Питання цивілізованого поховання домашніх тварин у Черкасах обговорюють ще з початку 1990-х років. За цей час у місті змінилося кілька каденцій влади, однак жодна з них так і не запропонувала системного рішення.
Цей пост є доповненням до телевізійноно сюжету, що опубліковано на крок нижче.
Фактично місто досі не має легального і повноцінно облаштованого місця для поховання або утилізації домашніх улюбленців.
Одним із проєктів, який мав би вирішити проблему, стала піч-утилізатор на одному з комунальних підприємств. Вона призначалася для спалення медичних відходів та загиблих тварин. На її закупівлю, встановлення, проєктування, отримання дозволів і будівництво приміщення були витрачені мільйони гривень.
Однак обладнання так і не запрацювало.
Проєкт фактично завершився нічим, а ініціаторів витрат ніхто публічно не запитував, чому бюджетні кошти були витрачені без результату.
У різні роки також лунали пропозиції створити окрему ділянку для поховання тварин поблизу одного з міських кладовищ. Проте і ця ідея так і залишилася на рівні розмов.
Натомість у Черкасах почали стихійно з’являтися неофіційні місця поховання домашніх улюбленців.
Могили облаштовували у парках, лісосмугах вздовж доріг та зелених зонах. Часто тварин ховали просто в неглибоких ямах, іноді ледь присипаючи землею. При цьому частина тварин могла померти від інфекційних захворювань.
Санітарні служби та поліція на такі випадки практично не реагували, хоча законодавство передбачає відповідальність за порушення правил поводження з біологічними відходами.
Фактично жодних системних спроб притягнути до відповідальності порушників або посадовців, відповідальних за цей напрям роботи в міській владі, не було.
Як насправді у Черкасах утилізують померлих тварин у більш-менш легальний спосіб — знають небагато містян. Водночас про такі варіанти добре поінформовані комунальники та ветеринари. Але, за їхніми словами, великого попиту на такі послуги немає.
Одним із найвідоміших неофіційних місць поховання тварин у місті є територія на вулиці Руставі. Подібні цвинтарі існували і в інших районах міста.
Наприклад, свого часу кладовище домашніх тварин було в парку Перемоги. Його знесли більше десяти років тому рішенням керівництва комунального підприємства «Дирекція парків».
Ще одне місце поховання зникло після того, як на зеленій зоні іншого мікрорайону були зведені складські приміщення одного з великих ритейлерів.
Ймовірно, подібна доля може очікувати і поховання тварин на Руставі.
Ця територія опинилася в центрі тривалого земельного конфлікту між Черкасами та сусідньою Руською Поляною. Після суперечливого та, як стверджують критики, корупційно обумовленого розмежування меж міста і прилеглих громад ділянка перейшла до Руськополянської громади.
За інформацією джерел, земля має приватного власника і виділена під ведення особистого селянського господарства.
Нещодавно навколо території з’явився паркан, що може свідчити про підготовку до будівництва або інших господарських робіт.
Формально позиція власника виглядає юридично бездоганною. Поховання тварин на цій ділянці є нелегальними, а отже думка людей, які ховали тут своїх улюбленців, не має правового значення.
Коли в соціальних мережах починається хвиля обурення через можливе знищення кладовища тварин, опоненти ставлять логічне питання: чому власники тварин ховали їх практично в межах житлової забудови — поруч із гаражами, магазинами та дорогою?
Санітарні норми відносять тіла мертвих тварин до першого класу небезпеки. Для таких об’єктів передбачено суворі вимоги:
відстань до житлової забудови має становити не менше одного кілометра, а поховання повинні виконуватися за спеціальною технологією — із достатньою глибиною, гідроізоляцією та дезінфекцією.
Жодних таких умов у стихійних похованнях, очевидно, ніколи не дотримувалися.
Що відбудеться тепер — передбачити нескладно. Найімовірніше, ситуація завершиться черговим публічним скандалом.
Втім навряд чи це змінить наміри власника землі.
Звернення до міської влади також навряд чи дадуть результат. Адже формально ця територія не належить Черкасам, а самі поховання не мають законного статусу.
У підсумку місто вкотре стикається з проблемою, яку десятиліттями відкладали на потім:
у Черкасах досі немає цивілізованої системи поводження з тілами домашніх тварин.
І поки влада не створить легального та санітарно безпечного механізму поховання або кремації, стихійні кладовища з’являтимуться знову — разом із новими конфліктами.
Автор: Валерій ВОРОТНИК