Українські науковці отримали надчистий метал для атомних реакторів

Харківські вчені вдосконалили технологію виробництва цирконію, який використовують в атомній енергетиці.
Їм вдалося отримати метал чистотою 99,99%. Це важливо, адже навіть незначні домішки можуть впливати на міцність і надійність деталей реактора.
Спільно із запорізькими фахівцями науковці також виготовили експериментальні оболонки для ядерного палива.
Розробка може допомогти Україні налагодити власне виробництво важливих компонентів для АЕС. Проте поки що йдеться лише про дослідні зразки, а не серійне виробництво.

У Черкасах оновлюють вулицю Козацьку: набережна Дніпра стає доступнішою для прогулянок

У межах розвитку міської набережної триває реконструкція вулиці Козацької. Тут облаштовують проїжджу частину, нові тротуари та велодоріжки.
Оновлена вулиця відкриє зручніший шлях до мису перед мікрорайоном Митниця та зробить прогулянки вздовж Дніпра комфортнішими.
Як виглядає Козацька зараз — дивіться у відеосюжеті «Антени»:
https://antenna.com.ua/archives/67295

Місто, в якому живуть не лише люди: науковці склали незвичайний путівник тваринним світом Львова

Міські парки, старі дерева, водойми й навіть занедбані ділянки можуть бути домівкою для десятків видів тварин. Науковці Державного природознавчого музею НАН України дослідили тваринний світ Львова та його околиць і підготували довідник «100 тварин Львова і його околиць».
Результати виявилися цікавими. За підсумками багаторічних досліджень, у місті та його околицях історично зафіксували 197 видів птахів, 56 видів ссавців, щонайменше 13 видів земноводних і 10 видів плазунів.
Щоправда, не всі вони мешкають тут постійно. Частина птахів прилітає лише під час міграцій, а деякі види вже зникли з міської фауни.
До книги увійшли докладні описи ста видів тварин: їхні звички, харчування, вороги, особливості розмноження та охорони. Для деяких видів навіть склали карти місць розмноження.
А ще науковці пояснили, як правильно виготовляти штучні гніздівлі для птахів і підгодовувати їх узимку.
Дослідження показує, що місто є складною екосистемою. І навіть невеликий сквер може мати значення для збереження біорізноманіття.

Замість утилізації — переїзд на іншу вулицю. У Черкасах знайшли причіп, який роками стояв біля АТБ

Старий причіп, який роками стояв біля АТБ у районі «Д» та викликав невдоволення місцевих мешканців, несподівано знайшовся на вулиці Пастерівській.
Саме там, де цього року міська влада нарешті ліквідувала нелегальну стоянку старих вантажівок, журналісти «Антени» помітили добре знайомий об'єкт.
Виявляється, причіп нікуди не зник. Його просто перевезли з одного району Черкас до іншого.
Схоже, замість утилізації власник вирішив перекласти проблему на міську громаду. Мовляв, не дозволяєте торгувати з причепа — тепер самі з ним і розбирайтеся.
Виникає закономірне запитання: скільки ще цей металобрухт мандруватиме Черкасами і хто зрештою змусить власника прибрати його з міських вулиць?
Докладніше — у матеріалі «Антени»:
https://antenna.com.ua/archives/67304

В Україні зберегли рідкісну бронзову фігурку, яку раніше продавали на аукціонах під виглядом царя Давида

Невелика бронзова скульптура, знайдена на заході України, могла назавжди зникнути у приватній колекції. Натомість тепер її можна побачити в Музеї історії Галичини у Винниках.
Фігурка зображує музиканта, який грає на лірі. Її попередньо датують добою пізньої бронзи, а вік оцінюють приблизно у три тисячі років.
Найцікавіша деталь: раніше артефакт з'являвся на приватних аукціонах під назвою «Цар Давид на троні грає на арфі».
Однак археологи вважають таке визначення помилковим. За попередньою оцінкою, фігурка пов'язана з давньофракійським культурним середовищем.
У фракійських племен музиканти відігравали важливу роль не лише в розвагах, а й у ритуальному житті.
Завдяки меценату Тарасу Хмеловському скульптуру вдалося викупити й передати музею.
Тепер науковцям належить дослідити склад металу, уточнити датування та походження знахідки. Остаточна атрибуція ще попереду.

Українським державним документам хочуть надати власний почерк

В Україні презентували новий шрифт Zakon, який має стати альтернативою шрифтам російського походження в державних установах.
Його дизайн поєднує традиції українського письма із сучасною типографікою. Шрифт пропонують використовувати в офіційних документах та оформленні державної символіки.
Шрифт планують поступово впроваджувати в державних установах, використовувати в документах та оформленні державної символіки. А версія Zakon Text уже доступна для вільного використання.
Ідея не лише в тому, щоб замінити одні літери іншими. Йдеться про власну візуальну мову держави, навіть у таких звичних речах, як накази, довідки та офіційні бланки.

Штучний інтелект приносить Ілону Маску більше грошей, ніж уряд США

Компанія Anthropic, розробник чатбота Claude, стала найбільшим клієнтом SpaceX. За даними Bloomberg, у третьому кварталі 2026 року на неї припало 34,5% виручки космічної компанії Ілона Маска. Це більше, ніж SpaceX отримала від американських державних контрактів.
Але до чого тут космос?
Річ у тім, що SpaceX тепер заробляє не лише на ракетах і супутниках. Компанія надає Anthropic обчислювальні потужності дата-центрів у Мемфісі, необхідні для роботи та розвитку штучного інтелекту.
І суми вражають: із грудня Anthropic має щомісяця платити SpaceX близько $3,1 млрд. Контракти розраховані до 2029 року.

На Дніпропетровщині відновлюють електропостачання після російських атак

Унаслідок ударів по Дніпру та прилеглих населених пунктах без світла залишилися понад 350 тисяч абонентів.
Енергетики працювали всю ніч і вже повернули електропостачання частині споживачів. Відновлювальні роботи тривають.
Системи водопостачання та водовідведення працюють від генераторів.

Чи може Росія зруйнувати Кременчуцьку ГЕС? Що загрожує Кременчуку та Черкасам у найгіршому випадку?

Після чергових російських ударів по енергетичній інфраструктурі Кременчуцького району знову постає питання безпеки греблі Кременчуцької ГЕС. Її катастрофічне руйнування могло б мати важкі наслідки для населених пунктів нижче за течією Дніпра.
Що станеться, якщо греблю зруйнують?
За розрахунками служб цивільного захисту Кременчука, оприлюдненими ще 2024 року, у випадку катастрофічного руйнування греблі вода може досягти міста вже через 30–45 хвилин.
У зоні можливого затоплення опиняться центральна та правобережна частини Кременчука, а також навколишні населені пункти. За найгіршим сценарієм евакуації можуть потребувати близько 110 тисяч людей.
Це розрахунковий сценарій надзвичайної ситуації, а не прогноз того, що обов'язково станеться після ракетного удару.
Чи здатні російські ракети зруйнувати греблю?
Кременчуцьку ГЕС будували зі значним запасом міцності. Масивні гідротехнічні споруди значно стійкіші до зовнішніх ударів, ніж енергетичне обладнання станції.
Раніше «Укргідроенерго» пояснювало, що звичайний ракетний удар навряд чи здатний спричинити катастрофічне руйнування греблі. Водночас пошкодження затворів та інших елементів гідровузла можуть призвести до неконтрольованого витоку в
води й локальних підтоплень.
Експерти також нагадують, що катастрофа на Каховській ГЕС стала наслідком підриву споруди зсередини, коли російські військові контролювали станцію. Зовнішній ракетний удар — принципово інший механізм руйнування.
А що буде з Черкасами?
Кременчуцька ГЕС розташована нижче Черкас за течією Дніпра. Тому хвиля прориву в разі руйнування греблі рухатиметься від Черкас, у напрямку Кременчука та Кам'янського водосховища.
Отже, безпосередня загроза катастрофічного затоплення від прориву саме Кременчуцької греблі стосується передусім територій нижче гідровузла, а не Черкас.
Для Черкас можливі інші наслідки: зміна рівня води у Кременчуцькому водосховищі, порушення водопостачання, судноплавства та роботи прибережної інфраструктури. Їхній масштаб залежатиме від характеру пошкоджень.
Наскільки реальна катастрофа?
Найбільш імовірними наслідками російських ударів залишаються пошкодження енергетичного обладнання, втрата генерувальних потужностей та порушення роботи окремих систем гідровузла.
Повне руйнування греблі з утворенням катастрофічної хвилі оцінюється як малоймовірний сценарій. Однак це не означає, що будь-які пошкодження гідротехнічних споруд є безпечними.
Антена | antenna.com.ua

У лікарні Дніпра помер 40-річний чоловік, який зазнав тяжких поранень унаслідок російського удару по залізничному вокзалу. Медики боролися за його життя, проте врятувати постраждалого не вдалося. Кількість загиблих унаслідок атаки зросла до 15 осіб.