Черкаська обласна рада вкотре опинилася на роздоріжжі. Після відставки голови Анатолія Підгорного депутати отримали шанс вирватися з політичного тупика. Але чи скористаються вони ним?

Черкаська облрада – єдина в країні, де за час скликання не змінився склад депутатського корпусу, Фото медіагрупа “Нова Молодь Черкащини” -“Дзвін”

Старий сценарій

Фракція «Черкащани» традиційно намагається утримати контроль над радою. Їхній висуванець — директор комунального готелю «Дніпро» Валентин Тарасенко, людина з орбіти колишнього очільника облради. Вплив «Черкащан» завжди був відчутним: у складі їхньої фракції багато представників аграрного бізнесу, і для них важливо залишатися при ухваленні рішень на рівні області.

Але саме цей сценарій — спроби продовжити стару модель управління — привів раду до конфліктів і фактичного паралічу. Сесії часто ставали заручниками кулуарних переговорів, а важливі для громади й навіть безпекові рішення зависали через боротьбу за вплив між Облрадою та очільником ОВА Ігорем Табурцем.

Альтернатива у військовий час

Інша частина депутатського корпусу вважає, що воєнні реалії вимагають іншого підходу. Тому все частіше звучить прізвище полковника Євгенія Курбета.

Курбет — кадровий офіцер, кандидат технічних наук, учасник бойових дій, відомий на Черкащині не лише як військовий, а й як організатор соціальних програм для місцевих громад. У 2020 році він став депутатом облради, нині очолює одне з головних управлінь Міноборони.

І, що важливо, згідно з нашим інсайдом, його кандидатуру готові підтримати одразу кілька політичних таборів: «Батьківщина», «Слуга народу», частина інших фракцій та позафракційні депутати. Це дає підстави говорити про зародження своєрідної нової більшості в раді — багатовекторної, але здатної поставити вище інтереси громади, ніж вузькопартійні амбіції.

Полковник Курбет (праворуч) та командир батальйону “Черкаси” Микола Радченко, Волноваха, вересень 2014 р.

Час зробити вибір

Рішення, яке приймуть депутати найближчим часом, покаже: чи залишиться рада майданчиком для політичного торгу, чи перетвориться на інституцію, що працює на громаду в умовах війни.

Вибір справді простий: або знову шлях старих домовленостей, або ставка на нову більшість і людину, здатну нести відповідальність у воєнний час. І це має бути військова людина.

Валерій Воротник

Від antenna