Забуті герої: Михайло Ліхцов – черкащанин, що протестував проти окупації Чехословаччини радянськими військами

Валерій ВОРОТНИК, журналіст

“Хай живе вільна Чехословаччина! Геть окупантів! Політичну свободу Україні! Геть бюрократично-комуністичний режим!” – йшлося в листівці, приклеєній вночі на 26 серпня 1968-го в центрі Черкас на дошку по вулиці Гоголя, в 100 метрах від обласного управління КДБ СРСР

Це листівка, яку Михайло Ліхцов, людина, якою мали б пишатися сьогоднішні Черкаси, іменем якої мали б називати вулиці, приклеїв на вулиці Гоголя в Черкасах в ніч на 26 серпня 1968 року.


“Хай живе вільна Чехословаччина! Геть окупантів! Політичну свободу Україні! Геть бюрократично-комуністичний режим!” – йшлося в листівці, приклеєній вночі на 26 серпня 1968-го в центрі Черкас на фанерному стенді з нагоди 50-річчя радянської влади неподалік центрального ринку. Підписана від імені вигаданого гуртка “СИД – Симоненкові друзі”.
Близько 7:00 листівку зриває робітник міськелектромереж Борис Лєвін. Іде з нею до КГБ. Далі слідство. Робота стукачів, якими завжди славилися Черкаси, і арешт, суд і табори.
Цей вчинок вражає, з огляду на сучасну бездіяльність обласної та сіської влади з приводу самовільно встановленої в центрі міста меморіальної плити радянським воїнам, що загинули під час операції Дунай-68. Простими словами, тим, хто втопив в крові пражське повстання. Іронія долі в тому, що жоден черкащанин та взагалі українець там не загинув! Але черкащани протестували і боролися за свободу братнього народу.
Один з них секретар (!!!) Обкому КПУ. Цю інформацію я знайшов в публікаціях галузевого архіву Служби безпеки України. Можливо саме це спонукає голову Черкаської ОДА Романа Боднара до більш рішучих дій, а не до загравання з неокомуністичним місцевим підпіллям, як це роблять підлеглі міського голови Анатолія Бондаренка.
Історія, що вже протягом року відбувається у Черкасах, спонукала мене до пошуків і досліджень. Ми будемо робити документальний фільм про те, як діяли раніш представники черкаських еліт, яким був комуніст Ліхцов, і на кого вони перетворилися зараз, попри вереск про славетне козацьке місто. Черкаси – місто ганьби!
Михайло Ліхццов після закінчення факультету журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка він працював редактором Черкаського обласного радіо та завідувачем редакції обласного книжково-газетного видавництва. За кілька років став заступником завідувача ідеологічного відділу Черкаського обкому Компартії. Впродовж 1967–1968 років писав листи з критикою влади в газети “Правда”, “Літературна Україна” та на Українське радіо. Був проти радянської окупації Чехословаччини. Арештований після розміщення в Черкасах листівки із гаслами проти радянської системи. Засуджений до п’яти років колонії суворого режиму. Був реабілітований лише за 22 роки…
Пишаємося!
Публікація за матеріалами Галузевого архіву СБУ, м.Київ. Фото – з архівів СБУ. Фото пам’ятника – сучасне….

Біографічні дані

Ліхцов Михайло Степанович

(06.09.1929 – 20.01.2009)

журналіст, винахідник

Народився М.С. Ліхцов 6 вересня 1929 року в м. Тирасполі, в Молдові. Підлітком залишився без батьків – їх заарештували за політичними звинуваченнями (1937). Ріс у дитбудинку в м. Ананьєві Одеської області. У 1941 році дитячий будинок евакуювали на Кавказ. Тривалий час М. Ліхцов був безпритульним. Потім працював у горах Карачаєво-Черкесії – випасав коней.У березні 1944 року Михайло Степанович приїхав до Черкас. працював молотобійцем у кузні приміського колгоспу. Обжившись у Черкасах, закінчив автошколу, педучилище, влаштувався на роботу до редакції газети «Черкаські вісті». На журналістській роботі з 1954 року. Був коректором, літературним працівником, згодом завідувачем відділу. Наприкінці 1956 року він – заступник головного редактора Черкаського обласного комітету по телебаченню і радіомовленню. У 1960 році М.С. Ліхцов закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, працював головним редактором,виконуючим обов’язки начальника обласного газетно-книжкового управління. 1963 року зустрівся з Василем Симоненком і зрозумів, що вони з ним однодумці. Цього ж року Михайла Степановича перевели на посаду помічника першого секретаря Черкаського промислового обкому партії. На цьому його партійна кар’єра закінчується: введення радянських військ до Чехословаччини підриває віру в партійні ідеали і він веде антирадянську пропаганду. За агітацію М. Ліхцов отримав три роки ув’язнення. Відсидівши у Мордовському концтаборі для політв’язнів призначений термін, повернувся додому. Та тривалий час йому не можна було друкуватися. Це змусило його повернутись до давнього хобі – конструювання. У ті роки М.С. Ліхцов одержав понад десяток авторських свідоцтв за винаходи, мав близько тридцяти рацпропозицій.У 1988 році Михайло Ліхцов звернувся до Президії Верховної Ради України з проханням переглянути його справу, проте реабілітовано його було тільки у 1991 році.У 1990-ті роки Михайло Степанович активно працює у пресі. Головні теми публікацій – проблеми економічного й соціально-культурного розвитку краю, історичне краєзнавство та інші. Він – автор книг: «По Дніпру широкому» (1959), «Шевченківські місця Черкащини» (1967), «Умілим рукам – для городу і саду» (1998), співавтор книги «Корсунь-Шевченківська битва» (1968) та має більш ніж 250 публікацій (це – вірші, новели, есе, дослідження, тексти пісень, гуморески).20 січня 2009 року Михайла Степановича не стало.Слова, що викарбувані на камені у Ювілейному парку в Соснівці, належать перу М.С. Ліхцова:«Нащадку наш! Відчуй через вікиМинулих років і красу, і силу,І щирий потиск щедрої руки». 

Література
Ліхцов, М.М. Шевченківські місця Черкащини : путівник / М.С. Ліхцов. – Дніпропетровськ : Промінь, 1967. – 115 с. : іл.Ліхцов, М.С.
Свято душі нашої : [до дня народження Т.Г. Шевченка] / М.С. Ліхцов // Черкаси. – 1995. – 10 лют. – С. 2.Ліхцов, М.С.
Про Україну думаймо, брати / М.С. Ліхцов // Черкас. край. – 1991. – 29 лист. – С. 2.Ліхцов, М.С.
Нащадок гетьмана : [про правнука Б. Хмельницького] / М.С. Ліхцов // Черкас. край. – 1994. – 11 черв. – С.6.Ліхцов, М.С.
Йому ім’я свобода повернула : до 100-річчя від дня народження Ю. Кондратюка / М.С. Ліхцов // Діл. Черкащина. – 1997. – 16 трав. С. 15. Ліхцов, М.С.
Умілими руками – для городу і саду / М.С. Ліхцов. – Черкаси : Сіяч. – 1998. – 106 с. : іл.Ліхцов, М.С. Розколювач горіхів / М.С. Ліхцов // Село і люди. – 2000. – 18 серп. – С. 5.Ліхцов, М.С.
Збирач городніх і садових культур / М.С. Ліхцов // Черкас. край. – 1997. – 8 серп. – С. 11.Ліхцов, М.С. І подарують лози грона… / М.С. Ліхцов // Черкас. край. – 1995. – 11 берез. – С. 8.Ліхцов, М.С.
Як стати винахідником? / М.С. Ліхцов // Молодь Черкащини. – 1985. – 8 січ. – С. 2.