Стали відомі назви п᾽яти проектів, які за результатами голосування одержали перемогу.

№32. “Облаштування тротуарною плиткою подвір’я Черкаської гімназії №9 №39. “Благоустрій алеї парку Комунальне некомерційне підприємство “Перша Черкаська міська лікарня

№28.”Створімо громадою умови для безпеки життєдіяльності малят у садочку

№26. “Спортивний зал імені Сергія Амброса”

і №9. “Потурбуйтесь про підростаюче покоління – облаштуємо майданчик для дітей.

Підбиваючи підсумки програми, її креатори таки зізнались у наявності адмінресурсу під час голосування, навіть розмежували його на негативний і позитивний.

Лише наприкінці підсумкової конференції з᾽ясувалися недоречності програми, такі як незаконне зібрання персональних даних.

Програму «Громадський бюджет» як піар-хід намагався втілити у життя колишній міський голова Сергій Одарич ще до виборів, але не встиг. Попри недосконалість на голосування були винесені досить цікаві проекти, які мають право на життя. І сподіваємося, будуть проголосовані депутатами, як те і має бути згідно із законодавством.

Мало хто з пересічних черкащан здогадується про існування в місті Черкаси так званої Громадської ради при міському голові. Створена вона була за каденції мерства Сергія Одарича з представників кількох громадських організацій. Ця дорадча структура мала б допомагати колишньому міському голові в питаннях співпраці з активістами та відпрацюванні різноманітних проблем міста. Однак навіть при найприскіпливішому вивченні ми так і не знайшли хоч якоїсь користі від роботи цієї установи.

Ввечері 16 грудня журналісти “Антени” разом із громадськими активістами, які не входять до лав «довірених» Одарича, намагалися з’ясувати, що робить у приміщенні Черкаського міськвиконкому ця рада.

Інтерес до роботи викликаний підозрами в тому, що попередній мер Одарич намагався використати Громадську раду в якості такої собі парасольки, мета якої була в імітації процесу співпраці з громадськістю міста та врахуванні їхніх інтересів при підготовці рішень радою. До цієї структури потрапили здебільшого ті, хто входив до близького оточення колишньго мера або лояльні до нього особи. Але міська опозиція до співпраці не запрошувалася, принаймні, в раді лунали лише поодинокі критичні зауваження в бік Одарича. Представники ряду громадських організацій, що в недалекому минулому були зайняті спробами змінити владу в місті Черкаси, прийшли на засідання з доволі простою пропозицією – рада має саморозпуститися, бо того, кому вони мали б надавати поради, вже при владі нема. Натомість має бути створена нова громадська рада з більш прозорими і ефективними інструментами роботи та більш демократичними принципами.

Вочевидь, майбутнє нинішньої громадської ради туманне. Міський голова Анатолій Бондаренко не був присутнім на її засіданні. Тим не менше, більшу частину часу ради було витрачено на обговорення вимог до новобраної влади – більшої прозорості та боротьби з корупцією. Тільки незрозуміло, навіщо повторювати те, що і без того зазначено в Законодавстві України.

Чимало часу було витрачено на обговорення кандидатури від громадськості на посади членів Черкаського виконкому. Присутні активісти, що вимагали перезавантаження дорадчого органу, нагадали присутнім, що вони насправді просто боряться за посади у владі і не приносять користі мешканцям міста. Після того вони в знак протесту залишили засідання Громадської ради, висловивши щире здивування тим, що після програшу Одарича у виборах у стінах Черкаської міськради продовжують функціонувати його кишенькові органи.

Нагадаємо, що на вимогу Сергія Тулуба міська рада свого часу віддала земельну ділянку,а обласна влада намагалася її контролювати, запобігаючи акціям протесту. Дивно спостерігати щось подібне в період демократизації країни. Слід нагадати працівникам обласної ради, що подібні вимоги не є законними, оскільки земля є публічним місцем і належить територіальній громаді. Попри наявність акту на землю на цій території діє Конституція України. Активісти намагалися пояснити подібне представнику балансоутримувача, але це було важко зробити, оскільки він не володів державною мовою.

Активісти стоятимуть на своєму, тож опоненти обіцяють подати позов до суду, рішення якого важко спрогнозувати. Оскільки він не пройшов люстрацію, чим викликає сумніви про законність його рішень.

З 1 по 14 грудня черкасці розподіляли міські кошти шляхом голосування за 39 проектів «Громадського бюджету». Обирали найбільш привабливий он-лайн або в приміщенні міськради. У будь-якому випадку від громадянина вимагали вказувати персональні дані, що апріорі є незаконним.

Віддати голос за проект вирішив і черкасець Ігор. Юнака здивував порядок голосування, який порушує його права.

Зважаючи на численні скарги черкасців ми звернулися до міського голови Анатолія Бондаренка з проханням прокоментувати незаконний збір персональних даних громадян під час голосування за громадський бюджет.

Що ж, перший млинець – нанівець. Крім того, виникає підозра наявності у концепції громадського бюджету корупційної складової. Оскільки поки невідомо, як втілюватимуться у життя проекти без наявності тендеру та хто буде їхнім виконавцем. Згідно з постановчою документацію розпорядниками коштів стануть департаменти міськради та бюджетні установи. Тоді чим відрізняється «Громадський бюджет» від звичного бюджету розвитку. За гучною назвою криється багато запитань та порушень закону. Сподіваємося, що нова влада відійде від популізму та дійсно залучить громаду до вирішення важливих для міста питань.