«Златодар» — один із найпроблемніших активів агентства. За даними YouControl, відкрито справу про банкрутство, підприємство має понад 40 млн. грн. податкового боргу, ухиляється від аудитів і регулярно не платить зарплату.
На елеваторі ДП «Златодар» у Золотоноші Черкаської області сталася крадіжка зернових. Залікова вага вкраденого — 5,5 тис. тонн. Власності втратили 30 агровиробників, які вирішили довірити зберігання свого врожаю державі. Згідно з журналістськими розслідуваннями, серед них Лебединський насіннєвий завод, «Агро-компгруп», «Агро плюс» та інші.
ДП «Златодар» входить до системи державного агентства резерву України. Його називають одним із найпотужніших підприємств держрезерву: на комбінаті працюють 214 осіб, зернова ємність — понад 97 тис. тонн.
Водночас «Златодар» — один із найпроблемніших активів агентства. За даними YouControl, відкрито справу про банкрутство, підприємство має понад 40 млн грн податкового боргу, ухиляється від аудитів і регулярно не платить зарплату. У жовтні 2020 року співробітники навіть погрожували перекрити дорогу — люди 3 місяці працювали безкоштовно.
Лише у лютому 2022 року Черкаська ОДА повідомила про повне погашення боргу, який на цей час досяг 1,4 млн грн. При цьому все свідчить про те, що гроші на підприємстві є. Наприклад, активи нинішнього директора Романа Шостака, згідно з декларацією, у 10 разів перевищують рівень офіційного доходу.
ЗМІ називають Нацагентство резерву одним із найкорумпованіших держорганів України. «Загадкові» зникнення зерна, нецільове використання елеваторів, тіньова оренда, розрахунки «повз касу» — неповний перелік порушень, які допускають чиновники.
У 2020 році збитки Держрезерву від корупційних діянь оцінювали понад 1 млрд грн. У різні роки на схемах ловили і «Златодар». Наприклад, у 2015 році тут «втратили» 112 тис. тонн зерна. У 2018 році тодішнє керівництво знизило заплановані показники доходів, щоб «перевиконати» план та легалізувати нечувану річну премію директора — понад 1 млн. Грн.
Крадіжка зерна на елеваторах — проблема національного масштабу. За оцінками KPMG, масштаби сягають 3% від обороту. В абсолютних цифрах це мільйони втрат. Найбільш гучний прецедент останніх років — крадіжка зі складів Держрезерву зерна на 800 млн. грн. Цей обсяг помістився б у 150 вагонах-зерновозах.
Як пояснював директор KPMG Єгор Місюра в колонці для профільного сайту Elevatorist, у більшості випадків для крадіжки з елеватора потрібна змова. До неї можуть входити директор, лабораторія, бухгалтер, охоронці та водії: «Використовувати для постійних махінацій одну людину без ризику швидкого викриття досить складно. Таким чином, змова є необхідною основою для переважної більшості випадків крадіжки на елеваторах».
Масштабні махінації із зерном провертають не лише у структурах держрезерву, а й у головному «корупційному монстрі» агроринку — Державній продовольчо-зерновій корпорації. Попереднього керівника, Андрія Власенка, затримали під час спроби залишити Україну. Йому інкримінують спричинення ДПЗКУ збитків на $57 млн.
Ідентично завершилися кар’єри багатьох його попередників. «У 2012 році уряд України підписав договір із Китаєм про кредит розміром $1,5 млрд. Після цього і почалося масштабне розкрадання грошей. На закупівлі зерна та продовольства наживалася абсолютно кожна політична сила, яка була при владі в Україні… Що ми маємо зараз? ДПЗКУ — банкрут, кредит вона виплачувати не зможе. Цим займеться держава», — написав експерт, радник голови Львівської ОДА Андрій Табінський, додавши, що цього року на виплату передбачено 6,9 млрд. грн.
На думку іншого експерта, голови Всеукраїнського конгресу фермерів Івана Слободяника, крадіжка зерна на Златодарському елеваторі може бути однією з ланок масштабної корупційної схеми. «Багатомільярдні махінації ДПЗКУ зав’язані на експорті. Поки Україна вирощує та експортує зернові, чиновники намагатимуться нагріти на цьому руку. Чим більший експорт, тим більше грошей можна привласнити. Дивлячись на те, що відбувається на ринку, не можна виключати, що зерно вивозять із елеваторів, у тому числі й із золотоніського, на користь корупціонерів у керівництві ДПЗКУ», — повідомив експерт.
Та хоч би хто стояв за крадіжкою в «Златодарі», він завдав колосальних збитків усьому АПК. Для десятків обкрадених агровиробників втрата врожаю може стати фатальною: бізнес ослаблений пандемією, не отримує держпідтримку та виживає лише за рахунок вигідного продажу того, що виростив. Другий аспект — криза довіри, що наростає. На складах елеваторів ДПЗКУ зберігаються сотні тисяч тонн зернових та олійних, зібраних українськими аграріями. Завдання держави в особі корпорації — забезпечити збереження та якість цього товару, гарантувати продовольчу безпеку. Проте реальність говорить про протилежне: крадіжки на державних елеваторах відбуваються частіше і в більших масштабах, ніж у приватних. Це підриває довіру до всієї системи, де «хочеш зберегти врожай — не зв’язуйся з державою» стає загальним правилом.
