Ми випрягли волів, перевернули плуга,
Сідлаємо коней та гостримо списи.
Відкинули жалі, згадали всі наруги,
Прости нас, Господи, помилуй і спаси.
На скресі двох світів стаємо до двобою,
На скресі двох епох гряде шляхетний світ.
Віч-на-віч Нація з безликою юрбою.
Навколо ворогів – суцільний живопліт.
Волога цвіль Європ лоскоче наші ніздрі,
Спекотних Азій тлін судомить рамена.
Чекає бій. Все інше буде… після.
Життя триває. Точиться війна.
А.Лупиніс.
— Так-от дорогі товариші-громадяни, оце-о тут усередині прилетіло до нас знаєте звідки?. Із Сахаліну. Да-да сотні й сотні, як бачите, кілометрів. А попереду, може, мільйони, а то й усі міліарди міліардів кілометрів Знаєте, що тут? Тут тут товариші-громадяни майбутня їжа астронавтів зоряних небожителів майбутніх От воно що! Ви, певно, чули про чудодійну водорість — хлорелу Га? Так-от у цьому термосі — новий вид такої водорості. Глобулус! Може, ще кращий ніж хлорела Мій сахалінський друг вивів у лабораторії І прислав, щоб ми це саме.. продовжили роботу. Виростили глобулус у природних умовах. Перевірили, як він прийметься і буде рости. Розумієте, яка відповідальність! Може ж, ви собі уявляєте, астронавти коли-небудь пригощатимуть нашим глобу-лусом марсіян або якихось інших гавриків.