Сьогодні був на суді, де мала б бути розглянута апеляційна скарга на рішення про обрання міри запобіжного заходу Дмитра Кухарчука за відомими подіями, що сталися в Черкасах 9 березня 2019 року. Хочу написати відверто те, що думаю, в чому переконаний і до чого дійшов, спираючись на власний життєвий, юридичний, політичний та журналістський досвід.
Я свідомо проілюстрував свої звернення власною фотографією, що зробив у березні 2001 року під час акції “Україна без Кучми”. Сьогодні Україна підіймається проти президента Порошенка. Це така вже сформована традиція, що президентів треба виганяти коктейлями молотова? Ми майже тридцять років чекали президента, що не братиме хабарі, пересаджає соратників корупціонерів, натомість, не дочекавшись, країна неодноразово поринала у громадянські конфлікти, бо українці зривали злість на владу один на одному. Десятки тисяч загублених душ і скалічених доль. Можливо цього разу ми оминемо ці граблі?
Перше і головне. Подія сталася і її варто сприймати не інакше як частину історії, з якої розпочався крах режиму Петра Олексійовича Ян…Порошенка ))))
Те, що відбулося в Черкасах можливо зрівняти лише з кинутим свого часу яйцем в Януковича. Після Черкаських подій країна прокинулася. Петро Олексійович зі всім його адмінресурсом, надуванням щьок, мережами для підкупу виборців, бойовими групами є тінню “отца Гамлєта”, не більше. Його вплив на розвиток ситуації в країні мінімізований. Тепер мало хто вірить в #путіннападе та #агентикремля. Питання відходу від влади — є питанням часу. Не більше. Залишається відкритим те, яким чином він передасть владу, чи ні. Кому? Самі знаєте. А там всі гуртом якось розберемося.
Друге і не менш важливе. Українські силовики не готові за тирана йти під кулі та ставати катами власного народу. Ні, звісно є виняток з правила, бо відсоток одержимих садистськими прихильностями та фанатиків є крізь. І серед силовиків в тому числі.
Я уважно роздивлявся відео подій 9 березня і прийшов до висновку, що те, що тепер називають масовими безладами фактично було спровокованим самими президентом та його охороною протестом. Не стану нагадувати цитати з Декларації прав людини, де чорним по білому прописано право на протест (повстання) у випадку узурпації влади. Ні, наша країна ще зберігає видимість демократії і певні її інституції, Петро Олексійович ще не перетворив країну на корпорацію рабів. Але певні служаки, такі, як Юра прокурор (прикро таке бачити від фактичного “подєльника” Кухарчука по справі 9 березня, тільки 2001 року. Адже Луценко проходив по ній (тотожні обставини з кухарчуком, лише дата відрізняється на 18 років і в решті був виправданий та виведений з під відповідальності). Але сьогоднішні прокурори ліплять провальну справу Дмитру Кухарчуку. Навіть не ускладнюючи своє власне існування думками про судову практику аналогічних справ, не думаючи вже за рішення ЄСПЛ по абсолютно аналогічним справам! АУ! Прокурори???
Можливо хтось вже мріяв бути в підручних такого собі Юрія Віталійовича Берії??? А виявилося, все не так.
На одному з засідань по справі Кухарчука мені довелося відверто поспілкуватися з одним офіцером поліції. Насправді дуже корисний досвід. Даремно, частина суспільства сприймає копів як рудимент старої системи. Попри всі намагання реставрувати беркутівські традиції, подібне в Україні вже не є можливим. Так, повторююся, є винятки з правил. Але. Багато поліціянтів не гірше за демонстрантів бачать ситуацію в країні. Вони прагнуть тих самих змін що й протестуючі революціонери. Їх так само бісить корупція і політичні замовлення, що змушують виконувати.
Традиційно поліційні структури на місцях більше за інші правоохоронні структури зорієнтовані на команди зовсім не від міністра, а від політичного керівництва – фюрерів з ОДА, і зарвавшихся дрібних чиновників з РДА та різних численних управлінь. Вони намагаються давати накази силовикам і керувати за політичним алгоритмом.
Тому і маємо напередодні виборів стільки інформаційного шуму.
Але навряд чи вся ця система здатна і має бажання протягувати дискредитованого ПП на другий термін. Пам’ятаючи минулу люстрацію — малоефективну, але геморойну для пересічних служак, люди думають про майбутнє. Чиновники РДА та ОДА мріють не про Порошенка-2, а про те, як би взяти касу, що виділена на вибори і на кого б списати провину. Тут в пригоді стає конфліктність. Нацкорпус, поліція, що не зуміла зберегти.
Але чи все так на справді?
Події 9 березня показали штучність конфлікту між поліцією та нацкорпусом, що стався виклично в результаті недолугих дій охорони президента ну і звісно ганебною поведінкою самого гаранта. Чи могло бути інакше? Звісно так. Але подіяли старі стереотипи.
Хто першим застосував сльозогінний газ? Хто перший вдарив — протестувальники чи поліцейські? Чи тітушня з неформальної охорони президента, якійсь офіцер УДО? Насправді кожен злочин має прізвище. Саме ті, хото бив і протестуючих і поліцейських. Але їх немає і навряд чи будуть встановлені. Тобто справа по Кухарчуку і Братку приречена на довге висіння і закриття в суді за недоведеністю провини. А ще на сторожі протестувальників стоїть Європейське право та десятки свіжих рішень ЄСПЛ, які навряд чи судді при здоровому глузді наважаться порушувати.
Так хто льє на вогонь на вогонь конфлікту? Прокурори? Чиновники Ода?
Хто підставив генерала Лютого? Навіщо прокурори так ретельно виконують це політичне замовлення, що грає в Черкасах роль поганих провокаторів і імітуючи свою бурхливу діяльність, провокують громадянські конфлікти?
До речі, Валерій Лютий під час подій, що відбулися в Черкасах, як і багато інших офіцерів управляння НП поводився більш ніж достойно. Знаючи багатьох протестувальників особисто вони намагалися заспокоїти і вмовити. Це добре видно, на відео, де навіть один одного називають за іменами. Тому це не конфлікт. Це наслідок провокації.
На жаль, втручання тої самої прокуратури, зіграло фатальну роль, що виявилося в розпалюванні в Черкасах взаємної недовіри і конфліктності. І це протистояння між громадянським суспільством і силовиками погана річ.
Бо за тиждень настане час “Ч”, де кожен силовик змушений буде обрати з ким він. З президентом, що розколов своїми діями та бездіяльністю суспільство, чи з народом? Я переконаний, що черкаські силовики оберуть народ. Це навіть це не переконання, а передчуття.
Зараз вже варто всім разом думати про те, як відбуватиметься передача влади від корумпованого режиму Порошенка тим, хто виграє вибори. Я не хочу навіть акцентувати увагу на прізвищі, бо це зараз не грає особливого значення.
Зараз варто думати про те, як уберегти країну від анархії в дні безвладдя, які скоріш за все неминучі за певний період після виборів.
Нам всім слід вже думати як локалізувати банди мародерів, на які перетворяться вже нікому не потрібні бойові загони тітушні, яку намагався дехто застосувати на виборах.
А що стосується образ — то все можна вирішити потиснувши руки. Ми одне суспільство. Нас однаково всіх “нагрів” цей президент. І поліцейського, і нацдружинника, і продавця з ринку, і журналіста, і військовослужюловця ЗСУ. Тому нам всім ділити нічого. Ми всі однаково дивимся на корупцію в оборонній сфері і президентські бізнеси на крові українців. Годі!
Лютий і Кухарчук неодмінно мають потиснути один одному руки.
Непогано може б було влаштувати спортивний поєдинок? До речі, Валерій Лютий непогано боксує. Керівництво НК vs. керівництво НП? 5Х5? На території спортзалу Амброса? Готовий бути секундантом і організувати інтернет-трансляцію)
Народ, спробуйте подивитися на все з іншого боку і не грати в чужі ігри і за чужим сценарієм. Адже все це ми з вами неодноразово проходили. Спробуймо довести, що українське суспільство змінилося і почнемо з Черкас?
Валерій ВОРОТНИК,
журналіст, “Антена”
21 березня 2019 р.