У певних колах черкаських політичних “еліт” другий день не стихають суперечки: хто здав те, що буцімто група активістів планувала захопити Свято-Михайлівський собор у Черкасах у ніч на 30 вересня. Під підозрою опинилися відразу три державні інституції: два правоохоронних органи — Національна поліція і другий — самі знаєте яка… Та, звісно, обласна державна адміністрація. Але питання, чи дійсно хтось планував захопити собор, навіть не обговорюється, чи то міг бути спланований інцидент, організований Феодосієм з метою створення інформаційного приводу напередодні великого церковного свята для українців (російська церква святкує Покрову в іншу дату). Версій могло б бути більше, як і запитань, однак обговорюють лише “Хто?” і тикають один в одного пальцями.
Але трохи подробиць. Ми повідомляли, що ввечері 29 вересня біля Михайлівського катедрального собору в Черкасах зібрався натовп задля “захисту” російської церкви від “нападу невідомих бійців у камуфляжі” — саме так висловився митрополит Феодосій, звертаючись до вірян і закликаючи їх стати на захист храму. Він був максимально толерантним у висловлюваннях, адже кілька кримінальних справ, що перебувають у судах, уже навчили прислужника московської церкви думати над своїми висловлюваннями.
Та чи дійсно хтось планував на цю дату захоплення приміщення, невідомо, оскільки жодних рухів у цьому напрямку активісти, що переймаються цим питанням в Черкасах, не робили. Натомість ми маємо численні свідчення власновидців про те, що людей московські попи звозили до собору організовано. Серед “захисників віри православної” — черниці Красногірського монастиря, які є своєрідним спецназом рпц, яких кидають проти громад, що висловлюють бажання піти від москви до української церкви. Також із інших районів області було зібрано та організовано привезено до храму загін мисливців із вогнепальною зброєю — і цей факт є найбільш шокуючим у цій історії. У країні війна, але організовані групи озброєних людей вільно вештаються Черкащиною, і це зовсім не порушує режим воєнного стану, не несе жодної загрози питанням національної безпеки?
Один із активістів — Коршун Осмоловський, що став випадковим свідком події, звернувся до поліції із повідомленням, що біля собору великий натовп агресивних людей, частина яких озброєна. Про це він написав у своїй стрічці у фейсбуці. Однак реакція патрульної поліції виявилася вкрай дивною: вони приїхали на місце за викликом та не знайшли жодного порушення в організованому збіговиську, яке тривало і під час комендантської години. Натомість, за свідченнями власновидців та наших конфіденційних джерел, у центральній частині міста навколо Соборного парку почалися поліцейські “зачистки”: поліціянти зупиняли молодих людей, особливо тих, хто був у формі ЗСУ, перевіряли документи. Озброєні захисники віри московської не викликали у правоохоронців такої прискіпливої уваги. І це не те щоб насторожило, це роздратувало — не лише автора цього тексту, але й сотні активістів, ветеранів російсько-української війни, яких обурює зухвала та відверто антиукраїнська поведінка російської церкви.
Не коментує подію і очільник обласної військової адміністрації Ігор Табурець — подій під стінами Свято-Михайлівського собору наче й не було. Але чи не свідчить мовчання військового начальника Черкащини про зміну політичних пріоритетів влади? Якщо раніше поліція, принаймні, не заважала процесу переходу громад церков та соборів області до ПЦУ, то нині мова може йти про відверту підтримку московитів — невже зараз дозволено вільно і безперешкодно збиратися зі зброєю для “мирних” маніфестацій у комендантську годину? Дуже цікаво було б ознайомитися з нормативно-правовими документами.
Як стало відомо редакції “Антени”, доволі велика частина парафіян Свято-Михайлівського катедрального собору висловили чіткий і зрозумілий намір, щоб громада прийняла рішення про перехід до ПЦУ. Однак Феодосій та його поплічники поводяться з майном церковної громади, як із приватною власністю. Це типова поведінка московських попів, адже Києво-Печерську Лавру вони також уже приватизовували. Але рішучі дії влади припинили цей безлад. З огляду на нещодавно прийнятий закон, усі громади УПЦ МП мають прийняти рішення про перехід до інших конфесій або припинити свою діяльність. Законодавець дав доволі тривалий період для прийняття відповідного рішення, але в законі жодного слова немає про власність москви в українських містах — її неможливо забрати і вивезти з країни, перемістити на окуповані території Донбасу або в московію. Це власність не лише кремлівських попів, але й церковної громади, яка є частиною територіальної громади Черкас і, відповідно, будь-яка церковна споруда належить не митрополиту як фізичній особі, а містянам. Так було завжди, хоча активно ігнорувалося “отцями” церкви. Обурення ж патріотично налаштованих черкасців наявністю осередку фсб у центрі Черкас не має меж. Так само як і обурення діями поліціянтів та влади, що фактично покриває діяльність колаборантів.
Напередодні візиту Зеленського до Вашингтона містом активно поширювалися чутки, що силовикам та ОВА “дали команду” зупинити процеси вигнання московських священиків із церков, буцімто це свідчить про гоніння на християн і обурює республіканців у США. Однак питання рпц жодного разу не прозвучало в пресі і на офіційних зустрічах президента, не стало предметом обговорення на зустрічах. Тоді звідки виникла ця інформація? І тут пояснення дуже просте. Це спроба виправдати імпотентність обласної влади і підпорядкованого їй гарнізону силовиків області. Джерело чуток розташовано саме поруч із Михайлівським собором у Черкасах та є одним із елементів активного захисту інтересів московської церкви. Однак події останніх днів свідчать, що проблема значно ширша.
Українське суспільство не має тотальної прихильності до церкви. Це стосується не лише рпц, але й ПЦУ. Вплив церкви на громадську думку значно перебільшено. Церкви не наповнені вірянами, не мають таких великих доходів, щоб могли утримувати самі себе, не говорячи вже про монастирі. У молодої ПЦУ банально не вистачає священнослужителів, щоб організувати активну діяльність у приходах, що переходять під їхню юрисдикцію. Важко сказати, це твердження є правдивим чи також чуткою, поширеною ворогами України. Однак із упевненістю можна сказати, що московські попи ведуть активний та ефективний захист своїх інтересів, а в Черкасах перейшли вже й у відвертий наступ.
За інформацією джерела “Антени”, Феодосій планує подібні масові зібрання під стінами храму проводити постійно, розповсюджуючи чутки про начебто захоплення, що планується. Це буде відбуватися часто, перед кожним державним або релігійним святом. Кожного разу використовуватиметься як привід для поширення гучних заяв про гоніння християн українською владою. Але насправді, маю переконання, що у тій владі і досі є чимало прихильників саме московського патріархату.
Валерій ВОРОТНИК,
журналіст