Архів позначки: археологія

Сиволап: Таємниці старих Черкас

В студії Антени з Валерієм Воротником історик, археолог, дослідник старовини Михайло Сиволап – археолог, дослідник старовини. Михайло Павлович розповів в студії про таємницю походження міста, про виникнення районів міста з дивними назвами і про старовинні замки на території міста, поховання проточеркащан, які жили тут в часи єгипетських фараонів.

Читати далі Сиволап: Таємниці старих Черкас

P.S. Стась Юрченко та Олександр Назаров про втрати, фейки і “Пантеру”

В гостях – завідувач сектору археології та охорони культурної спадщини ДІКЗ “Трипільська культура” Олександр Назаров. Відомий черкаський археолог, що з 2000 року займається пошуковою діяльністю. За цей час знайшов близько 4 тисяч останків солдатів.

Читати далі P.S. Стась Юрченко та Олександр Назаров про втрати, фейки і “Пантеру”

#ANTENNASTUDIO: Дмитро Куштан розповів черкасцям про історію міста Черкаси

Дмитро Куштан є співавтором (разом з Валерієм Ластовським) книги «Археологія та рання історія Черкас», у якій разом з колегою відкидають панівну раніше версію про те, що Черкаси виникли у кінці XIII століття, і стверджують, що за результатами археологічних розкопок місто виникло як литовський прикордонний замок у другій половині XIV століття, а походження назви слід шукати не в азійських коріннях, а у древніх європейських мовах.

Дивіться також: #ANTENNASTUDIO: Археолог Михайло Сиволап розкрив таємниці прадавньої історії Черкас

#ANTENNASTUDIO: Археолог Михайло Сиволап розкрив таємниці прадавньої історії Черкас

Люди жили на території міста Черкаси десятки тисяч років тому. Але їх назвати черкащанами неможливо. Про це розповів #ANTENNASTUDIO: відомий вчений-археолог, дослідник історичної спадщини міста, директор Черкаського археологічного музею Михайло Сиволап. Таємниці походження міста, всесвітній потоп, прадавній океан на місті Черкас – все, що ви ніколи не чули, але маєте знати про місто.

Власники домоволодінь на мальовничих схилах Дніпра зливають каналізацію прямо на вулицю

Забруднення природного середовища є кримінальним злочином. Однак десятки років у Черкасах чиновники цього не помічають.

У Черкаському музеї відкрилась виставка «На перетині культур»

Пастирське городище – видатна археологічна пам’ятка площею близько 25 га із шарами ранньоскіфського (VII–VI ст до н.е.), пізньоскіфського (IV- IIIст. до н.е.), пізньоримського (II-IV ст. н.е.) та ранньосередньовічного (остання чверть VII – середина VIII століття) часу, розташоване по обох берегах річки Сухий Ташлик в 3 км на захід від с. Пастирське в Смілянському районі Черкаської області.

Історія його дослідження нараховує майже 120 років та пов’язана з іменами цілої низки визначних українських археологів.

1898 року Вікентій Хвойка розпочав розкопки Пастирського городища, які було продовжено в 1930-ті, 1940-ві та 1990-ті роки Сергієм Коршенком, Іриною Фабриціус, Михайлом Брайчевським і Олегом Приходнюком.

З 2017 р. дослідження пам’ятки було відновлено експедицією Інституту археології НАН України під керівництвом А.В. Скиби. Основну увагу досліджень було приділено старожитностям доби раннього середньовіччя.

За всі роки було відкрито 50 ранньосередньовічних житлових чотирикутних напівземлянок площею 10–20м², виробничі й господарські споруди та ями , оборонні споруди, отримано величезний речовий матеріал.

Пастирське городище було великим ремісничим центром, де працювали високопрофесійні гончарі, ковалі, ювеліри. Ковальська справа представлена кузнею з повним набором ремісничих знарядь. Ювелірне ремесло засвідчене не лише сотнями знахідок фібул, наручних браслетів, скроневих підвісок тощо, які часто концентруються у вигляді скарбів, а й набором спеціалізованих інструментів. Ремісниками виготовлявся високоякісний гончарний посуд із лощеною орнаментованою поверхнею.

Багатий і неординарний археологічний матеріал, відомий з кінця 19 ст. і значною мірою, поповнений багаторічними дослідженнями вперше в достатньо повному обсязі зібраний довашої уваги на виставці.

Дивіться також: Мистецький дебют: тренер з кросфіту представила виставку картин.

Для черкаського археологічного музею шукають нове приміщення

З ініціативи депутата Ярослава Нищика це питання обговорювали на сесії міськради. Музей Середньої Наддніпранщини під керівництвом відомого археолога Михайла Сиволапа нині тісниться у маленькій кімнатці, в приміщенні кінотеатру «Україна». Тоді як колекція знахідок нараховує понад 50 тис. екземплярів, які складають історію розвитку людства від неандертальців і до наших днів.

На депутатське звернення керівниця департаменту економіки Ірина Удод повідомила, що запропоноване приміщення уже готове до передачі у комунальну власність і розміщення музею.

В свою чергу міський голова Анатолій Бондаренко запропонував розглянути приміщення колишнього банку, а потім «Самооборони» по сусідству з ПК «Дружба народів».

Рештки динозаврів та знаряддя неандертальців: у Черкасах відкрили унікальну археологічну виставку.

Археологічному музею у Черкасах бути

Багато років поспіль у Черкасах точаться суперечки навколо створення археологічного музею. Відомий місцевий археолог Михайло Сиволап зібрав власну колекцію знахідок, яка за кількістю експонатів може конкурувати з відомими закордонними. У незвичайний спосіб – через мережу “Фейсбук” він звернувся до новообраного міського голови Анатолія Бондаренка. Очільник міста відреагував миттєво. Вже ввечері питання створення археологічного музею у Черкасах було вирішено.

Фото – “Вчасно”.