Архів позначки: аліменти

Стягувачам необхідно до відділів виконавчої служби надати заяви з оновленими банківськими реквізитами в форматі IBAN

Для отримання коштів, стягнутих з боржників у межах виконавчих проваджень, всім стягувачам необхідно до відділів державної виконавчої служби надати заяви з оновленими банківськими реквізитами в форматі IBAN.

Читати далі Стягувачам необхідно до відділів виконавчої служби надати заяви з оновленими банківськими реквізитами в форматі IBAN

Мін’юст детально роз’яснив черкасцям особливості виконання рішень про стягнення аліментів

Завдяки вдосконаленню законодавства щодо захисту прав дітей та запровадження більш жорстких заходів примусового виконання рішень до неплатників аліментів, на даний час досягнуто значних результатів з примусового виконання рішень судів даної категорії.

Порядок стягнення аліментів в Україні регулюється Законом України «Про виконавче провадження» та Сімейним кодексом України, який передбачає, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Також за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Для добровільної сплати батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Він укладається у письмовій формі та нотаріально посвідчується.

За рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким вона проживає.

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених законом випадках – на приватних виконавців.

Після видачі судом виконавчого документа стягувач має право безпосередньо направити його до підприємства, установи, організації, фізичній особі – підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи або звернутися з письмовою заявою до органу виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження відносно боржника.

Порядок стягнення аліментів визначено статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, призначеному виконавчим документом, але не менше передбаченого Сімейним кодексом України мінімального гарантованого розміру, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У зв’язку із переглядом розміру прожиткового мінімуму у 2019 році, відповідно змінилися розміри аліментів.

Так, для дитини віком дo 6 років з 1 січня дo 30 червня 2019 року прожитковий мінімум складав 1626 гривень, з 1 липня дo 30 листопада – 1699 гривень, з 1 грудня становитиме 1779 гривень.

Для дітей вікoм вiд 6 дo 18 рокiв з 1 січня дo 30 червня поточного року прожитковий мінімум становив 2027 гривень, с 1 липня дo 30 листопада – 2118 гривень, а з 1 грудня – 2218 гривень.

Виконавчі дії здійснюються державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження належить стягувачу.

Якщо вжитими заходами місце проживання та місце роботи боржника не будуть встановлені, то державний виконавець зобов’язаний порушити перед судом питання про розшук боржника через органи внутрішніх справ. Повернення виконавчого документа стягувачу, у зв’язку з невстановленням місця роботи чи проживання боржника не допускається.

Якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога. Порядок призначення цієї тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника.

У разі стягнення аліментів як частки доходу боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи – підприємця відрахування здійснюються з фактичного доходу на підставі постанови виконавця.

Обчислення розміру заборгованості із сплати аліментів здійснюється щомісяця.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Також за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці інформація відносно боржників вноситься до Єдиного реєстру боржників (так звана ДОШКА ГАНЬБИ).

Крім того, виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника:

1) у праві виїзду за межі України;

2) у праві керування транспортними засобами;

3)у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

4) у праві полювання.

Вказані обмеження встановлюються до погашення боржником заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

У разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а саме:  несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання) державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів; за два роки – у розмірі 30 відсотків; за три роки  – 50 відсотків.

Вказані суми штрафів стягуються з боржника і перераховуються стягувачу.

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Курс на зменшення бюрократії: Мін’юст реалізував низку ініціатив для сприяння відповідальному батьківству

За І квартал 2019 року виконавчою службою на користь понад 9 тисяч дітей стягнуто майже 42 млн грн — вдвічі більше, ніж на І квартал минулого року

Ініціатива Мін’юсту «Чужих дітей не буває» — це два пакети законопроектів, які посилюють відповідальність неплатників аліментів

Злісним боржникам доводиться відповідати за невиконання батьківських обов’язків, зокрема, забороняється виїзд за кордон, керувати автомобілем, користуватися зброєю, полювати тощо

Державна реєстрація народження дитини тепер можлива у пологовому будинку. Ця послуга діє наразі в усіх областях України

Наразі Мін’юст працює над запровадженням сервісу е-малятко для віддаленого оформлення документів на новонароджену дитину, який запрацює вже до початку літа

Міністерство запровадило також податкову пільгу для сумлінних батьків, коли вони можуть зменшити розмір сплачених за навчання коштів завдяки поверненню частини сплаченого податку на доходи фізичних осіб

Раніше до знижки входила оплата в закладах професійної та вищої освіти. Відтепер податкову знижку можна отримати також на оплату навчання дитини в закладах дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти

Для отримання податкової знижки батькам потрібно зберегти відповідні квитанції, отримати від роботодавця довідку про доходи і подати податкову декларацію. Орієнтовний розмір податкової знижки нині складає 18% від фактично сплаченої суми

Дивіться також: Міністерство юстиції звертає увагу черкащан на правила реєстрації прав на нерухоме майно

Боржники із виплати аліментів відпрацьовуватимуть борги на КП «Черкаситеплокомуненерго»

Боржники з виплати аліментів виконуватимуть некваліфіковані роботи, за які нараховуватимуться кошти для оплати державній виконавчій службі.

На «Черкаситеплокомуненерго» вже відпрацьовує борги перший боржник.

Олександр Свіренюк: понад 125 млн грн боргів з аліментів повернено дітям Черкащини протягом 2018 року

«Стягнення заборгованості зі сплати аліментів – один з ключових напрямків нашої роботи. Законодавчі ініціативи #ЧужихДітейНеБуває, які були реалізовані у 2018 році, суттєво посилили відповідальність неплатників аліментів і продемонстрували вражаючий результат.

Завдяки запровадженню дієвих санкцій проти неплатників аліментів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває державні виконавці Черкаської області протягом 2018 року стягнули на користь дітей 125 338 847  млн грн. Проте ми не зупиняємося на досягнутому і продовжуємо захищати економічні права найменших українців.

Піклуватися про дітей – обов’язок кожного батька та матері. На жаль, багато хто забуває про це. Тому ми, маємо нагадати про батьківський обов’язок усім, хто, не виплачуючи аліменти, фактично вчиняє економічне насильство над власними дітьми.

З початку 2019 року наші виконавці стягнули з боржників 22  103 219 млн грн аліментів, у минулому ж році за аналогічний період було стягнуто 12 855 882 млн грн .

Міністерство юстиції продовжує активну роботу в рамках ініціативи «Відповідальне батьківство». Наразі окрім стягнення аліментів активно впроваджується проект з видачі перших документів малюків у пологових, який нині переріс у комплексну законодавчу ініціативу «Є-Малятко». Завдяки їй батьки зможуть отримати одразу 9 послуг, подавши лише 1 заявку.

Окрім цього, по всій Україні триває запровадження ініціатив, які допомагають батькам виховувати новонароджених українців: «Пакунок малюка» та «Муніципальна няня» – зазначив очільник Черкаської юстиції.

Покарали гривнею: держвиконавці стягнули майже 12 млн грн з черкаських неплатників

Стягнення виконавчого збору є одним із джерел наповнення Держбюджету. В обласному управління юстиції запевняють, механізм дуже дієвий. Аби не набратися неприємностей та не стати боржником, аліментників закликають вчасно здійснювати виплати, повідомляти про зміну місця роботи та проживання та в жодному разі не переховуватись від Закону, аби не поплатитися власним майном або свободою.

Дивіться також: яке майно конфіскували у черкаських боржників.

У Черкасах відбувся рейд по домівках злісних неплатників аліментів

Ловити порушників Закону прибули державні виконавці з Міністерства юстиції України. У Мін᾽юсті кажуть, що новий Закон є досить дієвим оскільки до боржників застосовується чимало обмежень, таких як: заборона користуватися транспортним засобом, виїздити за кордон та застосовувати чи зберігати зброю. Нині на Черкащині зареєстровано близько 17 тис проваджень про стягнення аліментів.

Так, з початку року в області з неплатників аліментів уже стягнуто 21,5 млн. грн. Часто боржники уникають відповідальності, переховуються від державних виконавців. Після низки попереджень майно все одно описують з метою реалізації, а особу оголошують в розшук.

Часто працівників ДВС зустрічають родичі неплатника. Як от Анфіса Сергіївна – колишня свекруха жінки, що покинула двох дітей і не сплачує аліменти. Куди поділась горе-невістка невідомо.

А от власника новенького таунхаусу на околиці Черкас Дениса Фомічова державні виконавці застали зненацька. Чоловік займався ремонтними роботами, коли до нього завітали непрошені гості. Спочатку неплатник намагався уникнути відповідальності та навіть втекти з місця події. Лише після виклику поліції вирішив зізнатися, що це він господар помешкання, який не сплачував аліменти 10-річній донці від першого шлюбу.

Журналістам Денис розповів про сімейну драму, як дружина втекла від нього з немовлям і подала на розлучення. За 10 років чоловік жодного разу не бачив рідну доньку і відмовляється з нею спілкуватися. Отож настав час відповідати за свої вчинки. Принаймні у грошовому еквіваленті.

Дивіться також: 5 ключових змін, що посилюють відповідальність за несплату  аліментів.

Негода спричинила стихійний лісоповал у Черкаському районі

Найбільше від снігопадів та вітрів 17-21 січня постраждали Дахнівка, Свидівок, Будище та Єлизаветівка. Лісівники вдаються до вимушеного зрубу та заготівлі деревини. Від аварійних дерев розчистили лише автошляхи, у глибині лісу ще сотні зламаних сосон.

Дивіться також: Черкаські комунальники відчайдушно борються з негодою.

 

5 ключових змін, що посилюють відповідальність за несплату аліментів

6 лютого набудуть чинності зміни до законодавства в частині посилення захисту прав дитини та вдосконалення примусового стягнення заборгованості. Загалом у цій «другій» реформі можна виокремити 5 ключових положень, які мають стимулювати платників аліментів до належного виконання своїх обов’язків.

Про це пише сайт “Закон і Бізнес”

Зміна №1: суспільно корисні роботи для боржника

На відміну від чинного регулювання, законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 7.12.2017 №2234-VIII запроваджується такий вид адміністративного стягнення за несплату аліментів, як суспільно корисні роботи.

Якщо сукупна заборгованість перевищить суму відповідних платежів за 6 місяців із дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, це потягне за собою виконання суспільно корисних робіт тривалістю від 120 до 240 год. (ст.1831 Кодексу про адміністративні правопорушення).

Протокол про вчинення боржником такого проступку складає державний виконавець і надсилає його до суду за місцезнаходженням органу ДВС (п.12 ст.71 закону «Про виконавче провадження»). Постанова про накладення стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання не пізніше від дня, наступного за днем набрання постановою законної сили (ст.3251 КпАП).

Вид суспільно корисних робіт визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Вони не можуть виконуватися більше ніж 8 год., а неповнолітніми — 2 год. на день. Роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним, жінкам, старшим за 55 років та чоловікам, старшим за 60 років.

Виконання таких робіт оплачується погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі, не меншому, ніж установлений законом мінімальний розмір оплати праці. Станом на 01.01.2018 в погодинному розмірі це становить 22,41 грн.

Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів здійснюватиме орган ДВС на вимогу стягувача. Протягом 10 днів він повинен видати довідку, що дійсна впродовж одного місяця з дня її видачі. Якщо стягувач чи боржник не згоден з розрахунком заборгованості, він має право подати відповідну позовну заяву до місцевого суду.

Уповноваженими на складення протоколів про вчинення такого правопорушення будуть лише державні виконавці.

При цьому ст.268 КпАП гарантує особі, яку притягають до адміністративної відповідальності, право оскаржити постанову у справі. Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що фіксує сам факт правопорушення, а не рішенням, що встановлює чи скасовує права та обов’язки. Таким чином, законодавство не передбачає такий спосіб захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, як оскарження протоколу про адміністративне правопорушення.

На відміну від громадських, суспільно корисні роботи мають на меті зробити оплатним видом адміністративного стягнення. Логічним є те, що кошти, отримані боржником за виконання таких робіт, будуть спрямовуватися саме на погашення боргу за аліментами (ст.3253 КпАП). Проте конкретний порядок перерахунку та його строки внесеними змінами не визначені.

У разі ухилення від виконання суспільно корисних робіт їх встановлений строк може бути замінений адміністративним арештом із розрахунку одна доба арешту — 15 год. невиконаних суспільно корисних робіт, однак такий арешт не може перевищувати 15 діб.

Труднощі доведення

Наразі в чинному законодавстві існує кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст.164 Кримінального кодексу). Зокрема, такі дії караються громадськими роботами на строк від 80 до 120 год., або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Разом з тим притягнення злісного неплатника до кримінальної відповідальності завжди було ускладненим і майже не здійснювалося.

У цілому запровадження адмінпокарання за несплату аліментів має сприяти більш відповідальному ставленню батьків до цього питання та використанню коштів, отриманих від виконання суспільно корисних  робіт, на виплату аліментів. Разом з тим для притягнення до відповідальності за ст.1831 КпАП перш за все необхідно встановити вину особи. Однак досить часто причиною існування заборгованості зі сплати аліментів є важке матеріальне становище платника, наявність на його утриманні інших дітей, батьків тощо. Тож довести винність дій (бездіяльності) боржника буде нелегко.

Із тесту закону №2234-VIII важко зрозуміти, до яких конкретно суспільно корисних робіт можуть бути залучені порушники. Чи буде вважатись адмінправопорушенням невиконання умов договору про сплату аліментів у визначеному ним розмірі? В якому порядку та в які строки гроші, отримані боржником за виконання суспільно корисних робіт, будуть спрямовуватися на рахунок органу ДВС.

Зміна №2: тимчасовий виїзд дитини за межі України

Сьогодні особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України (абз.2 ч.3 ст.313 Цивільного кодексу). Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування в цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску.

Без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків такий виїзд можливий у разі:

• якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;

• якщо в паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, котрий не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном (ч.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 27.01.95 №57).

Новою ч.5 ст.157 Сімейного кодексу тому з батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, надається право самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України при наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців.

Як зазначалося, наявність такої заборгованості має підтверджуватися довідкою органу ДВС. При цьому виникає певна законодавча неузгодженість, адже згідно із законом «Про виконавче провадження», приватні виконавці можуть брати до примусового виконання судові рішення щодо аліментів, однак довідку про заборгованість може видати тільки державний виконавець.

Водночас закон також не уточнює, який строк виїзду за кордон вважатиметься тимчасовим.

З «Перехідних положень» закону випливає, що порядок реалізації цього права буде деталізований у відповідних нормативно-правових актах. Зокрема, має бути визначено, хто та яким чином

контролюватиме тимчасовість виїзду дитини за межі України,  як на практиці органи Державної прикордонної служби пропускатимуть дітей за кордон на підставі ч.5 ст.157 СК. Утім, зазначені зміни нівелюють положення ст.141 СК стосовно рівності прав та обов’язків матері й батька щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Разом з тим вітчизняна судова система традиційно дотримується принципу неприпустимості розлучення дитини та матері, що останнім часом активно піддається критиці та громадському обговоренню. Тож у чоловіків, які бажають виконувати головну щоденну роль у вихованні своїх чад, шанси отримати відповідне рішення суду мізерні, якщо тільки мати дитини не зловживає алкогольними напоями, наркотичними засобами тощо. Отже, зміни значною мірою усувають батька від участі в житті та вихованні дитини, значно обмежують його законні права.

Законом фактично нівелюються й можливі положення нотаріально посвідченого договору між батьками щодо місця проживання дитини та порядку участі батьків у вихованні, адже додаткові права надаються тільки тому з батьків, з яким дитина проживає саме за рішенням суду. Незрозуміло, чи потрібно буде витрачати час і кошти та додатково визначати місце проживання дитини вже в судовому порядку.

Натомість у випадках, коли батько свідомо ухиляється від сплати аліментів, не дає дозволу на виїзд дитини за кордон з егоїстичних мотивів, нововведення дадуть матерям більше прав і можливостей, що в цілому позитивно позначиться на забезпеченні інтересів дітей.

Зміна №3: обмеження в праві виїзду боржника

Законом №2234-VIII передбачається можливість державного виконавця встановлювати тимчасове обмеження для боржника в праві виїзду за межі України за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму

відповідних платежів за 6 місяців. Причому — без відповідного рішення суду. Також держвиконавець може самостійно встановити таке обмеження у випадку невиконання платником аліментів будь-яких інших зобов’язань, покладених на нього рішенням суду або інших органів (посадових осіб). Відповідне нововведення передбачене ч.9 ст.71 закону «Про виконавче провадження».

Право виносити такі постанови отримали тільки державні виконавці.

Строк заборгованості для встановлення тимчасового обмеження на право виїзду за межі країни обчислюватиметься з наступного робочого дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому обмеження в праві виїзду за межі України може запроваджуватися на підставі рішень у різноманітних категоріях судових спорів, якими встановлений обов’язок боржника виконати те чи інше зобов’язання. Якщо стосовно заборгованості зі сплати аліментів чітко встановлено її суму, то з приводу інших можливих зобов’язань такий розмір законом не визначається.

Постанова направляється до виконання після закінчення строку, передбаченого законом для оскарження рішення, дії виконавця. Якщо ж дії виконавця були оскаржені, то постанова підлягає виконанню після розгляду справи відповідним судом, якщо останній її не скасує.

Рішення, дії або бездіяльність держвиконавця також можуть бути оскаржені в адміністративному порядку — до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований посадовець. Для подання скарги (до суду чи начальника відділу) відводиться 10 робочих днів із дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відзначимо: змінами до закону залишений без уваги порядок скасування постанови в разі сплати боргу за аліментами.

Таким чином, питання про тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України віднесено до відома держвиконавців, а не суду. При цьому зміна стосується не лише боржника у справах про стягнення аліментів, а й усіх інших випадків невиконання рішення суду (наприклад у разі наявності заборгованості за кредитом).

Разом з тим ст.32 Конституції гарантує кожному свободу пересування, право вільно залишати територію України. Без рішення суду питання заборони виїзду за кордон боржника залежатиме виключно від волі державного виконавця, в якого фактично немає повноважень обмежувати конституційні права громадян.

Зміна №4: нові засоби примусового виконання рішень

Крім обмеження в праві виїзду за кордон, до платника, котрий припустився заборгованості, яка перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців, можуть застосовуватися й нові тимчасові обмеження у праві:

• керування транспортними засобами;

• користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

• на полювання.

Ці важелі впливу передбачені новою редакцією ч.9 ст.71 закону «Про виконавче провадження». Такі обмеження діятимуть до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Водночас є й певні винятки для винесення таких постанов, що застережені в ч.10 ст.71 закону. Зокрема, не можна обмежувати особу в праві керувати транспортними засобами, якщо:

• встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;

• автомобіль використовується у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи або дитини з інвалідністю;

• боржник проходить строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або військову службу та виконує бойові завдання в бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції;

• сплата заборгованості за аліментами розстрочена або відстрочена в порядку, встановленому законом.

Знову ж таки, правом виносити зазначені постанови наділений тільки державний виконавець. Оскаржити їх можна в тому самому порядку, що й постанову про обмеження виїзду за межі України.

Конкретний порядок виконання вказаних обмежень змінами не регулюється. Проте згідно з п.3 «Прикінцевих положень» закону №2234-VIIIміністерства юстиції та внутрішніх справ протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим актом повинні розробити спільний нормативно-правовий акт щодо порядку взаємодії.

Попри те що зміни мають на меті підвищення відповідальності платників аліментів і недопущення виникнення заборгованості, закон не містить порядку дій держвиконавця щодо обмежень, які запроваджені відповідно до постанови про їх застосування. Так само не передбачений порядок скасування постанови про тимчасові обмеження прав боржника в разі сплати ним боргу.

Слід погодитися з позицією головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради, викладеною у висновку щодо цього акта, коли він ще був законопроектом №7277. Експерти зазначали: пропозиція щодо обмеження немайнових прав боржника за несплату аліментів є вкрай сумнівною. Адже такі обмеження можуть призвести до перешкод у своєчасній та повній реалізації особистих немайнових прав або права на захист життя та здоров’я (мета отримання дозволу на володіння зброєю). Крім цього, застосування таких засобів впливу на боржників, як тимчасове обмеження користування вогнепальною, мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, тимчасове обмеження боржника в праві полювання, є дискусійним, оскільки запропонований перелік стосується ухилення від сплати аліментів переважно чоловіками.

Зміна №5: пільги щодо сплати судового збору

З 6.02.2018 особи звільнятимуться від сплати судового збору в разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів (ст.5 закону «Про судовий збір»).

Наразі від сплати збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Щодо боржників, у яких є заборгованість зі сплати аліментів за 6 місяців, будуть застосовуватися нові засоби примусового виконання рішень

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» (проект №7277), повідомляє “Закон і бізнес”.

Зокрема, Законом встановлюється тимчасове обмеження таких осіб у праві виїзду за межі України, тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю, тимчасове обмеження боржника у праві полювання.

Окрім того, передбачено новий вид адміністративного стягнення – суспільно корисні роботи, які полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплатних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Законом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, законів України «Про дорожній рух», «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про судовий збір», «Про Національну поліцію», «Про виконавче провадження» та удосконалено порядок стягнення аліментів.