Другий місяць “Нова якість” активно латає прибудинкові території у Черкасах. Для цього управлінська компанія придбала рециклер – міні-завод з виробництва асфальту, що переробляє оскол для повторної укладки. 

– Спочатку ми шоворізом вивільняємо проблемну ділянку від старого покриття, потім обробляємо її смолою та укладаємо асфальт. Його ми виготовляємо із осколу, який переробляє рециклер, – говорить майстер з асфальтування управлінської компанії Мар’ян Заріцький. –  На місці ям кладемо 6-8 сантиметровий шар асфальту, утрамбовуємо його віброплитою або ж катком.

Останні 25 років двори черкаських багатоповерхівок не бачили подібних робіт. У компанії кажуть: латати доведеться чи не кожну прибудинкову територію. “Нова якість” отримала сотні заявок та звернень від мешканців будинків, які обслуговує.

– Ми порахували, що аби залатати асфальтне покриття на прибудинкових територіях багатоквартирок, які ми обслуговуємо, потрібно тільки осколу на близько 2 мільйонів гривень. Роботи коштують ще більше. За таких умов ремонт зможуть побачити лише великі будинки, які акумулюють щомісяця значні суми. Тому ми шукали можливість зробити ямковий ремонт дешевшим та якіснішим. Придбали спецтехніку та взяли у штат профільних майстрів, – говорить засновник групи компаній “Нова якість” Андрій Бортник. – Потім виникла проблема із осколом. Виконавчий комітет не вніс управлінську компанію до переліку організацій, які можуть отримати безкоштовно оскол для ремонту прибудинкових територій.

Техніка підприємства здатна укладати щодня близько 10 тонн асфальту. Це гідний темп виконання робіт. Однак поки без осколу виконання заявок відбувається дуже повільно.

– Ми вже кілька тижнів просимо міськвиконком внести зміни до їхнього квітневого рішення і додати нас у перелік організацій. Пишемо листи КСНам, адже вони можуть отримати оскол і передати його нам, аби ми приводили до ладу будинки, які належать до їхніх комітетів. Однак з усіх сторін поки без реакцій, – говорить Андрій Бортник.

В управлінській компанії наголошують, матеріал безкоштовно просять не для себе, а для жителів міста. Адже у значній частині дворів не надто безпечно пересуватися через глибочезні ями, які десятиліттями утворювалися на прибудинкових доріжках.