Розгляд справи очільника Апеляційного суду Черкаської області неодноразово відкладався: спершу через неявку скаржника, а потім у зв’язку з необхідністю надання суду копій відеозаписів виступів, що стали підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Тому судове засідання, у якому Велика Палата ВС нарешті розглянула скаргу В. Бабенка по суті, відбулося лише 12 лютого.
Сам В. Бабенко не з’явився, тим не менш Велика Палата ухвалила рішення на його користь, скасувавши рішення КАС і, відповідно, Вищої кваліфкомісії про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади судді.
Історія
У квітні 2015 року народний депутат Єгор Соболєв повідомив ВККС про втручання В. Бабенка у професійну діяльність іншого судді, Сергія Бондаренка. На підтвердження цього факту нардеп навів посилання на аудіозапис розмови між суддями, розміщений в Інтернеті.
Крім того, до Комісії надійшла низка звернень від ще кількох парламентарів і особисто від судді С. Бондаренка, який зазначив, що В. Бабенко неодноразово втручався у процес здійснення ним судочинства.
За словами судді, 6 грудня 2013 року він випадково записав розмову, що відбулася між ним та головою суду, таким чином зафіксувавши погрози з його боку. Мова, зокрема, йшла про те, що С. Бондаренко відмовився винести на прохання В. Бабенка завідомо неправосудне рішення у справі за позовом ПАТ «Азот» до О. Яшан про виселення зі службового приміщення і тим самим «оголосив війну» голові чернігівської апеляції.
Виходячи з даних, наведених у рішенні ВККС, в обмін на потрібне рішення ПАТ «Азов» мало надати приміщення для святкування Дня суду.
У подальшому аудіозапис розмови став доказом у кримінальному провадженні, відкритому за фактом втручання в діяльність судді С. Бондаренка.
Пізніше до ВККС надійшло рішення Ради суддів України, що містило результати виїзної перевірки фактів, викладених у зверненні судді С. Бондаренка. Члени робочої групи РСУ з’ясували, що у трудовому колективі Апеляційного суду Черкаської області існують конфлікти, що супроводжуються порушеннями правил суддівської етики та набувають широкого розголосу.
Зокрема, Рада суддів вказала на те, що 30 березня 2015 року В. Бабенко провів брифінг для представників ЗМІ з приводу конфліктної ситуації в очолюваному ним суді. Під час заходу голова суду зневажливо і неетично висловлювався на адресу С. Бондаренка, надаючи оцінку його діям та негативно характеризуючи його особу. Такі дії В. Бабенка, на думку РСУ, містили ознаки посягання на незалежність судової влади.
Враховуючи наведене, 27 червня 2017 року ВККС вирішила внести подання до Вищої ради правосуддя про звільнення В. Бабенка з посади судді.
Суддя, вважаючи, що зазначене рішення ухвалене з порушенням процедури та без урахування всіх фактичних обставин справи, оскаржив його до суду.
У процесі розгляду скарги колегія суддів Касаційного адміністративного суду (судді Ірина Желтобрюх, Володимир Бевзенко, Олег Білоус, Надія Данилевич, Василь Шарапа) проаналізувала обставини, наведені у спірному рішенні ВККС, звернувши увагу, зокрема, на те, що під час зборів суддів Апеляційного суду Черкаської області, скликаних В. Бабенком на виконання рішення РСУ №56 від 05.06.2015, суддя «брутально висловився на адресу С. Бондаренка».
«Окрім того, на ХІІІ з’їзді суддів України, висловлюючи невдоволення рішенням Ради суддів України №56 від 5 червня 2015 року, а також тим, що з’їзд суддів України надав можливість виступити представникові громадської організації «Автомайдан», суддяприпустився неетичної поведінки: допустив зверхнє ставлення та критичні висловлювання на адресу представників громадськості. Така поведінка та вислови офіційної особи, котра як голова суду представляє суд на офіційному зібранні суддів, також свідчить про порушення В. Бабенком морально-етичних принципів поведінки судді», — зазначається у рішенні КАС ВС від 26.04.2018.
Відтак, ВККС, на переконання суду, цілком обґрунтовано дійшла висновку про те, що така поведінка судді не узгоджується з його публічним зобов’язанням сумлінно виконувати свої обов’язки, дотримуватися морально-етичних принципів та не вчиняти дій, що паплюжать звання судді та принижують авторитет судової влади.
Надаючи оцінку обставинам, зазначеним у спірному рішенні ВККС та позові В. Бабенка, КАС також дослідив ситуацію з точки зору ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на свободу вираження поглядів, та проаналізував відповідну практику ЄСПЛ.
Посилаючись на рішення у справі «Сандей Таймс» проти Великобританії», Касаційний адмінсуд констатував можливість обмеження свободи вираження думки в інтересах правосуддя за умови, якщо таке обмеження здійснюється на підставі законодавчого акту чи етичного кодексу поведінки та має на меті захист довіри і поваги до судової влади.
«Суд також враховує такі фактори, як тональність та мотиви висловлювань позивача. З відеозаписів виступів на брифінгу з представниками ЗМІ з приводу наявності конфліктної ситуації в апеляційному суді Черкаської області та на ХІІІ з’їзді суддів України вбачається, що емоційний спектр висловлювань В.Бабенка має принизливий, провокаційний та навіть компрометуючий характер. Підґрунтям неетичних висловлювань на адресу С. Бондаренка стала особиста неприязнь з боку позивача», — резюмував КАС ВС.
Крім того, на думку колегії суддів, сам факт проведення В. Бабенком як головою суду офіційного заходу з метою публічного обговорення поведінки судді із наданням йому негативної характеристики свідчить про свідоме ігнорування ним морально-етичних стандартів поведінки судді, що дискредитує судову владу в цілому.
«Колегією суддів враховується тривалість такої конфліктної поведінки В. Бабенка (понад 5 років), а також те, що навіть після вказівок Ради суддів на необхідність врегулювання ситуації, що склалася в Апеляціному суді Черкаської області, позивачем не було вчинено жодних дій з метою виконання таких вказівок. Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком відповідача, що такі дії судді В. Бабенка є істотним дисциплінарним проступком, проявом неповаги до інших суддів та представників громадськості, грубим та систематичним порушенням правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя», — зазначається у рішенні КАС.
Таким чином, суд визнав позовні вимоги В. Бабенка безпідставними та відмовив у їх задоволенні.
Сам суддя назвав це рішення ВС «слабеньким», оскільки, на його думку, в ньому відсутня оцінка доводів з приводу невідповідності рішення ВККС «щонайменше 8 з 10 принципів, зазначених у ст. 2 КАС».
Судебно-юридическая газета
