Земля під великими містами може опускатися на кілька міліметрів або навіть сантиметрів щороку. Ці зміни майже непомітні для людей, проте їх фіксують супутники. Нове міжнародне дослідження показало, що просідання земної поверхні є поширеною проблемою мегаполісів.
Результати роботи опублікували 12 жовтня в науковому журналі Nature Cities. Дослідники проаналізували супутникові спостереження за 2014–2023 роки та склали карти руху земної поверхні для 465 великих міст світу.
Супутникова карта просідання земної поверхні в районі Мехіко, створена за даними місії NASA-ISRO NISAR. Джерело: NASA/JPL-Caltech/David Bekaert
Де земля просідає найшвидше?
Найбільш виражені процеси просідання виявили в містах Південно-Східної Азії, Західної та Центральної Азії, а також Північної Америки.
Один із найвідоміших прикладів — Мехіко. В окремих районах мексиканської столиці поверхня опускається приблизно на 22 сантиметри за рік. Це майже висота звичайної сходинки.
Причина значною мірою пов’язана з особливостями ґрунтів і тривалим відкачуванням підземних вод. Місто розташоване на місці давнього озера, а зменшення запасів води під землею сприяє ущільненню ґрунтових шарів.
Чому це небезпечно?
Просідання землі відбувається поступово, але з роками може призводити до серйозних наслідків. Через нерівномірний рух ґрунту пошкоджуються фундаменти будинків, дороги, водопроводи, каналізаційні мережі та інша інфраструктура.
Особливо небезпечний цей процес для прибережних міст. Коли земля опускається, а рівень моря підвищується, ризик затоплень зростає.
Чи можна зупинити просідання?
Це залежить від причин. Там, де проблема пов’язана з надмірним використанням підземних вод, обмеження їх відкачування може сповільнити процес. Проте вже ущільнені шари ґрунту не завжди здатні відновитися.
Супутникові спостереження дозволяють визначати найбільш уразливі райони, відстежувати швидкість просідання та враховувати ці дані під час планування міської забудови.
Науковці наголошують: швидкість просідання неоднакова в різних містах і навіть у межах одного населеного пункту. Тому результати дослідження не означають, що всі мегаполіси опускаються однаково швидко або перебувають під однаковою загрозою.