Архів позначки: штраф

Держпраці оштрафувала автокооператив на 125 тисяч за неоформленого охоронця

Черкаський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову автокооперативу «Супутник» (м. Черкаси) до Управління Держпраці у Черкаській області.

При проведенні інспекційного відвідування з питань оформлення трудових відносин посадові особи Управління виявили, що до виконання обов’язків охоронця автокооперативу допущено особу без укладання трудового договору, повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Факт допуску працівника до роботи підтверджується матеріалами, зафіксованими засобами відеотехніки в ході проведення інспекційного відвідування.

Позивач, проте, стверджує, що вищевказаний охоронець є членом кооперативу, користується належним йому гаражем і здійснює виконання обов’язків охоронця, відповідно до статуту кооперативу, «на громадських засадах та на безоплатній основі».

Як встановлено фахівцями Управління, статут автокооперативу не містить положень щодо особистого забезпечення власниками гаражів охорони території автокооперативу на безоплатній основі.

За результатами інспекційного відвідування посадовою особою Управління на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України прийнято постанову про накладення на автокооператив «Супутник» штрафу у розмірі 125 190 грн за використання праці найманого працівника без укладання трудового договору.

Суд першої інстанції прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та визнав постанову Управління про накладення на автокооператив штрафу правомірною. Таким чином, позивачу доведеться сплатити штраф за порушення трудового законодавства.

На Черкащині розпочинається операція “Первоцвіти-2019”.

Щовесни на території України великих обсягів набуває торгівля ранньоквітучими весняними рослинами – так званими первоцвітами, нагадує заступник начальника Державної екологічної інспекції Центрального регіону Олександр Позняков.

Підсніжники та черемша – рахуються рослинами- первоцвітами.

З метою припинення збору, перевезення та торгівлі зникаючими первоцвітами щорічно проводиться операція «Первоцвіт», в рамках якої Державна екологічна інспекція Центрального округу спільно із працівниками Національної поліції, Державної лісової охорони, громадськими інспекторами з охорони довкілля, представниками органів виконавчої влади, громадськими організаціями та представниками засобів масової інформації проводить перевірки у можливих місцях продажу квітів, а також на залізничних вокзалах.

Збір червонокнижних рослин обійдеться громадянам у 340-510 гривень штрафу. Також передбачено покарання за завдану шкоду. За кожну зірвану рослину нараховуються збитки. Якщо рослина зірвана без коріння, тобто без цибулини, за неї необхідно буде сплатити 31 гривню штрафу. Якщо ж зірвана з цибулинкою, штраф за кожну становить 62 гривні.

Адміністративне стягнення також передбачене за продаж першоцвітів. Частиною 2 статті 88-1 Кодексу України про адміністративні порушення передбачена відповідальність від 1700 до 3650 гривень штрафу.
Спільні рейди екологів, лісників та правоохоронців на охорону первоцвітів тривають до травня.

Держпраці оштрафувала ФОП на майже 400 тис. грн

Постановою Управління на фізичну особу-підприємця накладено штраф у розмірі 372 300 грн за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування з питань оформлення трудових відносин.

Підприємець не погодився з правомірністю вказаної постанови та звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою про її скасування. Позовні вимоги обґрунтовував, зокрема, тим, що він не здійснює підприємницьку діяльність у закладі, де проводилось інспекційне відвідування, оскільки здав його в оренду.

На підставі поданих сторонами доказів судом встановлено, що з метою проведення заходу державного контролю, інспектор праці прибув до місця здійснення особою підприємницької діяльності. У закладі працювали 6 осіб. Проте, ні на усну, ні на письмову вимогу інспектора праці суб’єкт господарювання не надав документів, що стосуються предмету інспекційного відвідування, чим створив перешкоди у проведенні заходу державного контролю. За вказане абзацом 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у стократному розмірі мінімальної заробітної плати.

Твердження позивача про не здійснення ним підприємницької діяльності у вищевказаному закладі спростовано матеріалами судової справи. Суд з’ясував, що позивач передав в оренду лише частину приміщення закладу, відтак у іншій частині він здійснював підприємницьку діяльність, що також підтверджується наявністю цивільно-правових договорів, укладених між підприємцем та двома фізичними особами, згідно яких останні виконували у закладі обов’язки кухарів.

За результатами розгляду справи 16.01.2019 Черкаським окружним адміністративним судом ухвалено рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. Суд дійшов висновку, що постанова Управління є правомірною та скасуванню не підлягає.

З текстом судового рішення можна ознайомитись за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79404490

На черкаське підприємство накладено штраф у розмірі 5 584 500 грн за порушення вимог законодавства про працю

Інспектори праці Управління Держпраці у Черкаській області при проведенні інспекційного відвідування виявили, що підприємство (м. Черкаси) допустило до виконання трудових функцій п’ятдесят осіб без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, та повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби за місцем обліку його як платника єдиного податку, чим порушило вимоги ч.ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

На підставі акту інспекційного відвідування посадовою особою Управління винесено постанову, якою на підприємство накладено штраф у розмірі 5 584 500 грн – за фактичний допуск п’ятдесяти працівників до роботи без укладення з ними трудових договорів.

Підприємство оскаржило постанову у судовому порядку. Свої вимоги обґрунтовувало, зокрема, тим, що між ним та працівниками укладено цивільно-правові угоди на виконання робіт (надання послуг).

Черкаським окружним адміністративним судом 5 грудня 2018 року ухвалено рішення, яким у задоволенні позову підприємству відмовлено повністю. Суд дійшов висновку, що постанова про накладення на підприємством штрафу є правомірною та оскарженню не підлягає.

На переконання суду, основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір – це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов’язаний виконувати не якусь індивідуально визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Натомість, предметом цивільно-правових угод, укладених підприємством із фізичними особами, було виконання робіт охоронника, прибиральника, маляра, слюсаря, столяра, електромонтера, квіткаря, виховання та догляду за дітьми, медичного нагляду за дітьми, медичного нагляду та медичної допомоги дітям, фізичного виховання та догляду за дітьми, культмасового виховання та організації дозвілля для дітей, акомпаніатора, кухаря, помічника кухаря, офіціанта, бухгалтерського обслуговування, калькулятора тощо – тобто є процес праці, а не її кінцевий результат, оскільки вищевказані фізичні особи систематично виконували певні трудові функції відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк.

При цьому в укладених цивільно-правових угодах не визначено обсяг виконуваної роботи, а обумовлено у вигляді зобов’язання виконувати роботи (надавати послуги), тобто праця за цими договорами не була юридично самостійною, а здійснювалася у межах господарської діяльності підприємства з систематичним виконанням трудових функцій, що підтверджується отриманням оплати за виконану роботу щомісячно за фактичний період часу.

З текстом судового рішення можливо ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/78525962

Черкащанка намагалася підкупити патрульних

Інцидент стався на вулиці Благовісній біля центрального ринку. Водій автомобіля ВАЗ-2106 припаркувався з порушенням Правил дорожнього руху. Під час винесення постанови до службового автомобіля підійшла жінка і кинула патрульній на переднє сидіння 1000 гривень. Працівники викликали слідчо-оперативну групу. Патрульні опублікували відеозапис інциденту і радять черкащанам не пробувати повторити дії містянки.

Дивіться також: Черкаські патрульні знову піймали нетверезого водія. 

Охоронному підприємству Черкащини доведеться сплатити майже 8 млн грн штрафу за підміну трудових відносин цивільно-правовими

При проведенні інспекційного відвідування на приватному підприємстві, яке займається охоронною діяльністю на території Черкаської області, фахівцями Управління Держпраці у Черкаській області виявлено, що роботодавець уклав з 71 працівником договори цивільно-правового характеру, які мають ознаки трудових.

За підміну трудових відносин цивільно-правовими уповноваженими особами Управління винесено постанову про накладення на суб’єкта господарювання штрафу у розмірі 7 929 990 грн.

Нагадаємо, з січня 2018 року зросли фінансові санкції за порушення трудового законодавства. Фактичний допуск одного неоформленого працівника до роботи передбачає накладення штрафу у розмірі 111 690 грн.

Любителям палити суху траву загрожує адміністративна відповідальність і штраф

Навесні, коли сходить сніг і оголюється ґрунт, а також пізньої осені, влаштовують пожежі, спалюючи померлу траву. Суха торішня трава – не сміття, а безцінне живлення, житловий будинок, притулок, умови для життя, створені самою природою. Люди, котрі заявляють, що випалювання торішньої трави потрібне, помиляються самі і вводять в оману інших. Кожен акт підпалу – це є злочин проти тендітного світу природи.

Скрізь, де пройшов вогонь, не буде колишнього різнотрав’я. Територію, що звільнилася, захоплять бур’яни. При випалюванні трави гине уся корисна мікрофлора ґрунту, що призводить до зниження її родючості; знищуються багато комах, їх личинки, лялечки; горять кладки і місця гніздових птахів. Крім того: їдкий дим від спалювання трави шкідливий для людей. Особливо чутливі до нього алергіки та астматики. До того ж в сухій траві часто таїться сміття, небезпечне для спалювання, – пластикові пляшки, пакети. Відбувається забруднення повітря.

Чому не можна випалювати траву навесні і до чого це призводить

По-перше: лісові та торф’яні пожежі. Лісова пожежа – це страшне лихо. Окрім втрат вартості самої деревини, витрат на гасіння пожеж, сюди можна віднести втрати від зниження кількості кисню, фітонцидів, що виділяються лісом, погіршення якості, стану лісів, непридатність для використання їх в рекреаційних цілях та ін. Лісові пожежі знищують звірів, що живуть в лісах, і птахів, знижують приріст деревостоїв, збільшують вітровальність і послабляють лісові масиви, а потім деревостої, що усихають, стають осередком шкідників і хвороб лісу. Лісові пожежі несуть величезні економічні і екологічні втрати.

По-друге: руйнування екосистеми. В дикій природі усе передбачено так, щоб трава, кущі росли після зими самі, без пожеж. У нашому кліматі трава перегниває за зиму і не є перешкодою для молодої порості, а з часом перегнивають і гілки. Окрім цього, гілки в траві – прекрасне місце для гніздових птахів.

Під час випалювань вже починає рости трава, квіти. Кущі починають свій активний вегетативний період – тобто ростуть, хоча неозброєним оком цього і не видно. Таким чином, весняні випалювання шкодять траві й кущам. Після випалювань виживає і першою пускається в ріст, заглушаючи ослаблену і майже занапащену іншу флору, найгрубіша, найневибагливіша трава і бур’ян.

Гинуть насіння рослин і самої трави над поверхнею землі, на землі і насіння під землею. Насіння кожного виду рослин повинне проходити певний температурний режим для того, щоб зійти. Навіть незначне відхилення від норми може відбитися на їхній здатності проростати. Під час випалювання вони просто гинуть. Виживають лише кореневища рослин, що глибоко знаходяться в ґрунті. Але не усі рослини багаторічні. Багато з них – однорічні і розмножуються насінням. Гинуть багато комах, їх личинки, лялечки. У вогні горять усі живі істоти – сонечка, жужелиці, дощові черв’яки й інші, що винищують різних шкідників саду і городу, й ті, що беруть участь в процесі утворення ґрунту.

Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок і місць гніздових птахів таких як кряква, чирок-тріскунок, чайка, кропив’янка, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий, лісовий і чубатий жайворонки, луговий коник. Гніздовий період цих птахів починається на початку квітня.

При підпалі трави гине уся корисна мікрофлора ґрунту, у тому числі й та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам. На відновлення потрібен час, якраз найцінніший весняний час, коли рослини набирають силу.

У вогні можуть загинути і постраждати тварини, що плазують, земноводні; особливо новонароджені зайчата, їжаки, жаби. При сильній трав’яній пожежі гинуть практично усі тварини, що живуть в сухій траві та на поверхні ґрунту.При весняному випалюванні можуть ушкодитися дерева, особливо їх коренева шийка – дуже вразливе місце прямо над землею. Не говорячи про те, що дерева можуть просто згоріти, обгоріти від сильної температури бруньки, що набрякають весною, а це дуже шкодить дереву, навіть якщо воно виживе. Трав’яні пожежі завдають істотного збитку узліссям, підліскам лісу, знищують молоду деревну порість, служать одним з головних джерел пожеж в лісах і на торфовищах.

Дим від спалювання трави їдкий, темний, густий – він дуже неприємний людям, їсть очі, неприємно пахне. Алергіки його не переносять. А спалюючи траву в місті, ви спалюєте й ті солі важких металів, що осіли на листі, траві і викачані рослинами з ґрунту – такий дим просто отруйний. До того ж в покладах сухої трави і вітролому часто таїться сміття, у тому числі й не придатне, небезпечне для спалювання – пластикові пляшки і тому подібне. На забруднених радіонуклідами територіях в повітря з вогнем і димом потрапляють радіоактивні речовини, які вітром переносяться на значні відстані.

У сільській місцевості у вогні згорають залишки добрив і отрутохімікатів, утворюючи леткі токсичні органічні і неорганічні сполуки. При випалюванні трави уздовж автодоріг відбувається забруднення повітря важкими металами.

Трав’яні пожежі є одним з найважливіших джерел викидів в атмосферу вуглекислого газу, пов’язаних з господарською діяльністю людини.
Ґрунт упродовж тисячоліть продовжує накопичувати органічну речовину, виключаючи її з атмосферного кругообігу (рідкісні трав’яні пожежі, що трапляються в природі і без втручання людини, докорінно цей процес не порушують). Якщо ж пожежі стаються надто часто, то в атмосферу виділяється вуглекислий газ – не лише за рахунок згорання свіжої сухої трави, але й за рахунок часткового вигорання історично накопиченої в ґрунті мертвої органічної речовини. А значить – посилюється так званий “парниковий ефект”, що призводить до несприятливих змін і більш різких коливань клімату нашої планети.На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, а часто не відновлюється НІКОЛИ.

У весняний період в усіх регіонах України практикується самовільний підпал сухої природної рослинності. Подібні дії призводять до знищення біорізноманіття, особливо молодих особин тваринного світу.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про рослинний світ» та ст. 39 Закону України «Про тваринний світ» випалювання сухої природної рослинності без відповідних дозволів забороняється. Порушникам загрожує адміністративна відповідальність та ШТРАФ від 170 до 1190 грн.

Не випалюйте самовільно суху природну рослинність або її залишки. Суха торішня трава – не сміття, а безцінне живлення, житловий будинок, притулок, умови для життя, створені самою природою.

Любіть, шануйте, бережіть природу – вічне джерело нашого життя, нашої твердості та майбутнє нащадків!