Антена провела масштабне анонімне дослідження: висновки тривожні для влади
Упродовж останнього тижня «Антена» провела серію анонімних опитувань серед читачів і підписників. Це не класична соціологія — а зріз думок активної частини суспільства, яка має критичне мислення, вміє формувати власну позицію й зазвичай визначає інформаційний порядок денний. Саме такі групи найточніше сигналізують про те, куди рухаються суспільні настрої.
Результати виявилися не просто контрастними щодо офіційних виступів влади — вони продемонстрували падіння довіри, яке можна назвати безпрецедентним за роки війни.
Особливо якщо скласти дані всіх опитувань у єдину картину.
1. «Міндіч-гейт» як точка перелому: довіра до влади стрімко обвалилася
На запитання «Як тиждень після розгорання “міндіч-гейту” вплинув на ваше ставлення до влади?» більшість відповіла однозначно:
54% — ставлення суттєво погіршилось
10% — трохи погіршилось
Разом: 64% негативної динаміки за один тиждень
Це не просто критика — це різка зміна емоційного фону, яка не виникає без вагомих причин. Корупційний скандал спрацював як каталізатор: суспільство почало не просто оцінювати окремі дії влади, а переглядати своє ставлення до держави загалом.
Перехресний аналіз із підсумковою анкетою показує:
Три ключові чинники різкого падіння довіри:
Корупція та непрозорість рішень — 83%
Недовіра до правоохоронців і судів — 62%
Порушення під час мобілізації та буцифікації — 49%
Це не емоції — це системні претензії до основ функціонування держави.
2. Енергетична криза як другий удар по рейтингах
Коли українців запитали про оцінку захисту енергетичної інфраструктури, відповіді були ще різкішими:
70% — захист був провалений
22% — частково, серйозні недоліки
Разом: 92% негативних оцінок
Енергетична сфера — це нерв суспільства. Світло, тепло, робота, безпека.
Як тільки цей нерв оголюється, різко падає рівень терпимості до помилок влади.
Перехресний висновок:
41% окремо відзначили високі ціни та проблеми в енергетиці, що додає до загального фону недовіри.
3. Вибори: суспільство більше не вірить у безстрокове «після перемоги»
Результати опитувань про вибори виявилися неочікуваними навіть для досвідчених аналітиків.
Чи потрібні Україні вибори під час війни?
32% — так, найближчим часом
25% — після стабілізації фронту
27% — після перемоги
Разом: 57% виступають за вибори у короткій перспективі.
Це свідчить про завершення періоду “кредиту довіри”, який існував у перші роки війни.
Коли саме вибори мають відбутися?
38% — після завершення активної фази війни
32% — весна–літо 2026
Тобто люди вимагають визначеності та чітких термінів, а не «повоєнного туману», яким влада часто прикриває небажання проводити вибори.
4. Запит на оновлення влади переважає над страхом нестабільності
У питанні «Що важливіше: військовий стан чи потреба оновлення влади?» домінували такі відповіді:
44% — під час війни зміна влади потрібна ще більше
26% — зміни після стабілізації
Лише 14% виступили за збереження влади без змін
Загалом 70% — за оновлення влади (зараз або дуже скоро).
Це руйнує офіційний наратив про те, що суспільство нібито боїться виборів і змін у воєнний час.
5. Протести під час війни: тривожний сигнал для всіх гілок влади
На питання про готовність протестувати, якщо «міндіч-гейт» замнуть:
34% — готові вийти на протест фізично
14% — готові до онлайн-участі
Разом: 48% підтримують протестні дії
У воєнний час такий рівень протестного потенціалу — критично високий. Зазвичай у суспільства існує психологічний бар’єр «не час для вулиці». Але тепер він зник.
Це свідчить:
- про глибоку втрату довіри,
- про виснаження,
- про відчуття несправедливості,
- про втому від «недоторканності влади».
6. Що очікують від президента?
І чому це найгірша новина для Банкової
У переліку очікувань від президента:
47% — нічого не очікую, довіра втрачена
38% — рішучих кадрових рішень
25% — публічної позиції
21% — аудиту енергетики
18% — вибачень за кадрові провали
Найважливіше тут не те, що люди хочуть звільнень.
А те, що найбільша частка — це ті, хто більше нічого не чекає.
Це вже не розчарування.
Це — втрата ролі президента як морального й політичного лідера.
Якщо порівняти з першим опитуванням — 64% говорить про погіршення ставлення до влади — то видно чітку кореляцію:
довіра до інститутів падає одночасно з довірою до особи президента.
7. Перехресні висновки: що поєднує всі опитування
1. Суспільство перейшло від розчарування до гніву
Корупційний скандал — лише тригер.
Людей обурює:
- несправедливість
- подвійні стандарти
- мобілізаційний хаос
- недовіра до правоохоронців
- енергетичний провал
- закриті кордони
- обмеження прав і свобод
Це системна криза.
2. Падіння довіри охоплює всі гілки влади одночасно
За структурою відповідей людям однаково не подобається:
- робота уряду
- робота президента
- робота правоохоронців
- робота місцевої влади
- робота силових структур
Це не індивідуальна помилка.
Це втрата функціональності держави в очах суспільства.
3. Виборчий цикл неминучий, як би влада не намагалася уникати
57% хочуть виборів вже найближчим часом або після стабілізації фронту.
Це означає: загроза втрати легітимності стає реальною.
4. Корупція, мобілізація, правоохоронці та енергетика — чотири точки суспільного кипіння
Вони повторюються у всіх анкетах, незалежно від формулювання запитань.
Це означає, що тенденція не ситуативна.
5. Президент втрачає монополію на національну довіру
Фактично 47% відповіли:
“Ми не очікуємо вже нічого”.
Це найнижчий показник з усіх наших досліджень за останні два роки.
І він потенційно може запускати сценарії:
- падіння персональних рейтингів
- падіння рейтингів партії
- падіння рейтингу уряду
- пошук суспільством нових центрів довіри
6. Протестний потенціал дуже високий
Це головний ризик для політичної стабільності.
34% готові виходити на вулицю — у країні, яка живе під ракетними ударами.
Це означає:
- суспільство більше не боїться влади
- суспільство не вірить, що влада сама себе очистить
- суспільство готове тиснути
8. Прогноз: динаміка буде негативною
З огляду на комплекс відповідей, можна робити однозначний прогноз:
- Наступні тижні й місяці принесуть подальше падіння довіри до всіх гілок влади, особливо якщо:
- розслідування Міндіч-гейту буде гальмуватись;
- енергетична ситуація не покращиться;
- проблеми мобілізації та ВЛК залишаться невирішеними;
- риторика Банкової залишиться відстороненою й формальною;
- не буде звільнено ключові фігури, які дискредитують інституції.
У суспільстві накопичується емоційний тиск, який неминуче шукатиме виходу. І цифри, які показали опитування «Антени», — це попередження, адресоване всій вертикалі влади.