Архів позначки: Дніпро

Директор Золотоніського водоканалу розповів Антені технічні подробиці забруднення Золотоношки. Винуватець – Маслоробний комбінат

Очисні споруди Золотоноші – предмет активних обговорень громадськості далеко не перший рік. Скандальні заяви, відкриті кримінальні справи, взаємні звинувачення та політичний хайп – довкола цього об’єкту подібних речей інформаційне поле Черкащини бачило вдосталь. Проте, якщо абстрагуватися від цього, зрозуміти сам технологічний процес, висновок буде чіткий – очисні споруди працюють. Це доводить, наприклад, щорічний осінньо-зимовий період, коли вода на виході дійсно прозора та в цілому чиста (за нормативами, визначеними законодавством). Результат є? Є.

Але чому в інші періоди його нема? Чому серед громадськості сформувала чітка теза про те, що очисні споруди не працюють, а в усіх бідах населення міста та району винне виключно КП «Міський водоканал»?

Хто знайомий, або хоча б цікавився процесом роботи подібних об’єктів, той розуміє. Для решти головну проблему можна окреслити коротко – технологічна потужність. Бактерії, які фізично боряться із забрудненням, цілком здатні зробити в рамках людських побутових відходів. Але вони безсилі, коли до процесу підключаються промислові підприємства. Такі закони біології. Тому, наприклад, у Європі (куди ми так «активно» рухаємося), існує загальноприйняте правило – кожен виробник повинен мати локальні очисні споруди. Не маєте – не працюєте.

Як в українських реаліях? Основні забруднювачі на території Золотоноші відомі. Це – виробник морепродуктів «Сільвер Фуд», «Золотоніський маслоробний комбінат», колишній Птахокомбінат та центральна лікарня. Нові правила гри відразу прийняли не всі. Ціною штрафних санкцій та, в деяких випадках, призупинення діяльності, процес рушив з місця: підприємства нарешті почали будувати свої, локальні очисні споруди. Колективна ж відповідальність.

Проте й не все відразу змінюється в нашій країні. Такі вже традиції. Як тільки розпочався тотальний контроль якості промислових скидів, так відразу й починався скандал. Замість пояснення, чому не працюють локальні об’єкти, зазвичай відбувалося банально – підбурювалася громадськість. Винний, як відомо, тільки ж Водоканал. А ми? А що з нас взяти? Одні мають маленьке виробництво, котре ні на що не впливає. Інші повинні тільки людей лікувати і ваші відходи їх не турбують. Треті взагалі – платники податків і, вважайте, придбали індульгенцію.

Але живемо ми таки в демократичній країні. Тому жодне підприємство чи установа не можуть апріорі бути кращими, чи гіршими. Усі рівні. Для був вигаданий чудовий рецепт – встановлення так званих шаф для відбору проб відходів у системі водовідведення. Дуже просто та ефективно: за графіком відбирається проба, аналізується і, в разі якоїсь біди, накладаються санкції.

Інша річ, проби за узгодженим графіком зазвичай завжди в нормі. Не враховуючи, звісно, наявність сухого залишку, котра забруднювала систему. Але то дрібниці. Головне – просто катастрофічні аналізи під позапланових відборів. Аналізи, котрі працівники того ж Маслоробного комбінату просто відмовлялися підписувати. А там дійсно. Є такий цікавий показник – хімічне споживання кисню. Чим більший, тим більша та біда. Коли кисню у воді немає, нічого не живе не лише в ній, але й і в довколишній природі. Номінальна потужність міських очисних споруд – 400 ХСК. Показник після позапланових відборів – 1000… І це – екологічне лихо.
Як раніш писала Антена, виявлено джерело забруднення Золотоношки. Ним виявилося місцеве підприємство, що експортує свою продукцію до країн ЄС.

Забруднення Дніпра хімічними сполуками перевищує гранично допустимі концентрації в багато разів

Лабораторією гідрометеослужби відібрано проби води в акваторії Кременчуцького водосховища, – по кожній пробі визначено більше ніж 30 показників.

Результати визначень показують, що феноли перевищують ГДК у 3-7 разів, міді і цинку в 3-4 рази, марганцю в 16 разів

В організмі хижих риб, таких як щука чи судак, концентрація отрути є в 10 тисяч разів більшою, ніж у воді

Черкаськими правоохоронцями на Дніпрі затримано зухвалих браконьєрів

Групою браконьєрів виловлено в заборонений спосіб понад 80 сомів різного розміру та інша риба.Рибу було добуто із Кременчуцького водосховища незаконним шляхом. Сума завданиих збитків державі – більше 37 тисяч гривень

Дивіться також: На Черкащині пройшли навчання із керівниками пожежно рятувальних підрозділів

У Черкасах пляж «Смілянський» став безпечним для купання

Про це кореспонденти «Антени» дізнались у «Дирекції парків», яка опікується міськими пляжами. Раніше повідомлялось про заборону заходити у воду на усіх комунальних пляжах через високу концентрацію кишкової палички. Втім, відпочивальники продовжували купатися попри інформаційні повідомлення.

7 серпня виконано повторний лабораторний аналіз вони. Згідно з результатами рівень бактерій на Соснівському та Пушкінському пляжах у п᾽ять разів перевищує норму, а от на Митницькому – у межах норми. Там уже прибрали попереджувальні таблички.

У небезпечних зонах відпочинку лікарі радять не вживати їжу, адже кишкова паличка може викликати тяжку інтоксикацію організму.

Дивіться також: на черкаських пляжах купатися заборонено.

 

На Черкащині горіли острови

На території найбільшого з островів заповідного урочища Жовнінські острови, який розташований в межах русла річки Дніпро, виникла пожежа сухої трави та очерету. Про це інформує прес-служба УДСНС. Пожежа виникла 9 травня о 18:00. Сильним поривчастим вітром вогонь швидко поширився на велику площу і на час коли на місце події прибули рятувальники встиг охопити площу 1 га.

Із пожежею боролися 20 рятувальників з 6-ї Державної пожежно-рятувальної частини та Золотоніського держлісгоспу, які на кількох баркасах переправилися на острів. Пожежу, яка охопила значну площу вдалося ліквідувати лише о 2 годині ночі. Завдяки професійним та відважним діям вдалось запобігти поширенню вогню на увесь острів, площа якого становить майже 600 га.

Аналогічна пожежа яка потребувала застосування значних сил пожежних та лісників на цьому острові сталася у 2003 році, 8 травня. Тоді, вогонь крім трави та очерету встиг поширитися на хвойний ліс, пошкодивши загалом 70 гектарів насаджень лісового масиву на 12-кілометровому острові.

Дивіться також: В Липівському заказнику знов пожежі. 

Рівень води в Золотоношці наближається до критичного

Попри відкриті шлюзи, високий рівень води в Дніпрі не дозволяє швидко злити воду з долини річок Золотоношка та Суха Згарь. Малі річки вийшли з берегів та підтопили пасовиська та городи місцевих мешканців. Вода затоплює подвали.
За кілька днів рівень води в Дніпрі може піднятися і тоді подальший випуск води із Залотоношки та числеих каналів сане мождивим лише за допомогою насосів. Під загрозою опинилися кілька  сіл, серед яких Благодатне.

Зелена вода та мертва риба: Дніпро знову цвіте

Вже традиційно для кінця літа, вода на Дніпрі знову набуває характерного зеленого кольору, що викликає неприємний запах та масову загибель риби. Це пов’язане з тим, що у товщі води активно розпочинає цвісти синьо-зелені водорості.

Про цю ситуацію на своїй сторінці у Facebook повідомив заступник начальника Державної екологічної інспекції у Черкаській області Олександр Позняков.

«При значному збільшенні біомаси водоростей різко погіршується якість води, змінюється кольорова гама, кислотність, в’язкість, знижується прозорість, вода набуває неприємного запаху. Причина цвітіння — зниження швидкості течії, підвищення температури води, підвищення вмісту біогенних забруднюючих речовин, збільшення показників хімічного та біологічного споживання кисню, що неодноразово підтверджували лабораторні дослідження Держекоінспекції у Черкаській області.

Станом на 11 серпня 2017 року Державна екологічна інспекція у Черкаській області спільно із Держрибоохороною Черкаської області встановила три факти загибелі риби на території Чорнобаївського, Уманського та Городищенського районаів. Для з’ясування причин загибелі риби відібрано проби води», – зазначив Позняков.

Читайте також: Унікальні куточки Дніпра – річка Довгун в 15 км від Черкас, кришталева вода, мальовничі краєвиди