Сліди нападників ведуть на Черкащину…
В неділю, 28 серпня 2016 року у с. Стоянка в Київській області невідомі особи скоїли розбійний нападя напад на відому правозахисницю та громадську діячку Наталію Аваєву, яка серед іншого вела декілька резонансних судових справ в судах першої та апеляційної інстанцій на Черкащині, захищала інтереси редакції «Антени» від свавілля чиновників.
Після нападу Аваєва перебуває у лікарні, де їй наклали шви на голову та діагностували струс мозку.
Нападників було двоє. Один з них відволікав правозахисницю розмовою, а інший з розбігу наніс їй удар по голові ззаду, через декілька секунд після якого вона втратила свідомість. Одразу після удару один з нападників зазначив, що це їй останнє попередження, і що вона має припинити вести певне коло справ у суді. При цьому, цей нападник назвав ім’я замовника та наголосив, що «міліція їй не допоможе».
Напад на Наталію Аваєву пов’язаний з її професійною діяльністю та є повторним. При цьому, місцеве відділення поліції – Києво – Святошинський відділ поліції, як і у випадку першого нападу на неї, покриває сам факт злочину і намагається приховати обставини справи. Проте у випадку другого нападу покрити злочин виявилося не просто, і поліція вимушена була відкрити кримінальне провадження, оскільки правозахисниця потрапила у лікарню через службу Швидкої медичної допомоги та з травмами голови.
Тривалий час правоохоронні органи покривають злочинну діяльність нападників, то відмовляючись відкривати відповідне кримінальне провадження, то не реагуючи на заяви правозахисниці, то кваліфікуючи дії нападників за статтею Кримінального кодексу України, що передбачає найменше покарання. Так, після першого нападу на правозахисницю, яке мало місце в жовтні 2015 року, Києво – Святошинський відділ поліції тривалий час незаконно відмовлявся відкрити кримінальне провадження, а також не реагував на неодноразові повідомлення Аваєвої Наталії про погрози з боку нападників. Після другого нападу на Аваєву Наталію поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 статті 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження), що передбачає покарання за умисне легке тілесне ушкодження, тобто ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів – синець, подряпина тощо.
Правозахисниця пов’язує напади та погрози щодо неї з однією й тією ж самою справою, яка стосується незаконного заволодіння і захоплення земельних ділянок, до якої причетні держслужбовці, в т.ч. працівники Держгеокадастру. Пані Наталія замовником нападів на себе вважає особу, яка тривалий час входить до складу керівників Селянської партії України та яка у минулі роки працювала помічником у одного з народних депутатів від Партії Регіонів.
Перший напад на Наталію Аваєву відбувся в ніч з 19 на 20 жовтня 2015 року, коли у дворі її будинку, що розташований у Київській області, було підірвано її автомобіль, під який було кинуто бойову гранату. Подробиці цього нападу були викладені на сайті Цензор.Нет.
Внаслідок першого нападу постраждало лише майно правозахисниці. В 2015 році Аваєва Наталія заявила, що цей напад пов’язаний з резонансною цивільною справою, яка розглядалася на той момент в суді та була пов’язана з декількома кримінальними провадженнями. Окремі з цих кримінальних проваджень були порушені проти 7 суддів Апеляційного суду м. Києва та працівників Держземагенства у зв’язку з підробкою документів та втручанням в автоматизовану систему Держземкадастру.
В рамках цієї резонансної справи Аваєвій ї та її матері неодноразово погрожували з метою примусити правозахисницю відмовитися від ведення цієї справи та припинити її боротьбу проти незаконних дій суддів та працівників Держземагенства (тепер – Держгеокадастр). Зі слів правозахисниці, «послуги» суддів та держслужбовців у вигляді незаконних дій оплачувалися особою, яка незаконно заволоділа дуже престижними земельними ділянками у Київській області шляхом підробки документів та отриманням незаконних судових рішень.
В 2015 році правоохоронні органи, зловживаючи владою, покривали злочинні дії нападників на правозахисницю та замовника першого нападу, який, згідно з неофіційною інформацією, після розголосу інформації про напад, втік до Криму, а зараз переховується на територіях Польщі та Росії. Місцеве відділення поліції – Києво-Святошинського відділу поліції та СБУ тривалий час чинили перешкоди у відкритті кримінального провадження за фактом першого нападу. Це кримінальне провадження будо відкрито лише через значний проміжок часу. При цьому, лише в грудні 2015 року, майже через два місяці після підриву автомобіля правозахисниці, їй через суд вдалось відкрити кримінальне провадження за статтями 285-3 (створення терористичної групи), 285-5 (фінансування тероризму) КК України.
За фактом першого нападу на правозахисницю, ГПУ в листопаді 2015 року також відкрило кримінальне провадження.
Водночас, незважаючи на те, що справа за фактом першого нападу на правозахисницю Аваєву Наталію, перебувала у провадженні декількох правоохоронних органів – ГПУ, СБУ та поліції, яким було відомо ім’я замовника нападу, зловмисники не лише продовжували погрожувати правозахисниці, але й вчинили на неї повторний напад.
Це свідчить про те, що на мирній частині території України правоохоронні органи не надають захисту своїм громадянам, у т.ч. у резонансних справах. Така ситуація є наслідком злочинної бездіяльності та кругової поруки в органах влади. При цьому, в цій справі злочинці й не приховують, що, зокрема, поліція їх покриває.
Про те, наскільки тісно пов’язані особи в різних гілках української влади, свідчить, зокрема, той факт, що одним із суддів, стосовно якого в рамках резонансної справи, яку веде Аваєва, було відкрито кримінальне провадження, є суддя Апеляційного суду Київської області Журба Сергій Олександрович. Журба С.О. через чоловіка своєї матері – колишнього Голови Черкаської Облдержадміністрації, ректора Черкаського національного університету Черевка О.В. пов’язаний з колишнім Президентом України Ющенком В.А. Черевко О.В. є кумом Ющенка В.А.
На посаді судді апеляційного суду Журба С.О. став широко відомий після того, як він залишив в силі незаконне рішення суду першої інстанції про позбавлення права керування за поїздку наприкінці 2014 року до резиденції тепер вже колишнього Президента Януковича В.Ф. в Межигір’ї. Хоча громадські активісти звернулися із скаргами на незаконні дії Журби С.О. до відповідних установ, він залишився на своїй посаді. При цьому, в квітні 2016 року ВККСУ позитивно оцінила Журбу С.О., надавши йому право й надалі здійснювати правосуддя, про що також писали ЗМІ, у т.ч. Антикор.
До переведення на посаду судді Апеляційного суду Київської області Журба С.О. тривалий час працював суддею Соснівського районного суду м. Черкаси.
Очевидно, що ситуація навколо Наталію Аваєвої не лише є прикладом протистояння особи та злочинної системи влади, але й засвідчує протиправну бездіяльність правоохоронних органів, які покривають злочинну діяльність осіб, пов’язаних з владою, та високий рівень корупції в Україні. Фактично, Аваєва Наталія, захищаючи законність та борючись з корупцією, певною мірою виконує функції правоохоронних органів. Натомість у цій ситуації правоохоронні органи, які утворені та фінансуються державою, не лише покривають злочинців, які пов’язані з владою, але й не надають захисту своїм громадянам.