Електоральні наслідки гіпотетичних президентських виборів
Анонімні опитування, проведені серед аудиторії в Телеграм “Антени”, показали цікаву картину розподілу симпатій виборців. Хоча такі результати не можна вважати репрезентативними соціологічними даними, вони демонструють тенденції, що відображають суспільні настрої на кінець літа 2025 року, і, як завжди, відповідають результатам загальнонаціональних анкетних опитувань, що проводяться зараз великими соціологічними агенціями.
Перший тур: Зеленський проти Залужного
За результатами першого туру лідером виявився Володимир Зеленський (33%). На другій позиції опинився Валерій Залужний (20%), який отримав право на вихід до другого туру. Петро Порошенко посів третє місце (14%), поступившись військовому генералу. Інші кандидати набрали від 2 до 9 відсотків — цього замало для серйозної конкуренції.
Цей результат уже свідчить про переформатування електорального поля:
- Зеленський зберігає ядро прихильників, які цінують його міжнародний авторитет та інституційний досвід.
- Залужний виступає як альтернативний символ довіри до армії та нових політичних облич, поступово перетворюючись на головного конкурента чинного президента.
- Порошенко втрачає можливість потрапити в другий тур, що означає ослаблення його політичної перспективи.
Другий тур: конкуренція «до дрібниць»
У другому турі результати виявилися надзвичайно конкурентними:
- Зеленський — 53%
- Залужний — 47%
Шість відсотків різниці — це не перемога «з запасом», а радше сигнал, що суспільство розділилося майже навпіл. За рахунок перетікання голосів Порошенка, Білецького, Буданова та частини Тимошенко Залужний отримує значну підтримку й фактично наздоганяє президента.
Це означає, що у випадку реальної виборчої кампанії другий тур став би найбільш драматичним і непередбачуваним з 2014 року.
Перетоки голосів: хто з ким
- Електорат Порошенка (14%) переважно тяжіє до Залужного.
- Прихильники Білецького (9%) та Буданова (7%) майже автоматично перетікають до Залужного.
- Виборці Тимошенко (9%) розділяються: частина за соціальну стабільність залишиться з Зеленським, частина підтримає «нове військове обличчя».
- Менші кандидати (Ярош, Притула, Гончаренко, Малюк) швидше схиляються до Залужного, але їхня кількість не є критичною.
У підсумку, саме центристи та виборці, які ще не визначилися, стають вирішальним електоральним ресурсом.
Наслідки для політичної системи
- Феномен Залужного — поява нового центру політичної сили, який може перетягнути на себе патріотично-проармійський електорат, що раніше голосував за Порошенка чи радикальніші проєкти.
- Зеленський зберігає позиції, але вже не домінує, як у 2019 році. Він стає «одним із двох» у великій конкуренції.
- Старі політичні бренди (Порошенко, Тимошенко) втрачають шанс повернутися у велику гру. Вони перетворюються на джерело голосів для сильніших кандидатів.
- Електорат роздроблений і втомлений, що створює ризик низької явки та високої ролі «чорних технологій» у кампанії.
Висновок
Гіпотетичні результати виборів показують: українська політика перебуває у фазі глибокого переформатування. Зеленський і Залужний фактично формують нову двополюсну систему. Від того, хто з них зуміє завоювати довіру «коливних» виборців, залежить результат другого туру.
Цей сценарій також демонструє: виборці готові до зміни еліт, але ще не визначилися остаточно, якого саме формату лідера потребує країна у воєнний час — досвідченого політика з міжнародною підтримкою чи генерала, який уособлює перемогу на фронті.
Обов’язково збережіть посилання на цей матеріал і згадайте його після виборів, що колись таким мають відбутися в нашій країні. Здається, цей результат вас вразить!
Редакційна стаття “Антени”