиненні ряду злочинів, що було порушено в 2013 році та стосувалося незаконних звільнень ним працівників та невиконання ним судових рішень.

В статті на Про Головне наведено факти про прийняття 8 жовтня 2014 року та вступ в силу 19 лютого 2015 року постанови Соснівського районного суду м. Черкаси про поновлення Депутата Анатолія Віталійовича на роботі на посаді начальника управління освіти (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41212664). Також у статті вказано, що Одарич С.О. лише видав розпорядження про поновлення Депутата А.В. на роботі, але не допустив його до фактичного виконання посадових обов’язків. Як наслідок, вже близько року, починаючи з жовтня 2014 року, у міському департаменті освіти та гуманітарної політики посаду начальника управління освіти обіймають дві особи: поновлений на посаді судом Депутат А.В. та призначений на посаду міським головою Степко Є.П.

В статті звернено увагу, що постанова Соснівського райсуду м. Черкаси від 8 жовтня 2014 року передбачає також стягнення з виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь Депутата А.В. середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період починаючи з 30 грудня 2010 року по 08 жовтня 2014 року у розмірі 83 624 гривні 59 копійок, але в цій частині постанова суду досі не виконана. Виконком Черкаської міської ради під керівництвом Одарича С.О. не виконує судове рішення протягом тривалого часу, а інші органи державної влади – казначейська служба та суд не забезпечують його виконання. Водночас відповідно до законодавства України рішення суду, яке вступило в силу, є обов’язковим для виконання, а ст. 382 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення або перешкоджання його виконанню.

Хоча вищевказані факти відповідають дійсності, ця публікація викликала критику з боку члена партії Вільних демократів, колишнього заступника Одарича С.О., колишнього керуючого справами Черкаського міськвиконкому та колишнього працівника прокуратури Кудрявцева М.С., який, як адвокат, захищав Одарича С.О. у кримінальному провадженні по обвинуваченню у незаконних звільненнях працівників. На своїй сторінці в Фейсбуці Кудрявцев М.С. звинуватив видання у перекручуванні фактів, при цьому вдаючись до образ своїх опонентів та одночасно опонентів Одарича С.О. та маніпулюючи фактами.

Зокрема, Кудрявцев М.С. вказує на Депутата А.В. (який тричі обирався депутатом місцевих рад, очолював місцевий орган управління освітою протягом 2002 – 2007 років, багато років працював директором школи та викладачем, є відмінником освіти, шанованою у місті людиною) як на «такого собі колишнього начальника колишнього управління освіти виконкому» та називає його «колегою по нещастю пана Шабанова у спільній закритій кримінальній справі». Іншого потерпілого у вказаному кримінальному провадженні стосовно Одарича С.О. – Шабанова В.І. (який багато років очолює юридичний підрозділ виконкому Черкаської міської ради, є шанованою у місті людиною, та який теж був незаконно звільнений Одаричем С.О., тривалий час доводив незаконність свого звільнення в судах й не міг поновитися на роботі), Кудрявцев М.С. називає «полум’яним борцем за права трудящих» та «старим опонентом мера у кримінальній справі».

 

Депутат А.В. та Шабанов В.І. разом з іншими особами мали статус потерпілих осіб у кримінальному провадженні по обвинуваченню Одарича С.О. у незаконному звільненні працівників та невиконанні судових рішень про поновлення на роботі.

Ображаючи опонентів, у своєму пості на Фейсбуці Кудрявцев М.С. повністю уникає згадки про факт тривалого невиконання рішення суду про поновлення Депутата А.В. в частині стягнення на його користь середнього заробітку за 4-річний період вимушеного прогулу. Фактично, опоненту Одарича С.О. не виплачують заробітну плату за чотири роки, що само по собі є підставою для кримінальної відповідальності відповідно до ст. 175 КК України. При цьому, саме Одарич С.О. як керівник Черкаського міськвиконкому причетний до прийняття рішення про виконання цієї судової постанови.

Більш того, саме Одарич С.О. (а не інші члени міськвиконкому) зацікавлений у невиконанні судового рішення в частині виплати середнього заробітку Депутату А.В. за період вимушеного прогулу, оскільки у разі виплати цих коштів Одаричу С.О., як особі, яка незаконно звільнила Депутата А.В., доведеться відшкодувати ці кошти бюджету з власної кишені.

Так, Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачає виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган або державні підприємство, установа, організація. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону кошти, виплачені за рішенням суду про стягнення коштів згідно з цим Законом, вважаються збитками державного бюджету, а посадова, службова особа державного органу, державного підприємства або юридичної особи, дії якої призвели до збитків державного бюджету, несе відповідальність згідно із законом.

Не наголошує Кудрявцев М.С. і на тому факті, що після розпорядження про поновлення на роботі вже близько року Депутат А.В. не допускається до фактичного виконання посадових обов’язків. Іншими словами, є наказ про прийняття особи на роботу, але до роботи цю особу не допускають. В Департаменті освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради посадові обов’язки начальника управління освіти виконує інша особа – Степко Є.П., якого на цю посаду призначив міський голова.

В контексті поновлення на роботі Депутата А.В. в 2014 році, мабуть, не варто звертати увагу на той факт, що хоча постанова суду від 8 жовтня 2014 року в частині поновлення його на роботі підлягала до негайного виконання, Одарич С.О. видав розпорядження про поновлення Депутата А.В. на роботі не 9 жовтня 2014 року, а 10 жовтня 2014 року. Особливо, цей факт виглядає малозначимим у порівнянні із датою прийняття розпорядження про поновлення Депутата А.В. на посаді начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому, яке було видано 21 жовтня 2010 року на підставі рішення апеляційного суду від 22 липня 2010 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10563240). При цьому, Депутат А.В. не був допущений до фактичної роботи, незважаючи на те, що відповідно до ст. 77 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла в 2010 році) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника мало виконуватися негайно, а його виконання вважалося завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов’язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. Незважаючи на те, що в 2010 році Депутат А.В. не був поновлений на роботі, як того вимагало законодавство України (тобто він фактично не був прийнятий на роботу), 29 грудня 2010 року розпорядженням міського голови його було звільнено з посади начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому.

Проте особливу увагу привертає посилання адвоката Одарича С.О. на доручення міського голови департаменту освіти, де вказано, що п. 1 розпорядження міського голови від 10 жовтня 2014 року Депутата А.В. поновлено на посаді начальника управління освіти виконавчого комітету Черкаської міської ради, а «в п. 2 розпорядження зазначено про попередження Депутата А.В. про наступне вивільнення на підставі ст. 49-2 КЗпП України». При цьому, Кудрявцев М.С. наголошує, що трудовий договір з Депутатом А.В. «продовжено, адже розпорядження міського голови фактично не було виконане до кінця».

Тож, виходячи зі змісту посту Кудрявцева М.С., варто робити висновок, що Депутат А.В. досі обіймає посаду, оскільки його не було звільнено шляхом виконання розпорядження Одарича С.О., якому належить право приймати Депутата А.В. на роботу та його звільняти?

Ст. 49-2 Кодексу законів про працю України стосується порядку вивільнення працівника. Відповідно до змісту положень КЗпП України попередити працівника про наступне вивільнення дозволяється лише за наявності законних підстав для його звільнення. Тому в даному випадку виникає логічне питання: на підставі якої статті КЗпП України може бути звільнено Депутата А.В.?

Очевидно, що якби були законні підстави для звільнення Депутата А.В., то вже близько року Одарич С.О. не зволікав би із цим звільненням. При цьому, наврядчи Кудрявцев М.С. пропонував спосіб «владнати», як він зазначає, «цю складну ситуацію» шляхом «реорганізації структури виконавчого комітету».

Виходить, що для звільнення Депутата А.В. необхідно провести реорганізацію державної установи? І це, незважаючи на той факт, що реорганізація є тривалою процедурою та тягне за собою як певні організаційні зміни та фінансові витрати (і це в економічно складний для України час), так і кадрові та інші зміни (у т.ч. звільнення працівників виконкому). Можна лише здогадуватися про цінність та значимість посади начальника управління освіти в Черкасах, особливо в світлі багаторічної судової тяганини у зв’язку із незаконним звільненням Одаричем С.О. Депутата А.В. з цієї посади, та тривалого недопущення останнього до фактичної роботи після поновлення судом його на роботі.

Водночас, відповідно до судових рішень у справах про поновлення Депутата А.В. на роботі, реорганізація не є підставою для його звільнення. Рішення судів, які передбачали відмову у поновленні Депутата А.В. на роботі з мотивів реорганізації, були скасовані вищестоящими судовими інстанціями.

В цілому ситуація, яка склалася навколо незаконного звільнення Депутата А.В., свідчить, що за часів керування містом Одаричем С.О. в Черкасах грубо порушуються права людини та закони особами, які пов’язані з місцевою владою. При цьому, інші органи влади (у т.ч. правоохоронні органи) не надають належного захисту цій людині, права якої порушено. Підтвердженням цьому є і тривала (восьмирічна) судова тяганина у справі про поновлення Депутата А.В. на роботі (відповідно до закону справи про поновлення на роботі повинні розглядатися судом до 1 місяця), невиконання окремих судових рішень, постановлених в справах за його позовами до міського голови та інших органів влади, неможливість повністю відновити своє правове становище, яке існувало до звільнення в 2007 році, тощо.

І, зважаючи на пост Кудрявцева М.С. в Фейсбуці, питання по справі Депутата А.В. є не тільки до Одарича С.О., який порушує закон, але й до його адвоката, який пропонує способи владнати ситуацію.

Уляна Бжезинська

11721998_10156165100095647_341522405_n 11933600_10156165101520647_1993735604_n (1) 11933600_10156165101520647_1993735604_n 11938012_10156165101510647_1037311290_n (1) 11938012_10156165101510647_1037311290_n