Тариф на опалення в Черкасах, попри те, що є одним із найнижчих в Україні, не може не шокувати. Якби не субсидії, то більшість населення не могла б сплатити за це.
У Черкасах виробниками теплоенергії є два підприємства: приватне – Черкаська ТЕЦ – та комунальне – «Черкаситеплокомуненерго». Зрозуміло, що обидва тепловики скаржаться на низьку рентабельність та мріють про подальше збільшення комірного.
Але ми вирішили перевірити, якими технологіями енергозбережнення користується Черкаська ТЕЦ. Будь-який черкащанин, що побував у районі проспекту Хіміків взимку, може бути вражений картиною парування та зеленої трави навіть у 10-градусний мороз навколо технологічного трубопроводу, що належить ТЕЦ. Труба, в якій тече так звана «зворотна вода», яка повертається до виробника теплоенергії для повторного нагріву, перебуває в жахливому стані. Обідрана теплоізоляція відсутня на багатометрових ділянках. Підземні трубопроводи так нагрівають поверхню землі, що на ній навіть у зимову стужу тане сніг і лід і росте весняна зелень. Ми підійшли до труби і навіть торкнулися її поверхні рукою. Виявилося, що температура труби приблизно 40 градусів за Цельсієм, що вище за температуру батарей в окремих житлових будинках міста.
Так із чим пов’язана така демонстративна відсутність економії? Адже на нагрів води на 20 градусів, до необхідної температури теплоносія, витрачається значно менше енергії, ніж на те, що закладено в тарифах? Власники ТЕЦ особливо не переймаються проблемою економії. Бо за все це платять не вони, а мешканці міста. З власної кишені. Або дотується з держбюджету у вигляді субсидій. Але насправді доволі велика частина витрат є фіктивною. Про це свідчать подібні необліковані тепловтрати, які просто не можуть вражати.
«Антена» звернулася до експертів та комунальників за роз’ясненням ситуації. Бо, вочевидь, арифметика з вартістю опалення у нас у країні доволі дивна та загадкова.
