Так кажуть у Територіальному управлінні ДБР Києва, яке і займається розслідуванням незаконних порубок у регіоні. Зокрема, мова йде про посадовців лісгоспів та лісозахисних підприємств, які часто роблять вигляд, що не бачать знищення лісових масивів, а інколи навіть беруть у цьому безпосередню участь!
Щоб зрозуміти, хто саме, та як ці схеми працюють, слід чітко розуміти саму структуру цих підприємств, які мають захищати, відновлювати та користуватися лісом так, щоб забезпечувати потреби громадян країни без завдання шкоди екології.
Отже, є різні органи, відповідно, посадові особи, які мають принципово різні повноваження:
- підприємства-лісокористувачі, частина яких входить до відання управлінь лісових та мисливських господарств у відповідних областях, які підпорядковуються Держлісагентству;
- підприємства, які здійснюють контроль за дотриманням лісовим законодавством, недопущення лісопорушень тощо — Державна екологічна інспекція, управління якої представлені по всій країні.
Здебільшого представники цих підприємств об’єднуються, вступають у зговір і відверто знищують ліс.
Ми поспілкувалися з директором ТУ ДБР Києва Сергієм Корінь та слідчими Бюро, які розслідують кримінальні правопорушення у сфері екології. Вони погодились розповісти про справи, які вже направлено до суду.
Державне бюро розслідувань активно протидіє злочинам проти довкілля, вчиненим працівниками державних органів та установ. Останніми прикладами такої роботи є викриття незаконних рубок на Київщині, які завдали збитків державі на суму майже 15 млн грн, на Чернігівщині, де екологи не захищають природу, а навпаки, «карають» її. На жаль, за матеріалами досудових розслідувань ми бачимо, що жоден злочин не проходить без участі лісозахисних установ або лісгоспів, — каже Сергій Корінь, директор територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Києві, полковник ДБР. — Так, за 10 місяців 2021 року слідчі Теруправління ДБР Києва, які відповідають за Київ, Чернігів, Черкаси та відповідні області, вручили 21 підозру «горе-захисникам» екології, 9 кримінальних проваджень було направлено до суду проти 20 осіб із обвинувальним актом. Розмір збитків від їхньої діяльності сягає понад 17 млн.грн.”
Директор ТУ ДБР Києва зауважує, що це тільки у справах, доведених до суду, де готові висновки експертів. Розтрати та обсяг шкоди по інших справах наразі встановлюється у десятках проваджень, де слідство триває.
Микола — слідчий ДБР у Києві
Він розслідує справи щодо незаконної вирубки лісу, продажу наліво, коли кошти йдуть не до казни, а до кишень посадовців, які представляють те чи інше державне підприємство або лісгосп.
Так, після 2-х років розслідування, низки експертиз, вивчення доказів, аналізу документів тощо, він закінчив досудове розслідування та у серпні 2021 року передав справу до суду щодо масштабних незаконних рубок на Київщині.
Слідчий спільно із командою ДБР викрив масштабні незаконні рубки в Іванівському районі Київської області майже на 15 млн грн. Перед судом постануть 7 посадовців ДП «СЛП «Київоблагрополіс», ДП «Димерський лісгосп», ДП «Київлісозахист», Обласного та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства за те, що вони упродовж 2018–2021 рр. незаконно вирубали ліс на території Шпилівського агролісництва на загальну суму 13 млн. гривень.
«У деяких випадках службовці «Київлісозахисту» сприяли їм у цьому. Через службову недбалість деяких працівників Київського обласного та по місту Києву лісового управління ці незаконні порубки не були припинені», — каже слідчий ТУ ДБР у м. Києві Микола.
Слідчий зауважив, що в цій справі вдалось не тільки викрити, а ще спрацювати на випередження, завадити незаконній вирубці лісу на загальній площі 1.1 га, яка могла спричинити збитки державі на суму в 1,5 млн гривень.
ДБР працювали спільно із Держекоінспекцією та Нацполіцією.
«У схемі участь брали 5 посадовців підприємств «Київлісозахист» та «Київоблагроліс», два посадовці Київського обласного та по місту Києву лісового управління, вони обвинувачуються у незаконних рубках, службовому підробленні та службовій недбалості за різними видами співучасті (частини 2-4 ст. 246, ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 367 КК України). Їм може загрожувати позбавлення волі на строк до 5 років», — каже слідчий.
В іншому випадку слідчі Бюро викрили працівників лісництва та місцевого мешканця, які незаконно вирубували ліс на території агролісництва одного з Держпідприємств Тетіївського району Київської області.
Правоохоронці затримали зловмисників під час порубки лісу. За оцінкою експертів, загальна сума завданих збитків становить понад 1,5 млн гривень.
Слідчі обвинувачують їх у незаконній порубці, перевезенні, зберіганні та збуті лісу, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 4 ст. 246 КК України). За ці дії можна потрапити до місць позбавлення волі строком до 7 років.
Особливість «лісових» злочинів, каже слідчий Сергій, відділ якого дислокується у Черкасах, — що їх часто скоюють саме ті, хто мав би його захищати.
На жаль, на допитах 90% фігурантів кримінальних проваджень провини не визнають і заявляють, що діяли в інтересах держави!
Така історія була і у нього.
Наприкінці червня 2021 року досудове розслідування про зловживання владою та розтрату державного майна керівництвом ДП «Уманське лісове господарство» було завершено та обвинувальний акт відправлено до суду. У цілому справа розслідувалась 2 місяці.
«Герої історії» — це директор вищезазначеного держпідприємства, один із начальників відділу, що займається реалізацією деревини, місцевий підприємець та працівники Лісгоспу.
Історія наступна: керівництво і підприємець змовились, розробили злочинний план з продажу понад 95 кубів деревини породи дуб начебто задля часткового покриття витрат підприємства на заробітну плату його працівникам.
Під приводом реалізації положень Колективного договору, який надає право працівникам підприємства за ціною, вполовину нижче ринкової вартості, отримувати щорічно по 2 кубічних метри деревини на власні потреби за певних сімейних обставин, керівництво держпідприємства умовило людей офіційно виписати цю деревину собі.
Далі, згідно зі схемою, у співробітників вирахували вартість деревини із зарплатні, пообіцяв натомість, що вже наступного місяця вони отримають відраховане у подвійному розмірі.
Таким чином, зловмисники планували заробити грошей на різниці собівартості та ринкової ціни деревини.
Продати дуб мав їхній спільник — підприємець, якому передали лісопродукцію без жодної документації. Згодом реалізувати деревину не вдалося і держава втратила майже 240 тис. грн.
Як водиться, людей обманули! Понад 40 співробітників підприємства втратили зарплату на загальну суму у 116 тис. грн (кожен втратив від 2,5 до 6 тис. грн).
Згодом, коли люди зрозуміли, що їх ошукали, і звернулись до Нацполіції, підприємець вважав себе потерпілим і ошуканим, бо деревину він отримав не найвищого класу — ділового, а звичайну деревину, що коштує в рази і рази дешевше дубу, який йде для виробництва меблів тощо.
А от посадовці свою провину не визнали і зі слідством не співпрацювали.
Тепер махінатори — директор, його підлеглий разом із підприємцем — обвинувачуються у розтраті майна за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 191 КК України).
Також двом службовим особам інкримінують зловживання владою та службовим становищем (ч. 1 ст. 364 КК України).
Їм загрожує позбавлення волі на строк до 8 років, без права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
У справі допитано понад 60 свідків та потерпілих, проведено 5 експертиз, проаналізовані законодавчі/нормативні документи. Останнє, каже слідчий, найскладніше: щоб зрозуміти, у чому злочин і як вибудована схема, потрібно бути ювеліром законодавства і знайти невідповідності де-юре і де-факто.
Слідчий зізнається, що з подібною схемою зустрічається вперше.
Тут не отримали вигоди жоден із фігурантів: ані посадовці, ані підприємці, ані працівники.
Пропрацювавши на своїй посаді понад 10 років, директор був упевнений, що «все під контролем». Але у момент зміни керівництва в лісгоспі його дії стали надбанням громадськості і правоохоронних органів.
Слідчий зізнається, що такі випадки відтоку інформації не часті. Бо, як правило, в схемі замішані різні ланки — місцева влада, держпідприємство, підприємці, які максимально оберігають свої схеми.
Звісно, слідчі не полишають надії щодо співпраці контролюючих органів, наприклад, Держекоінспекція, які мають виявляти незаконні порубки. Але якщо це відбувається всередині підприємства і всі покривають один одного, то дізнатися про їхній злочин без оперативної роботи дуже складно.
Віктор, слідчий, чий відділ дислокується у Чернігові.
Далі історія про еколога з Чернігова, який вирішив, що державі не потрібні 550 тис. грн і скоротив суму збитків від викидів в атмосферу приватним підприємством до 38 тис.
Наразі справа вже у суді, інспектору інкримінують зловживання владою та службовим становищем (ст.364 КК України), а також службове підроблення (ст.366 КК України), що спричинило тяжкі наслідки.
А коли історія тільки-но розпочиналась, такого результату ніхто не чекав, просто перевіряли інформацію оперативників. За нею стало відомо, що в рамках планової перевірки підприємства еколог склав акт і зазначив суму штрафу в 38 тис грн.
І тільки один непримітний момент вказав слідчому на незаконні дії. Інспектор нараховував збитки за 2017-2020 роки за постановою, яка з’явилась вже після цього періоду. Почали розкручувати тему, обшуки, між іншим, виявили переписку між інспектором та директором підприємства, де останньому посадовець радив зменшити кількість використаного газу вдвічі, а значить, дав вказівку, як зазначити неправдиві відомості і зменшити викиди в атмосферу.
Коли експерти порахували дійсні викиди в атмосферу та обрахували збиток, то виявилось, що справжня сума 554 тис грн, а не 38.
На допиті еколог так і не визнав своєї провини. Хоча, за оперативною інформацією, на самому початку його діалогу з керівництвом підприємства він недвозначно натякав на «вдячність» за підлог актів перевірки. Після зливу інформації еколог зачаївся і вже не змінював суми збитків, аби не викликати зайву увагу до себе.
Розкрити цю справу вдалось завдяки уважності слідчого та звісно, знання законодавства.
«Навіщо еколог це зробив? Гроші! У мене була справа, яка добре ілюструє, як діють горе-захисники природи. Отже, тоді на обшуках ми вилучили документацію, яка свідчила, що у звичайного еколога впродовж року було близько 700 перевірок (лісгоспи, лісозахисні установи, підприємства з виробництва товарів). За кожну перевірку він брав від 1 до 3 тис грн. Гроші для підприємства мізерні, хабар теж невеликий, але, як показала моя остання справа по екології, збитки для атмосфери значні, збитки державній казні відчутні, бо цієї суми було б достатньо, щоб виплатити мінімальну пенсію за віком 313 українцям (а мінімальна пенсія станом на 01.2021 становить 1769 грн)», — коментує ситуацію Віктор слідчий ТУ ДБР Києва з дислокацією у Чернігові.
Завдяки ДБР на майно еколога накладено арешт, його будинок і земельна ділянка були оцінені в 1 млн 16 тис грн. Доказова база зібрана і передана до суду. Справу по викидах в атмосферу направили до Національної поліції, бо це не є підслідністю ДБР.
Прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
На жаль, захисники лісу та природи інколи самі ж її знищують! Наразі ми не можемо похизуватися ефективною співпрацею із екологами. Саме їхній акт про незаконні дії лісозахисних та тих підприємств, які є лісокористувачами, є підставою, щоб відкривати кримінальне провадження.
- Слідчий ніколи нікому нічого не розповідає по справі!
- Слідчий — єдиний носій інформації! Навіть якщо є група слідчих на чолі з головним слідчим, всією інформацією володіє тільки одна людина, інші в частинах своїх доручень.
Замість епілогу, наводимо найбільш розповсюджені схеми лісників:
ТОП-3 схем від лісників. На чому заробляють?!
1. Заниження діаметра дерева. При підготовці зрубу дерев майстер лісу має виміряти діаметр дерева. Замість, наприклад, 50 см, лісник зазначає 45 см. І зрізають дерево на відстані не 1.30 м, а менше, під самий корінь. На різниці лісники виграють уже декілька колод.
2. На різниці класу дерева. За законом періодично проводиться оздоровлення насаджень. Кожне дерево має свою якість і класовість: ділова, напівділова, деревина. Зрізаються високоякісні дуби замість хворих та старих дерев. Дерева продаються і заробляються гроші незаконним шляхом. А потім дивуються, чому змиває Карпати!
3. Махінація з площею, як і при укладці асфальту. При виділенні площі, де планують рубати дерева, відмічаються діляночними стовпчиками. Якщо з кожної сторони по периметру допустити похибку навіть на 50 см, то на виході неврахованою деревиною лісничий розпоряджається на свій розсуд! Дерево при цьому зрізається максимально під корінь, а видимі частини потім спалюють тими гілками від повалених дерев, бо вони є неліквідом.
Запорука успіху слідчого у розслідуванні правопорушень «по лісу»:
• Знання законодавства
• Аналіз невідповідності у документах
• Допомога прокурора
• Небайдужі люди, які знають про зловживання.