Архів позначки: туризм

У Черкасах відкрили «Крилату стежку»

Розумний туристичний маршрут розробили в рамках соціальної співпраці між мобільним оператором та Черкаською міською радою.  Стежка пролягає через 14 визначних місць та пам᾽яток. Стартову позначку із QR-кодом урочисто заклали на Соборній площі.

Долучитися до маршруту може кожен власник смартфону, що підключений до інтернету.  Для цього необхідно відсканувати QR-код і перейти за посиланням. На екрані гаджета з᾽явиться інформація про туристичний об᾽єкт та вказівник, де знаходиться наступне історичне місце.

До розумного маршруту уже долучилися Полтава, Ужгород, Чернівці, Львів, і тепер Черкаси. Міська влада закликає громадян берегти таблички із QR-кодами і не забирати їх на згадку.

Дивіться також: У Черкасах створять інноваційний туристичний маршрут. 

У Черкасах з᾽явилися туристичні вказівники

Цікаві елементи благоустрою з’явилися у центральній частині Черкас. Тут встановили чотири вказівники напрямку та відстані до об’єктів туристичної інфраструктури. Це відбулося у рамках виконання Програми соціально-економічного і культурного розвитку міста Черкаси на 2017-2019 роки, – повідомляють на сайті Черкаської міськради.
Елементи благоустрою розмістили за такими адресами:
• по бульв. Шевченка біля перехрестя з вул. Смілянською;
• по бульв. Шевченка біля перехрестя з вул. Святотроїцькою;
• по вул. Хрещатик біля перехрестя з вул. Байди Вишневецького;
• по вул. Хрещатик біля перехрестя з вул. Небесної Сотні.
Вказівники складають собою частину системи міської навігації, цільовим призначенням якої є надання жителям і гостям міста достовірної інформації про місцезнаходження того чи іншого туристичного об’єкту (пам’ятки архітектури та інші об’єкти загальноміського значення).
Навігаційні покажчики встановлені як окремий елемент благоустрою, інформація подана українською та англійською мовами з обох сторін стрілок.

Дивіться також: У Черкасах розфарбовують пішохідні переходи. 

Край мольфарів та коломийок: яка вона, туристична Буковина

В Україні чимало цікавих та вражаючих місць, щоправда більшість із них окрім природньої оригінальності завдячують популярністю вмілому менеджменту та рекламі. Для відпочинку туристи інертно обирають Приазов’я, Причорномор’я та Закарпаття. Та мало хто знає про казкові місця на Буковині. Від магії до реальності: тут є на що подивитися.

Спочатку навіть не віриться, що курорт знаходиться на Чернівеччині, а не за кордоном. Усе зроблено за вищим ґатунком. На території комплексу є декілька ресторанів, бенкетних залів, кафе, озеро, котеджне містечко та навіть ексклюзивна колекція ретро-автомобілів. Відпочинок від стандарт-класу до VIP люксу.

Не поступається масштабами туристично-розважальний та гірсько-лижний комплекс «Сонячна долина». Його родзинка – власний зоопарк. Для любителів активного відпочинку відкрито лижні траси, діють підйомники, прокат спорядження, працюють інструктори. Словом, казковий відпочинок у будь-яку пору року.

Наступний у маршруті – туристичний комплекс «Аква-Плюс», розташований на відстані 11 км від м. Чернівці. Це унікальне поєднання вишуканого відпочинку і мальовничої природи. Комфортні номери, затишний ресторан та родзинка комплексу – велике озеро із різноманітними водними розвагами. Взимку гостей запрошують до сауни на дровах та басейну.

До речі, про дрова: Буковина – це рекреація безкраїх лісів. Вирощувати та берегти деревину вчать у місцевому лісовому коледжі. Кажуть, справи кепські, та вони тримаються. Створили навколо навчального закладу ботанічний сад і проводять тут заняття. Окрасою коледжу є один з його корпусів – у минулому будинок лісовласника Орнштайна, збудований у 1900 році.

Дорогою вглиб Прикарпаття натрапляємо на урочище Лекече. Така собі садиба поміж гір, збудована в кращих гуцульських традиціях: з дерева та природного каменю. На території садиби розмістився музей гуцульського побуту, є сауна з басейном та камінний зал. Годують тут страшенно смачно, здебільшого, українськими стравами.

Поки куштували – незчулися як настала темрява. Карпати стали ще більш таємничими. Неподалік розташувалося Берегометське лісомисливське господарство – єдине державне підприємство в Україні, що розвиває лісово-гірський туризм. У гущавині Долішнього Шепоту натрапляємо на усамітнений будинок над потічком.

Після відпочинку можна заночувати у конторі лісництва, каже пані і показує магічний бік місцевих лісів, як от скеля мольфарів. Існує легенда: якщо торкнутися до неї долонями обох рук, то можна заволодіти світом, або не діждати дня завтрашнього. Ось така вона містична Буковина.

А попереду – буковинські вечорниці. Пригощає туристично-розважальний комплекс «Стіжок». Тут весело, смачно і затишно. Можна почути місцевих гуморесок, українських пісень, заспівати самому та навіть стати активним учасником обрядів. Ночувати пропонують у зручних номерах, для любителів потанцювати діє нічний клуб, розслабитися можна в оздоровчому центрі.

Та все ж основний маршрут зимовими Карпатами пролягає в бік гірсько-лижних трас. Дорогою до найбільшого буковинського курорту зазираємо до «Гостинного двору»: тут по-домашньому нарубані дрова, як іграшкові розставлені будиночки, кругом місточки, альтанки, а до небес тихо піднімається подих печі. Такі вони – ворота в Карпати. І ось перед нами те, заради чого сотні туристів долають сотні кілометрів: засніжені величні гори.

Хто накатався і змерз може погрітися біля справжнього вогню в колибі, або пообідати у ресторані. Для ночівлі – шикарні апартаменти у «Карпатській вежі», індивідуальні будиночки або ж унікальна «Хата із дикого дерева».

Приїхавши один раз на Буковину можна закохатися назавжди. Це край мольфарів, баноша, коломийок, таємничих гір і неосяжних лісів. Гуцули дружні до представників різних народів та національностей. Вони живуть у гармонії з природою і гостинно запрошують доторкнутися до місцевих традицій та глибокої історії буковинського краю.

Західне місто на ЧЕ: відомі та незвідані Чернівці. 

Західне місто на ЧЕ: відомі та незвідані Чернівці

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – це український Хогвартс, обличчя міста. Його забражають на марках, листівках та сувенірній продукції. Центральний корпус навчального закладу включено до списку Юнеско, як колишню резиденцію митрополитів. Нині пам’ятці архітектури 142 роки, всередині зберігся інтер’єр 19 ст. В холі – статуї, арки, мозаїка та декоративні сходи і колони. На другому поверсі – розташувалися розкішні зали: мармурова, блакитна і червона. Тут проходять конференції, церемонії нагородження та інші урочистості. Словом, ну дуже атмосферне місце, що відчувається в найменшій дрібниці.

У центральній частині Чернівців теж є на що погледіти, приміром, вірмено-католицький собор, збудований коштом громади. Тут донині можна почути орган під час проведення концертів та інших культурних заходів. Неподалік розташувався художній музей з декоративними фігурами та колонами, його фасад прикрашає унікальне панно. Будівля є пам’яткою архітектури національного значення.

Основну пішохідну вулицю Чернівців названо на честь української письменниці Ольги Кобилянської. Саме тут розташувалися невисокі старі будинки, невеликі крамниці, кав’ярні, сувенірні лавки та книгарні. Така собі типова вулиця у стилі західної Європи: вузенька, з бруківкою, кованими скульптурами, декоративними ліхтарями та затишними дворами.

З-поміж великої кількості закладів харчування вирізняється «Панська гуральня». Родзинкою закладу є збереження рецептів настоянок та пивоваріння часів Австро-Угорщини. Колись у підвалах будівлі таємно виготовляли алкоголь, обладнання збереглося донині, на стінах ще є масонські знаки, а куди ведуть підземні ходи досі не відомо нікому.

І це не єдине підземелля, яким славляться Чернівці. Виявляється, тут є власне метро. Так, вам не почулося. Тунель збудований наприкінці 70-х інженерами Київського метрополітену для відведення грунтових вод. Віднедавна об’єкт відкритий для туристів. Протяжність маршруту – 1200 м, діаметр тунелю складає трохи більше двох метрів, товщина грунту – від 16 до 40 м.

Рухатися вздовж тунелю можна лише у гумових чоботях, дощовику, з каскою та ліхтариком на голові. Адже навколо вода. Такі умови сприятливі для утворення сталактитів, з часом чернівецьке метро може перетворитися на справжню печеру. Подолавши небезпечний маршрут почуваємося переможцями і прямуємо на Соборну площу дивитися, як святкують чернівчани.

Як і скрізь, зі сцени лунають вітальні промови посадовців, поки містяни куштують смажене м’ясо запиваючи глінтвейном. Нарешті звучить: «Гей, ялиночка, гори» і на новорічній красуні сяють вогні. За словами заступника міського голови за останні кілька років внутрішній туризм до Чернівців зріс утричі. Лише цьогоріч на розвиток галузі спрямували 1 млн. грн. Найвідвідуваніші місця – національний університет та заклади гастрономії. Крім цього гостей приваблює зелений туризм на території області.

На відміну від центрального регіону, де села занепадають – на Буковині вони активно розвиваються. Тут варто побувати аби відчути національний колорит та повчитися у західняків правильно використовувати природні ресурси.

На Черкащині сталося цифрове перетворення

Тепер видатні храми можна побачити зсередини, а Дніпро з висоти пташиного польоту. Google Україна представив результати кампанії з підвищення інвестиційної та туристичної привабливості регіону за допомогою інтернет-інструментів. Зокрема, створено спеціальний сайт «Мандруй Черкащиною», де зібрано інформацію про найцікавіші для туристів місця в області. Також відзнято 3D-тури туристичними місцями, такими як дендропарк «Софіївка», заповідник «Чигирин». Буцький каньйон тощо.

На новоствореному сайті є можливість спланувати подорож, тобто скласти свій маршрут, або скористатися створеними раніше. Також черкащани відтепер можуть скаржитися на екологічні проблеми. Користувачеві потрібно лишень зробити знімок місця, позначити його на картах Google і відправити запит на веб-сайті. Система створить офіційне звернення  до державного органу, а користувач може стежити за реакцією на проблему у режимі он-лайн.

Важливою складовою компанії стала низка освітніх проектів для представників місцевого самоврядування, малого і середнього бізнесу, для державних службовців, бізнесу, викладачів та студентів. Ця кампанія є частиною проекту Google «Цифрове перетворення регіонів України».

 

Черкаський аеропорт реконструюють

Черкаське летовище увійшло до державної цільової Програми розвитку аеропортів до 2023 року в Україні. Півмільйона гривень освоєно на документацію із геології та геодезії, ще 2 млн. переспрямували з минулого року.

Столичний турист вражений красою черкаського Дніпра

Мандрівник зустрів схід сонця на Пагорбі Слави, опісля хлопець влаштував собі невелику екскурсію містом. Але основна мета Даниїла потрапити до Холодного Яру, що описаний у книзі Василя Шкляра «Залишинець».