Цього літа тема водопостачання у Смілі знову набула резонансу. Але цього разу — не лише через спеку та звичні графіки подачі води. Причиною скандалу стала пляшка з бурою рідиною, яку містянин передав на аналіз. Ця історія докотилася аж до трибуни Верховної Ради, але завершилась несподіваним поворотом.
Сміла, Черкащина. Високі температури, підвищене споживання, свердловини не справляються — і знову місто переходить на графіки подачі води. На цьому тлі у соцмережах з’являється відео: смілянин Олександр Гінкул несе на аналіз пляшку з мутною рідиною, схожою на квас. Згодом публікує протокол аналізу: вода не відповідає нормам.
Відео стає вірусним. У коментарях — шквал обурення, звинувачення влади та водоканалу у бездіяльності. Скандал розгоряється. Народний депутат демонстративно виносить ту саму пляшку на трибуну Верховної Ради.
Але що насправді було в тій пляшці?
Ми вирішили розібратись. У КП «ВодГео» підтверджують: Сміла має власну сертифіковану лабораторію, але пробу Гінкула там не досліджували. Працівники вирішили зв’язатися з автором відео та провести повторний відбір проб.
І тут ключова деталь: пан Олександр зізнається, що централізованою водою не користується — має власну свердловину. А ту саму бурого кольору воду він взяв… не вдома, а на подвір’ї приватного будинку на вулиці Павла Загребельного (колишня Тургенєва).
Фахівці пояснюють: після поновлення подачі, у перші хвилини з крана дійсно може текти замулена вода. Водоканалівці приїхали на місце, взяли зразки відповідно до норм, відправили у три різні лабораторії, зокрема й у Черкаську.
Результати чіткі: вода відповідає державним стандартам.
Отже, пляшка «квасу» в Раді — не доказ, а приклад медійної маніпуляції на емоціях. Скандал виявився перебільшеним. Проблема водопостачання у Смілі — реальна, але вирішується не гучними заявами, а модернізацією мереж, свердловин і насосного обладнання.
