Черкаси починаються з вокзалу. Але те, що бачить людина, яка виходить у місто, більше нагадує декорації до фільму про середину 90-х. Ринок на перетині Смілянської та Вернигори. Старі торговельні намети. Торгівля просто з тротуару. Зачинені ятки. Напівпорожні ряди. Суцільне відчуття занепаду.
Цей район мав би бути візитівкою Черкас. Зустрічати гостей чистотою, комфортом і нормальним міським простором. Натомість він зустрічає їх депресивним ринком, який, здається, пережив кілька епох і випадково дожив до 2026 року.
А поруч — радянська гармата. На п’єдесталі — зірка, яку чомусь не помітили під час декомунізації. Можливо, причина проста: про цей район узагалі давно забули. Тут не просто нічого не змінюється. Тут сам час зупинився в середині 90-х.
