Архів позначки: Великдень

Черкащани зібрали Великодні смаколики для воїнів АТО

Служителі черкаської єпархії УПЦ КП вже третій рік поспіль організовують доброчинну акцію. Кажуть, цього разу відгукнулася рекордна кількість небайдужих.

Після освячення пасхальні наїдки попрямують на передову і принесуть захисникам крихту радості й миру з дому. Збір здоби триватиме й після Великодня. Приносити паски можна до Свято-Троїцького собору.

Дивіться також: На Черкащині стартувала акція «Подаруй паску воїнові».

У Черкасах стартує Великодній фестиваль

5 квітня у сквері відбудеться відкриття виставки вуличних інсталяцій міського конкурсу «Черкаська писанка – 2018». Сім великодніх дерев у Юності прикрашають іграшками та писанками.

Вже 9 квітня у межах фестивалю на черкасців чекає музично-розважальна програма «Весна воскресла –  Великдень принесла».

Низка заходів у сквері «Юність» та на Соборній площі міста відбудеться з 5 до 17 квітня, інформують у прес-службі КП «Дирекція парків».

Дивіться також: черкаська майстриня представила колекцію писанок «Вирій».  

Черкаси долучилися до щорічної загальнодержавної акції «За чисте довкілля»

З  30 березня  до 31 травня  триває двомісячник з благоустрою, озеленення та поліпшення санітарного стану. Міська влада запрошує всіх небайдужих черкасців приєднатись до генерального прибирання міста. Долучаться до спільної справи також працівники Черкаської міської ради. Усе сміття, зібране під час суботника у місцях загального користування, буде вивезено спеціалізованою технікою, яку забезпечує міська влада.

Дивіться також: Черкаські комунальники розпочали весняне прибирання. 

На Великдень у Черкасах буде тепло

Перша половина Страсної седмиці на Черкащині відзначиться невеликим похолоданням, а в другій – температура знову підвищиться до майже літніх значень +13..+18, але вночі буде прохолодно +2..+7º, повідомляє Черкаський обласний гідрометцентр.

На Великдень очікується надходження на Черкащину інтенсивного тепла з південного заходу. Опади НЕ прогнозуються. Вдень повітря прогріється аж до +17º, проте вночі прохолодно +1…+6º, тому відвідувачам великоднього богослужіння варто вдягатися тепліше.

До речі, стійкий перехід середньодобової температури повітря через +8, з яким і пов’язується завершення опалювального сезону, прогнозується одразу після Великодня. Однак, ночі ще будуть прохолодними, тому заклади соціальної інфраструктури, а особливо дитячі садочки та лікарні, ще декілька днів потребуватимуть опалення.

У квітні у зв’язку зі святами 2 понеділка будуть вихідними

З огляду на положення КЗпП і розпорядження Кабміну про перенесення робочих днів у 2018 році, понеділки 9 і 30 квітня стануть в Україні додатковими вихідними днями. Один із них доведеться відпрацювати в травневу суботу.

Цього року Великдень припадає на 8 квітня. Тому з урахуванням положення ст. 67 КЗпП про те, коли святковий або неробочий день збігається з суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого, тобто, на понеділок, 9 квітня.

Крім того, чотириденні канікули утворюються на Першотравень – з 28 квітня по 1 травня. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 1-р «Про перенесення робочих днів у 2018 році», робочий день 30 квітня роботодавцям пропонується зробити вихідним. Через це субота, 5 травня, стане робочим днем.

Скоро Великдень: черкаська майстриня представила колекцію писанок «Вирій»

Персональна виставка робіт Лідії Колесник відкрилась в обласному краєзнавчому музеї. Творчий доробок представлений витворами з традиційним орнаментом, авторськими візерунками та колекцією без барвників. Майстриня розповідає, що писанкарством займається, здебільшого, зранку до сходу сонця або уночі через брак часу. Адже Лідія виховує двоє дітей і працює вчителем образотворчого мистецтва у Черкаській спеціалізованій школі №18.

Дивіться також: У Черкасах вже готуються до Великодня. 

Вели́кдень, Воскресіння Христове, Паска — найдавніше християнське свято, головне свято богослужебного року, що встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа.

Вели́кдень, Воскресіння Христове, Паска (грец. πάσχα, лат. Pascha, івр. פסחпесах — проходження повз), Воскресі́ння Христо́ве (грец. Ἡ Ανάστασις τοῦ Ἰησοῦ Χριστοῦ; стцерк.-слов. Великъ дьнь, пол.Wielkanoc ) — найдавніше християнське свято, головне свято богослужебного року, що встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа.

На теренах України святкувати Великдень, як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття, з прийняттям християнства. Обидва свята збігалися у часі (весна, рівнодення) і стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, замінивши місцеві звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці і Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом — янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з’явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.

У «Британській енциклопедії» повідомляється: «Ані в Новому Завіті, ані в писаннях апостольських отців не існує вказівки відзначати свято Великодня. У перших християн не існувало поняття про святість особливих періодів»[4].

У «Католицькій енциклопедії» сказано: «Великдень увібрав до себе багато язичницьких звичаїв на честь повернення весни. Яйце є символом відродження життя ранньою весною… Кролик — це язичницький символ, і він завжди був символом родючості»[5].

«Великдень, як і Різдво… мають у своїй основі сонячний (солярний) характер, тобто пов’язані із дохристиянською вірою в народження нового Сонця як божества, що є запорукою життя на землі. (…) Отже, Великдень, у своїй першооснові —  це святкування приходу весни, свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя. (…) Великодні свята українців славні й своїми обрядами, що, без сумніву, є дохристиянськими»[6]. У святкуванні Великодня вбачають язичницьке коріння, котре сягає ще часів до зародження християнства. Зокрема в Україні в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями й були тісно пов’язані поминальні обряди навесні.

Існує думка[Джерело?], що євангельська подія — привід святкування Пасхи та пасхальних обрядів, запозичена у язичницьких та юдейських культах і вже в оновленому вигляді пов’язана з особою Ісуса Христа. Християнські богослови не визнають спорідненості Ісуса Христа з язичницькими воскреслими богами і вважають істинними тільки євангельські твори. Прихильники язичницького походження свята вбачають сутність язичницьких обрядів крізь християнське оформлення свята.

Сьогодні свято Великодня в Україні символізує також загальне відродження та оновлення світу. Збереглося багато звичаїв та обрядів, котрі здійснюються й досі, проте не мають прямого зв’язку з християнством.

За матеріалами “Вікіпедії – відкритої енціклопедії”

Настоятель парафії села Леськи звертається до прихожан

Священослужитель УПЦ КП вітає вірян з наступаючим святом Воскресіння Христового і запросив на службу в храм. Молитва почнеться у суботу, 15 квітня о 22.00.

Черкаське духовенство передало великодні дарунки у зону АТО.

Черкаське духовенство передало великодні дарунки у зону АТО

З ініціативи Черкаської єпархії УПЦ КП відбулася акція зі збору пасок та крашанок на передову. За декілька днів віряни з усієї області назбирали повну автівку пакунків. Перед відправленням священики прочитали молитву та освятили наїдки водою. На Великдень кожен українських захисник у зоні АТО зможе скуштувати шматочок Паски та долучитися до всезагального святкування.

Сквер «Юність» прикрасили у великодніх мотивах

Сквер «Юність» прикрасили до Великодня. Там розмістили ряд великих пасхальних крашанок та декілька яскравих святкових інсталяцій. Містяни охоче прогуляються та фотографуються біля прикрас.

Читайте також: Біля Черкаської філармонії балансуватиме скрипалька.