Після викриття корупційних схем, у яких фігурують Міндіч і Галущенко — люди з близького кола президента, думки українців різко поляризувалися.
Суспільство, яке раніше було готове пробачати окремі прорахунки влади на тлі війни, тепер демонструє глибоке розчарування та втому від подвійних стандартів.
#Міндічгейт #Зеленський #корупція #опитування #Антена
Звісно, що наші опитування не є репрезентативними і не претендують на соціологічну достовірність, але вони дуже чітко передають тренди суспільних настроїв. Сьогодні ми підбили підсумок двом опитуванням, що провели після початку міндіч-гейту. Висновки, на жаль, не втішні для української влади. Але від того, чи зробить Зеленський висновки, чи ні, залежатиме майбутнє не лише чинного президента, але й країни.
31% респондентів заявили, що остаточно розчарувалися у Зеленському. Це означає, що частина його колишніх прихильників уже не бачить у ньому морального авторитета.
24% сказали, що їхнє ставлення не змінилося, бо й раніше було негативним — тобто для цієї групи корупційні скандали стали лише підтвердженням старих підозр.
34% бачать проблему не в одній людині, а в системі загалом. Ці громадяни поки утримуються від персональних звинувачень, але їхня лояльність умовна і залежить від дій влади.
11% ще спостерігають — це невизначена частина суспільства, яка формує майбутню тенденцію.
Понад половина опитаних втратила довіру до президента. Міндіч-гейт став каталізатором загального розчарування, що накопичувалося через непрозорість кадрових рішень, толерантність до “своїх” і відсутність публічної відповідальності.
Суспільний запит змінився: від очікування лідерства — до вимоги чесності та звітності. Українці хочуть бачити президента, який контролює ситуацію, а не лише реагує постфактум.
На пряме питання «Чи має Зеленський піти у відставку?» відповіді були ще більш промовисті:
52% — так, має піти
35% — ні
13% — байдужі або не визначилися
Більшість уже не вірить, що нинішня команда здатна самостійно провести очищення влади.
Це показник втрати довіри не лише до особистості Зеленського, а й до вертикалі управління, яка сформувалася за роки його правління.
У масовій свідомості з’являється переконання, що навіть під час війни корупція залишилася головною тіньовою силою в державі.
Точка неповернення. Частина суспільства остаточно відвернулася від президента. Для них більше не існує аргументів «заради стабільності».
Системна недовіра. Люди перестали розділяти владу на «чесного президента» і «поганих підлеглих». Усе сприймається як єдиний механізм.
Соціальне розчарування. Після двох років повномасштабної війни українці очікували очищення, але побачили старі схеми у новому форматі.
Високий ризик протестних настроїв. Якщо реакції на скандал не буде, довіра до влади може обвалитися нижче критичного рівня, що створить політичну кризу.
Можливі сценарії:
- Швидка реакція. Зеленський бере кризу під контроль, проводить рішучі кадрові чистки, ініціює реформу антикорупційних органів і формує уряд єдності. Це може частково зупинити падіння довіри.
- Замовчування і відкладання. Якщо Банкова зробить вигляд, що нічого не сталося, хвиля невдоволення переросте в кризу довіри — як усередині країни, так і серед західних партнерів. Можливі наслідки — заморожування допомоги, вимога політичних змін, навіть персонального оновлення влади після війни.
Міндіч-гейт — не просто корупційний скандал. Це тест на відповідальність влади і зрілість суспільства.
Українці дедалі менше готові пробачати «своїм» те, за що карають інших.
Половина громадян уже виступає за оновлення політичної системи.
Питання лише — чи зробить це влада добровільно, чи її до цього змусить суспільство.