Архів позначки: Дніпро

Причал №5 перетворили на черкаську “Венецію”

Незаконна забудова в межах 100-метрової берегової смуги Дніпра давно існує в Черкасах. Подалі від людського ока, за промзоною, в районі рафінадного заводу виросла черкаська "Венеція".

Читати далі Причал №5 перетворили на черкаську “Венецію”

Зі спуску №13 на вулиці Береговій у Дніпро зливаються стоки. Проте наразі вони візуально чисті і без запаху

Інформація про "жахливе забруднення" стічними водами, що витікають у Дніпро в районі вул. Берегової (Рафінадний завод), поширена екологічною інспекцією, наразі не підтвердилася. Журналісти телеканалу одразу після відповідної публікації у соцмережі виїхали на місце і побачили, що через старий зливовий колектор витікає візуально чиста вода в незначних обсягах, без запаху та кольору, ймовірно, дощового походження.

Читати далі Зі спуску №13 на вулиці Береговій у Дніпро зливаються стоки. Проте наразі вони візуально чисті і без запаху

Поблизу річкового вокзалу у Черкасах упіймали порушника з рибою на 12 тисяч гривень

24 січня 2020 року Черкаський рибоохоронний патруль викрив грубе порушення Правил рибальства. Подія сталася на Кременчуцькому водосховищі поблизу річкового вокзалу м. Черкаси.

Читати далі Поблизу річкового вокзалу у Черкасах упіймали порушника з рибою на 12 тисяч гривень

Роздягальні пляжу “Марина”, що на Героїв Дніпра, нагадують звалище

Біля роздягалень можна запросто наступити на недокурки, скло та голки від шприців.

Дивіться також: Журналісти натрапили на величезний смітник на околиці міста, який видно навіть із космосу

Держпродспоживслужба: На черкаських пляжах знову можна купатися

За результатами останніх досліджень, вода в місцях відпочинку черкасців відповідає нормативним вимогам за санітарно-мікробіологічними показниками

Понад тиждень тому в Дніпрі виявили небезпечну кишкову паличку, тому на пляжах Черкас були облаштовані таблички "Купатися заборонено".

Цвітіння води в Дніпрі ніяк не загрожує якості питної води

Головний інженер КП "Черкасиводоканал" розповів, яким чином дніпровська вода виходить з річки та потрапляє до кранів споживачів.

Очисним спорудам КП "Черкасиводоканал" вже понад 40 років. Саме за допомогою водозабору та праці його робітників споживач отримує чисту питну воду. Дніпро вже давно не є еталоном чистоти, тому доведення річкової води до стану питної вимагає значних зусиль та великих коштів.

Навантаження особливо зростає влітку, коли починається цвітіння води. Останні 5-6 років цей процес починається раніше.

Одна із причин цвітіння вод — надходження у водойми мінеральних, особливо фосфоромістких добрив, синтетичних мийних засобів, органічних забруднювальних речовин.

Що ж п’ють черкащани?

Дивіться також: З Дніпра до чашки: процес очищення черкаської питної води

У лікарні Мечникова в Дніпрі рятують тяжко пораненого бійця родом із Черкас

У лікарні Мечникова лікарі третю добу борються за життя пораненого бійця. Про це на своїй сторінці в Facebook написав головлікар лікарні Сергій Риженко.

23 червня 35-річний Олександр, родом із Черкас, отримав мінно-вибухове поранення поблизу Мар'їнки. Після поранення його доставили в реанімацію Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова.

Стан військового важкий: згоріле обличчя, вибите око, контузія, перебиті кисті руки і численні осколкові поранення. Зараз військовий підключений до апарату штучної вентиляції легенів і отримує препарати, що підтримують життєві функції.

25 червня вранці головлікар відзначив позитивну динаміку. Бійцеві належить ще кілька операцій за участю травматологів, нейрохірургів, лора та щелепно-лицьового хірурга. Сергій Риженко зазначає, що надії на одужання є.

джерело

Вздовж Дніпра через спеку гине дерновий газон

Дерновий газон, висаджений уздовж пляжу по вул. Героїв Дніпра, жовтіє та всихає через спеку. Для того, аби декоративна трава не загинула, її треба регулярно поливати. До речі, поливальна машина щоранку проїздить вулицею, але вода дістається лише асфальту.

Дивіться також: У Черкасах на вулиці Грушевського стелять газонне покриття

В Черкасах у Дніпрі вже зацвіла вода

Вода в Дніпрі за останні декілька днів вже встигла зазеленіти. Літня спека сприяє розповсюдженню мікроскопічних водоростей. Рятуючись від 30-градусної спеки, черкащани окуповують міські пляжі, не зважаючи на колір води.

Нагадуємо: щоб захиститися від теплового удару, треба якомога частіше перебувати  в тіні, носити головний убір та вживати велику кількість рідини. Не вживайте алкогольних напоїв та обережно поводьтесь біля води.

Директор Золотоніського водоканалу розповів Антені технічні подробиці забруднення Золотоношки. Винуватець – Маслоробний комбінат

Очисні споруди Золотоноші – предмет активних обговорень громадськості далеко не перший рік. Скандальні заяви, відкриті кримінальні справи, взаємні звинувачення та політичний хайп – довкола цього об’єкту подібних речей інформаційне поле Черкащини бачило вдосталь. Проте, якщо абстрагуватися від цього, зрозуміти сам технологічний процес, висновок буде чіткий – очисні споруди працюють. Це доводить, наприклад, щорічний осінньо-зимовий період, коли вода на виході дійсно прозора та в цілому чиста (за нормативами, визначеними законодавством). Результат є? Є.

Але чому в інші періоди його нема? Чому серед громадськості сформувала чітка теза про те, що очисні споруди не працюють, а в усіх бідах населення міста та району винне виключно КП «Міський водоканал»?

Хто знайомий, або хоча б цікавився процесом роботи подібних об’єктів, той розуміє. Для решти головну проблему можна окреслити коротко – технологічна потужність. Бактерії, які фізично боряться із забрудненням, цілком здатні зробити в рамках людських побутових відходів. Але вони безсилі, коли до процесу підключаються промислові підприємства. Такі закони біології. Тому, наприклад, у Європі (куди ми так «активно» рухаємося), існує загальноприйняте правило – кожен виробник повинен мати локальні очисні споруди. Не маєте – не працюєте.

Як в українських реаліях? Основні забруднювачі на території Золотоноші відомі. Це – виробник морепродуктів «Сільвер Фуд», «Золотоніський маслоробний комбінат», колишній Птахокомбінат та центральна лікарня. Нові правила гри відразу прийняли не всі. Ціною штрафних санкцій та, в деяких випадках, призупинення діяльності, процес рушив з місця: підприємства нарешті почали будувати свої, локальні очисні споруди. Колективна ж відповідальність.

Проте й не все відразу змінюється в нашій країні. Такі вже традиції. Як тільки розпочався тотальний контроль якості промислових скидів, так відразу й починався скандал. Замість пояснення, чому не працюють локальні об’єкти, зазвичай відбувалося банально – підбурювалася громадськість. Винний, як відомо, тільки ж Водоканал. А ми? А що з нас взяти? Одні мають маленьке виробництво, котре ні на що не впливає. Інші повинні тільки людей лікувати і ваші відходи їх не турбують. Треті взагалі – платники податків і, вважайте, придбали індульгенцію.

Але живемо ми таки в демократичній країні. Тому жодне підприємство чи установа не можуть апріорі бути кращими, чи гіршими. Усі рівні. Для був вигаданий чудовий рецепт – встановлення так званих шаф для відбору проб відходів у системі водовідведення. Дуже просто та ефективно: за графіком відбирається проба, аналізується і, в разі якоїсь біди, накладаються санкції.

Інша річ, проби за узгодженим графіком зазвичай завжди в нормі. Не враховуючи, звісно, наявність сухого залишку, котра забруднювала систему. Але то дрібниці. Головне – просто катастрофічні аналізи під позапланових відборів. Аналізи, котрі працівники того ж Маслоробного комбінату просто відмовлялися підписувати. А там дійсно. Є такий цікавий показник – хімічне споживання кисню. Чим більший, тим більша та біда. Коли кисню у воді немає, нічого не живе не лише в ній, але й і в довколишній природі. Номінальна потужність міських очисних споруд – 400 ХСК. Показник після позапланових відборів – 1000… І це – екологічне лихо.
Як раніш писала Антена, виявлено джерело забруднення Золотоношки. Ним виявилося місцеве підприємство, що експортує свою продукцію до країн ЄС.