Оплески у залі довго не вщухали. Олег же, котрий лише 5 років тому залишив шкільний поріг, і цього дня прийшов у рідну школу разом з батьком та сестрою, своє звернення почав з подяки – подяки за підтримку, доки довгі місяці перебував у російському полоні, за листи і добрі слова, що у важкий час додавали сили і наснаги.
Відповідаючи на запитання учнів, Олег зізнався, що сумує за шкільними роками. Закликав усіх гарно навчатися. З посмішкою розповів і спогади про час, проведений у школі. Вчителька назвала Олега позитивом класу, та батько каже, що після повернення з російського полону додому син змінився: став більш серйозним і розсудливим.
Та, як запевнив Михайло Мельничук, Олег не планує залишати військово-морські сили України і вже у понеділок буде в Одесі на флоті. Сам Михайло, як і раніше, до закінчення війни обіцяє займатися волонтерською діяльністю, допомагаючи разом з побратимами хлопцям на фронті.
Урочисті миті продовжили на шкільному подвір’ї. Тут зібралися усі учні, вчителі, батьки та гості.
Урочисто підняли прапор України. Згадали цього дня і тих, кого не має поруч, бо віддали життя за Україну. Пам’ять випускника школи Олега Швеця, котрий загинув у 2014-му році, захищаючи територіальну цілісність України, присутні вшанували хвилиною мовчання.
Яким має бути козацький впоряд цього дня продемонстрували «Залізні вовки» та учасники всеукраїнського етапу військово-патріотичної гри «Сокіл. Джура» рій «Терен».
Завершили відзначення Дня українського козацтва в Смілянській школі №7 змаганнями юних джур. Свої знання, що є незамінними у житті, вміння та вправність, діти застосовували на станціях «Рятівник», «Козацький гарт», «Кульова стрільба», «Впоряд», «Ведун» та під час перетягування линви.
