Архів категорії: Екологія

У Черкаському зоопарку знайшли кажана, нехарактерного для нашого регіону взимку

Про знахідку повідомили на офіційній сторінці зоопарку у фейсбуку.

Читати далі У Черкаському зоопарку знайшли кажана, нехарактерного для нашого регіону взимку

Держекоінспекцією виявлено порушення ПраТ «Юрія» дотримання вимог природоохоронного законодавства. Готується адміністративний позов

Державною екологічною інспекцією Центрального округу з 20 по 24 січня 2020 року було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «Юрія».

Читати далі Держекоінспекцією виявлено порушення ПраТ «Юрія» дотримання вимог природоохоронного законодавства. Готується адміністративний позов

Комітет ВРУ з екологічної політики та природокористування підтримав у другому читанні законопроект щодо заборони пластикових пакетів

«Можуть бути різні думки щодо «заборонити чи дозволити», але відмова від екологічно шкідливих рішень - це те, що нас характеризує як цивілізовану країну», - наголосив Олексій Оржель.

Читати далі Комітет ВРУ з екологічної політики та природокористування підтримав у другому читанні законопроект щодо заборони пластикових пакетів

За будівлею міської ради встановлені контейнери для відпрацьованих батарейок

Відпрацьовані елементи живлення та енергоощадні лампи можна викинути в контейнери за будівлею міської ради. Контейнери встановлені з боку автомобільної парковки ТРЦ Любава.

Читати далі За будівлею міської ради встановлені контейнери для відпрацьованих батарейок

Поблизу річкового вокзалу у Черкасах упіймали порушника з рибою на 12 тисяч гривень

24 січня 2020 року Черкаський рибоохоронний патруль викрив грубе порушення Правил рибальства. Подія сталася на Кременчуцькому водосховищі поблизу річкового вокзалу м. Черкаси.

Читати далі Поблизу річкового вокзалу у Черкасах упіймали порушника з рибою на 12 тисяч гривень

Ганна Сквиря намагається зробити місто більш чистим: вона збирає сміття, сортує його, пакує та відвозить на переробку

Дівчина вважає, що головне - це культура сортування сміття, яку треба запроваджувати повсякчас та якомога ширше розповсюджувати, починаючи з навчальних закладів.

Дивіться також: З 2017 року колектив лікувального закладу “Астра” назбирав 60 тисяч пластикових пакетів

Синоптики попереджають про зростання рівня забруднення повітря

Нинішня синоптична ситуація сприяє накопиченню шкідливих домішок в атмосфері. Тому з кожним днем зростає рівень забруднення повітря. Покращити ситуацію могли б опади, які вимивають шкідливі домішки з повітря, та вітер, який збільшує провітрюваність міста. Однак, на жаль, ні дощу, ні посиленого вітру на найближчий час не видно, повідомляє Черкаський гідрометцентр.

Будівництва нових курників «Миронівського хлібопродукту» на Черкащині можуть призвести до екологічного лиха

На Черкащині жителі деяких сіл опинилися на межі екологічної катастрофи. Все через плани будівництва нових курників "Миронівського хлібопродукту", більш відомих під маркою "Наша Ряба". Місцеві ще кілька років тому оголосили війну "курячому магнату", олігарху Юрію Косюку, який розширює виробництво, нехтуючи правилами екології та думкою місцевих жителів.

Дивіться також: Курники Косюка наступають: мешканці села Кумейки волають про допомогу!

Директор Золотоніського водоканалу розповів Антені технічні подробиці забруднення Золотоношки. Винуватець – Маслоробний комбінат

Очисні споруди Золотоноші – предмет активних обговорень громадськості далеко не перший рік. Скандальні заяви, відкриті кримінальні справи, взаємні звинувачення та політичний хайп – довкола цього об’єкту подібних речей інформаційне поле Черкащини бачило вдосталь. Проте, якщо абстрагуватися від цього, зрозуміти сам технологічний процес, висновок буде чіткий – очисні споруди працюють. Це доводить, наприклад, щорічний осінньо-зимовий період, коли вода на виході дійсно прозора та в цілому чиста (за нормативами, визначеними законодавством). Результат є? Є.

Але чому в інші періоди його нема? Чому серед громадськості сформувала чітка теза про те, що очисні споруди не працюють, а в усіх бідах населення міста та району винне виключно КП «Міський водоканал»?

Хто знайомий, або хоча б цікавився процесом роботи подібних об’єктів, той розуміє. Для решти головну проблему можна окреслити коротко – технологічна потужність. Бактерії, які фізично боряться із забрудненням, цілком здатні зробити в рамках людських побутових відходів. Але вони безсилі, коли до процесу підключаються промислові підприємства. Такі закони біології. Тому, наприклад, у Європі (куди ми так «активно» рухаємося), існує загальноприйняте правило – кожен виробник повинен мати локальні очисні споруди. Не маєте – не працюєте.

Як в українських реаліях? Основні забруднювачі на території Золотоноші відомі. Це – виробник морепродуктів «Сільвер Фуд», «Золотоніський маслоробний комбінат», колишній Птахокомбінат та центральна лікарня. Нові правила гри відразу прийняли не всі. Ціною штрафних санкцій та, в деяких випадках, призупинення діяльності, процес рушив з місця: підприємства нарешті почали будувати свої, локальні очисні споруди. Колективна ж відповідальність.

Проте й не все відразу змінюється в нашій країні. Такі вже традиції. Як тільки розпочався тотальний контроль якості промислових скидів, так відразу й починався скандал. Замість пояснення, чому не працюють локальні об’єкти, зазвичай відбувалося банально – підбурювалася громадськість. Винний, як відомо, тільки ж Водоканал. А ми? А що з нас взяти? Одні мають маленьке виробництво, котре ні на що не впливає. Інші повинні тільки людей лікувати і ваші відходи їх не турбують. Треті взагалі – платники податків і, вважайте, придбали індульгенцію.

Але живемо ми таки в демократичній країні. Тому жодне підприємство чи установа не можуть апріорі бути кращими, чи гіршими. Усі рівні. Для був вигаданий чудовий рецепт – встановлення так званих шаф для відбору проб відходів у системі водовідведення. Дуже просто та ефективно: за графіком відбирається проба, аналізується і, в разі якоїсь біди, накладаються санкції.

Інша річ, проби за узгодженим графіком зазвичай завжди в нормі. Не враховуючи, звісно, наявність сухого залишку, котра забруднювала систему. Але то дрібниці. Головне – просто катастрофічні аналізи під позапланових відборів. Аналізи, котрі працівники того ж Маслоробного комбінату просто відмовлялися підписувати. А там дійсно. Є такий цікавий показник – хімічне споживання кисню. Чим більший, тим більша та біда. Коли кисню у воді немає, нічого не живе не лише в ній, але й і в довколишній природі. Номінальна потужність міських очисних споруд – 400 ХСК. Показник після позапланових відборів – 1000… І це – екологічне лихо.
Як раніш писала Антена, виявлено джерело забруднення Золотоношки. Ним виявилося місцеве підприємство, що експортує свою продукцію до країн ЄС.

Виявлено ймовірного забруднювача річки Золотоношка – Золотоніський маслосирзавод

Схоже, що історія з багаторічним забрудненням річки Суха Згар, що впадає в Золотоношку, незабаром може завершитися гучним скандалом. Нагадаємо, що багато років в пойму ріки Золотоношка, розташовану на лівому березі Дніпра навпроти Черкас і яка є притоком Дніпра, потрапляють забруднені стоки. Вони фактично вбили екологію величезної території, площею в сотні квадратних кілометрів, у Золотоніському та Чорнобаївському районах Черкащини. Однак, попри кричущі факти, влада, екологічні служби та обласна прокуратура практично не реагували на екологічний злочин, що тривав майже десятиліття. За інсайдом "Антени", причиною була наближеність головного забруднювача до владних структур, які вперто не хотіли визнавати його винним, бо в результаті підприємство мало б заплатити мільйонні штрафи та сплатити компенсацію за завдану шкоду. Натомість ретельно переводили стрілки на Золотоніську міську раду, начебто міські очисні споруди зливають в Золотоношку нечистоти.

Цьогоріч ми вкотре вирішили знайти джерело забруднення. Це неважко зробити, прослідкувавши по току ріки, звідки витікають нечистоти. За допомогою сучасного дрону, оснащеного спектральною камерою, яка дозволяє вести спостереження через спеціальні оптичні фільтри, ми виявили, що нечистоти безпосередньо зливаються в невеличке болото, розташоване біля Золотоніського маслосирзаводу. З цього невеличкого болота, поблизу якого розташований хутір Згар, витікає річка Суха Згар та ще кілька безіменних каналів, які впадають в Золотоношку поблизу села Хвилівки.

Ми зателефонували на підприємство та спробували дізнатися у керівництва, чи то не їхня труба зливає в болото нечистоти.

Відповідь нас здивувала, однак ми перевірили і за цією локацією не виявили жодного інфраструктурного об’єкта, що мав би відношення до золотоніських очисних споруд. Отже, ми ще раз зателефонували людині, яку на заводі відрекомендували нам у якості головного інженера.

Після отриманої інформації ми зв'язалися з міським головою Золотоноші - паном Віталієм Войцехівським. Виявляється, що злив промислових відходів зафіксували і комунальники, після чого міський голова вранці 10 травня скликав термінову нараду.

Як цього разу буде розвиватися ситуація, ми невдовзі дізнаємося. Але те, що можна сказати вже зараз — потрібно кримінальне розслідування не лише екологічного злочину, але й бездіяльності компетентних служб області, яким тривалий час було відомо про забруднювача, але які ретельно покривали злочинців. Питання є також в першу чергу до обласної та районної державної адміністрацій, які в часи Порошенка фактично заплющили очі на екологічну катастрофу, що сталася в центрі України. Адже збитки від неї сягають мільярдів гривень. Сотні квадратних кілометрів пойми Золотоношки заповнені токсичним мулом та нечистотами, а власники підприємства, що стало причиною трагедії, продовжують отримувати прибутки.

 

Дивіться також: