Українська теплова енергетика переходила під приватний контроль різними шляхами. Одні електростанції продавали разом із державними пакетами акцій, інші передавали в багаторічну оренду. Частина активів опинилася під контролем бізнес-груп через придбання корпоративних прав підприємств-операторів. Важливо розрізняти власника майна, власника компанії та того, хто фактично керує електростанцією.
Читайте також: Кому належить Черкаська ТЕЦ: державне майно, оренда та кіпрські компанії — розслідування «Антени».
Продаж акцій: як посилилася група ДТЕК
Найбільшим приватним гравцем у тепловій генерації стала група ДТЕК, пов’язана з Рінатом Ахметовим. Її контроль над активами формувався поступово: через консолідацію акцій та придбання додаткових державних пакетів, зокрема у «Дніпроенерго» і «Західенерго» під час приватизаційних процесів 2011–2013 років.
До генерувальних активів цих компаній історично належали Придніпровська, Криворізька, Запорізька, Бурштинська, Добротвірська й Ладижинська ТЕС. Внаслідок війни стан і режим роботи станцій істотно змінилися.
Іноземні холдингові компанії також використовувалися в структурі власності. Фонд державного майна України публікував дані про пакети акцій енергетичних підприємств, що належали компаніям групи ДТЕК, зареєстрованим за кордоном. Реєстрація холдингу в іншій країні сама собою не є доказом порушення, але вимагає прозорого розкриття кінцевого власника.
«Донбасенерго»: контрольний пакет для новоствореної компанії
У серпні 2013 року державний пакет 60,773% акцій «Донбасенерго» продали ПрАТ «Енергоінвест Холдинг» за 718,92 млн грн. Покупця зареєстрували лише за кілька місяців до конкурсу. На той час із «Донбасенерго» були пов’язані Старобешівська та Слов’янська ТЕС.
Тодішні публікації пов’язували структуру покупця з Ігорем Гуменюком. Але історичний зв’язок не слід подавати як підтвердження нинішнього кінцевого бенефіціара: склад акціонерів і корпоративні зв’язки потребують окремої актуальної перевірки.
Цей випадок порушує питання про конкуренцію на приватизаційному конкурсі, джерела коштів покупця та обґрунтованість стартової і кінцевої ціни.
Довгострокова оренда: станція державна, оператор приватний
Для міських теплоелектроцентралей поширеним був інший механізм. Держава або громада залишалася власником майнового комплексу, а приватна компанія отримувала його в оренду й здійснювала господарську діяльність. Зміна акціонерів такої компанії могла змінювати фактичний корпоративний контроль над оператором без продажу самої ТЕЦ.
Черкаська ТЕЦ
19 квітня 2001 року регіональне відділення Фонду державного майна уклало з ВАТ «Черкаське хімволокно» договір №40 про оренду цілісного майнового комплексу Черкаської ТЕЦ на 49 років. Отже, йдеться про оренду державного майна, а не про приватизацію самої станції.
У структурі власності ПрАТ «Черкаське хімволокно» фігурують іноземні корпоративні ланки; кінцевим бенефіціаром у матеріалах редакційного розслідування названо Анатолія Шкрібляка. Встановлення точного нинішнього розподілу корпоративних прав потребує звірки з актуальними реєстровими даними.
Для оцінки умов оренди принциповими є договір і додаткові угоди, суми фактично сплаченої орендної плати, інвестиції в державне майно, правовий статус поліпшень і фінансові результати оператора. Без цих документів неможливо обґрунтовано стверджувати, наскільки вигідною для держави була така модель.
Чернігівська ТЕЦ: повернення громаді
Чернігівську ТЕЦ тривалий час орендувала компанія «ТехНова». У серпні 2023 року майновий комплекс повернувся під управління міста. Це приклад зміни оператора без конфіскації приватної компанії. Проте є суттєва відмінність: чернігівський комплекс був комунальним, а черкаський — державним майном. Для Черкас потрібні окремі правові підстави та рішення уповноважених органів.
Продаж майнового комплексу: приклад Калуської ТЕЦ
На відміну від орендної моделі, Калуську ТЕЦ продавали на приватизаційному аукціоні. У 2021 році найвищу цінову пропозицію — 801 млн грн — подала компанія «Костанза». Серед учасників торгів були й інші гравці енергетичного ринку, зокрема компанії, пов’язані з Анатолієм Шкрібляком та Віталієм Кропачовим. Участь у торгах не означає отримання активу.
Хто контролював приватну теплову генерацію
Рінат Ахметов і ДТЕК — найбільша приватна група теплової генерації, яка консолідувала акції низки ТЕС. Ігор Гуменюк — особа, з якою медіа історично пов’язували покупця державного пакета «Донбасенерго». Анатолій Шкрібляк — бенефіціар, пов’язаний із оператором Черкаської ТЕЦ. «ТехНова» — колишній орендар Чернігівської ТЕЦ. Віталій Кропачов — підприємець із вугільними та енергетичними інтересами, чиї компанії брали участь у конкуренції за окремі активи.
Це різні за масштабом та юридичним характером історії. Власність на ТЕС, оренда ТЕЦ і участь у приватизаційному аукціоні не можуть подаватися як однакові форми володіння генерацією.
Не всю генерацію приватизували
Атомна енергетика залишилася під державним контролем через «Енергоатом», велика гідроенергетика — через «Укргідроенерго». Державі також належить «Центренерго». Висновки про приватизацію слід насамперед відносити до значної частини теплової генерації, а не до всієї електроенергетики України.
Довоєнну структуру ринку й питання конкуренції аналізувала Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD). Після російських ударів та окупації частини потужностей фактичний баланс виробництва суттєво змінився.
Що думають черкасці
На тлі розслідування «Антена» запропонувала читачам висловитися про майбутнє Черкаської ТЕЦ. В опитуванні проголосували 53 особи, одна відповідь припала на помилково доданий технічний пункт. Із 52 змістовних відповідей 48 (92,3%) підтримали різні варіанти зміни нинішньої моделі управління; четверо (7,7%) — її збереження.
Найбільше голосів отримала передача майнового комплексу Черкаській громаді — 17 (32,7%). За припинення оренди та повернення під державне управління висловилися 16 (30,8%), за націоналізацію разом із приватними активами — 12 (23,1%), за конфіскацію приватних активів у разі доведених порушень — троє (5,8%).
Опитування не є репрезентативним соціологічним дослідженням. Воно відображає позиції тих читачів, які вирішили проголосувати, і не дозволяє переносити результат на всіх мешканців Черкас. Але демонструє значний запит на перегляд нинішньої моделі серед учасників голосування.
Матеріал підготовлено як редакційний огляд. Історичні відомості про корпоративний контроль не слід ототожнювати з актуальним складом власників без перевірки реєстрів.